Ларингіт у дітей

Ларингіт, або запалення гортані, найчастіше виникає в осінньо-зимовий та зимово-весняний періоди. У маленьких дітей це захворювання трапляється значно частіше, ніж у дорослих. Річ у тім, що носоглотка дитини ще не здатна затримувати віруси, що потрапляють до неї, внаслідок чого хвороботворні мікроорганізми відразу опускаються нижче, у гортань. Якщо у дорослої людини вона широка, і запалення її слизової оболонки провокує лише дискомфорт, то у дітей ларингіт стає серйозною проблемою.

Симптоми ларингіту у дітей та особливості його розвитку

Дитячий ларингіт починається поступово. Спочатку з’являється нежить, потім приходить сухий кашель. Через деякий час голос дитини стає хрипким, дихання – частим і дещо утрудненим. У вечірні та передсвітанкові години, як правило, дихати стає ще складніше, тому вдих супроводжується характерним свистом.

Наступний етап – виникнення гавкаючого кашлю та незначне підвищення температури тіла. Дитина скаржиться на біль при ковтанні та дертя в горлі, голос може зникнути повністю. Ще через кілька днів починається відходження мокротиння, і малюк йде на поправку. У середньому ларингіт у дітей триває 7-10 днів.

Необхідно зазначити, що хвороба має кілька форм. Діти зазвичай хворіють на катаральний або гіпертрофічний ларингіт. Катаральний переноситься легко і супроводжується кашлем, дертям у горлі, а також осиплістю голосу. При гіпертрофічному ларингіті у дітей симптоми проявляються яскравіше, на зв’язках виникають вузликові утворення. Вони можуть спровокувати хрипоту, яка не минає досить довго.

Крім того, ларингіт буває хронічним та гострим. Найчастіше хронічний ларингіт розвивається на фоні алергії, а ось про гострий слід розповісти детальніше.

Гострий ларингіт у дітей

Гострий ларингіт, або несправжній круп, розвивається як ускладнення після скарлатини або кору, а також при респіраторних інфекціях. Можна виділити низку факторів, що сприяють появі захворювання:

• Гіповітаміноз;
• Ослаблення імунітету внаслідок перевтоми, переохолодження тощо;
• Погане харчування;
• Несприятливий вплив навколишнього середовища (пил, холод);
• Спадкова схильність.

Клінічним проявом гострого ларингіту у дітей є виражена осиплість, кашель гавкаючого характеру. Перебіг хвороби не можна назвати важким, проте небезпеку становить набряк слизової оболонки, який через вузькість гортані у дитини здатний перейти у стеноз.

Через невисоку опірність організму дитячий ларингіт розвивається стрімко, протягом 1-2 днів. З’являється нездужання, температура, кашель, печіння в районі горла. Як уже було сказано, загострення припадає на нічний або ранковий час, що лякає малюка, підвищує нервозність. Синюшність шкіри носогубного трикутника – характерна ознака наростаючого задухи. Але, попри позірну небезпеку, у більшості випадків прогноз є сприятливим.

Медикаментозне лікування ларингіту у дітей

Лікарські препарати для лікування ларингіту у дітей застосовуються лише за призначенням лікаря. Зазвичай терапія має щадний характер і ґрунтується на застосуванні медикаментів рослинного походження та фізіотерапевтичних методів. Іноді педіатр може порекомендувати прийом таких засобів:

• Антигістаміни (Кларитин, Супрастин), якщо захворювання має алергічну природу;
• Засоби, що купірують кашель (Бронхолітин), які відміняють відразу після появи мокротиння;
• Відхаркувальні та муколітичні речовини, якщо дитина страждає від вологого кашлю;
• Для того, щоб збити температуру, рекомендується використовувати парацетамол у формі свічок.

Чи потрібно давати дітям антибіотики при ларингіті

Протибактеріальні препарати, у тому числі й антибіотики, при ларингіті дітям зазвичай не призначають через нечутливість до них вірусів, які провокують захворювання. У рідкісних випадках антибіотики можуть використовуватися, але лише на підставі результатів аналізу крові на наявність бактеріальної інфекції, а також при важкому перебігу ларингіту (висока температура, озноб, гній у мокротинні). У таких ситуаціях доречним є застосування:

• Захищених антибіотиків пеніцилінового ряду (Амоксиклав);
• Цефалоспоринів у формі сиропу та таблеток (Цефікс, Цефадокс) або ін’єкцій (Цефтріаксон, Цефотаксим, Фортум);
• Макролідів (Макропен, Сумамед, Кларитроміцин).

Інгаляції при ларингіті у дітей

У терапії запальних захворювань дихальних шляхів першочергове значення має пряме введення лікарських препаратів у місце локалізації патологічного процесу. При ларингіті у дітей інгаляції є єдиним способом це зробити. Лікувальні речовини, адсорбовані на частинках пари, при вдиханні потрапляють на слизову оболонку гортані, що сприяє розрідженню мокротиння та відновленню втрачених функцій.

Отже, для інгаляцій при ларингіті у дітей можна використовувати:

• Розчин питної соди (2 ч. л. на літр води);
• Мінеральну воду («Боржомі», «Єсентуки»);
• Настій ромашки аптечної (2 ст. л. на склянку окропу). Завдяки своєму протизапальному ефекту ромашка застосовується для лікування більшості захворювань верхніх дихальних шляхів;
• Настоянку евкаліпта (5-10 крапель на 0,5 л води);
• Мукалтин (2 таблетки розчиняють у 0,5 л води до повного зникнення осаду);
• Амброксолу гідрохлорид, Геделікс, Амбробене та інші готові препарати.

Однак слід зазначити, що при серцевій та дихальній недостатності, а також при підвищенні температури тіла до 38 °С і вище, інгаляції робити заборонено. З обережністю застосовують інгаляції для лікування ларингіту у малюків, схильних до алергії та тих, хто страждає на бронхіальну астму. В останніх випадках використовувати що-небудь, крім мінеральної води та соди, не рекомендується.