Розвиток дітей із ЗНМ

Развитие детей с ОНР

Абревіатура ЗНМ означає загальне недорозвинення мовлення. Цей термін був уведений логопедами в середині минулого століття, і донині використовується у практиці. Він означає різні мовленнєві розлади – як фонетичні, так і граматичні та лексичні. При цьому інтелектуальний розвиток дітей із ЗНМ залишається нормальним, так само як і слух.

Які особливості мовлення при подібних порушеннях? По-перше, діти починають пізно говорити – після трьох років, але іноді навіть у чотири чи п’ять років. По-друге, їхнє мовлення неправильне, з фонетичними порушеннями (дитину важко зрозуміти). По-третє, дитина розуміє мовлення людей, звернене до неї, але сама не може відповісти їм і висловити свої думки (експресивне мовлення відстає від імпресивного).

Особливості розвитку дітей із ЗНМ

Чому виникає такий стан? Прийнято вважати, що певні чинники мають безпосередній вплив на ЗНМ:

  • Інфекції під час вагітності;
  • Інтоксикації (зокрема сильний токсикоз і гестоз);
  • Несумісність крові (групи або резус-фактора) матері та дитини;
  • Пологові травми;
  • Психічна депривація дитини у певні вікові інтервали.

Найскладнішим випадком мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ є раннє ураження мозку, що виникло під час вагітності, пологів або на першому році життя дитини.

Що потрібно знати батькам для забезпечення повноцінного розвитку дитини із ЗНМ? Особливістю поведінки таких дітей є те, що їм важко спілкуватися з однолітками та іншими дорослими – вони вступають у мовленнєвий контакт лише за певних умов, і їм потрібна для цього допомога та підтримка близької людини. Звісно, цього абсолютно недостатньо для розвитку повноцінних комунікативних навичок. Такі малюки не ставлять запитань, не виступають ініціаторами ігор, не коментують свої дії (наприклад, у грі).

Характерними особливостями розвитку дітей із ЗНМ є порушення уваги та пам’яті. Діти не можуть довго зосереджуватися і погано запам’ятовують складні конструкції. При цьому їхня смислова та логічна пам’ять здебільшого збережена. Але дії, що потребують певної послідовності, можуть бути їм недоступні – вони плутають порядок дій або пропускають якийсь із пунктів.

Дрібна моторика рук також розвинена погано: як правило, діти мають недостатню координацію пальців. Їм складно виконувати точні та скоординовані рухи, тому вони поступаються у спритності та швидкості реакцій своїм одноліткам.

Для розвитку дітей із ЗНМ характерно те, що вони розуміють, що не можуть говорити так, як інші діти – це певна критичність до свого мовлення, яка, звісно, лише поглиблює проблему та можливості спілкування.

Чотири рівні розвитку мовлення дітей із ЗНМ

Логопеди диференціюють 4 рівні недорозвинення мовлення. Перший – це його повна відсутність, таких дітей називають «безмовними». Дитина користується лепетними словами та реченнями, допомагає собі мімікою і жестами. На відміну від розумово відсталих дітей, які мають схожий стан мовлення, діти із ЗНМ мають великий пасивний словниковий запас – тобто розуміють практично все.

Речення однослівні, поступово розширюються до 2-4 слів, проте неправильно оформлених. Характерним є вживання одного й того самого слова для позначення і предмета, і дії («бібі» – і машина, і їхати).

Другий рівень мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ – це зачатки правильного мовлення. Дитина вимовляє загальновживані слова, проте сильно спотворює їх. Їй недоступне використання форм множини, відмінювання за родами та відмінками. Якщо запропонувати малюку описати картинку в книжці, він використовуватиме короткі примітивні фрази.

Характерно, що дитина має обмежений словниковий запас, називаючи одним і тим самим словом схожі предмети («жук» замість муха, мураха чи бджола). Малюк часто плутається і в ознаках предметів, не маючи змоги назвати їхній розмір, форму чи колір.

Вимова звуків утруднена, а багатоскладові слова дитина, як правило, скорочує до зручного їй розміру. Майже завжди присутня і перестановка складів.

Третій рівень – це вже розгорнуте фразове мовлення, яким діти користуються під час спілкування, проте в присутності близької людини. Прогнозуючи розвиток мовлення дошкільнят із ЗНМ, потрібно мати на увазі, що якщо на цьому етапі не докласти зусиль до корекції мовлення, згодом це негативним чином позначиться на грамотності дитини та спричинить труднощі під час навчання у школі.

Звуки ще несформовані, але при цьому дитина користується різними частинами мови та будує складносурядні й складнопідрядні речення.

Словниковий запас досить великий, і водночас значення низки слів дитині недоступне, або вона замінює їх простішими, близькими за змістом. Загалом дитина намагається не вживати невідомі їй і складні слова.

Нарешті, четвертий рівень ЗНМ – це незначні зміни мовлення, наприклад, перестановка якихось звуків чи складів, невеликі порушення звуковимови, труднощі під час вимовляння нових складних слів. Загалом більшість проблем пов’язана саме зі складами та звуконаповненням.

Для розвитку мовлення дошкільнят із ЗНМ дуже важливі регулярні заняття та відвідування логопеда. Загалом же батькам потрібно розуміти, що мовлення дитини має постійно розвиватися, і якщо на будь-якому етапі вам здається, що дитина погано говорить або погано розуміє вас, безумовно, потрібно звернутися до фахівця. Можливо, це лише вікові особливості, але може статися й так, що підтвердиться діагноз ЗНМ. І що швидше почати корекцію, то більшої кількості проблем вдасться уникнути.

Текст: Ольга Панкратьєва