Скарлатина у дітей

Скарлатина – інфекційне захворювання, що перебігає в гострій формі та характеризується пропасницею, інтоксикацією, висипаннями на шкірі. Скарлатина у дітей найчастіше зустрічається у віці від 2 до 10 років.

Ще кілька десятиліть тому спалахи цього захворювання мали характер епідемій, але в наш час, головним чином завдяки розвитку медицини, важка форма скарлатини зустрічається досить рідко.

Причини та розвиток скарлатини

Збудником скарлатини є бактерія під назвою піогенний стрептокок, яка належить до стрептококових інфекцій групи А. Цікаво, що ця сама бактерія провокує виникнення таких захворювань, як ангіна, хронічний тонзиліт, ревматизм, бешиха.

Проникнення збудника хвороби в організм найчастіше відбувається через зів, значно рідше – через пошкодження на шкірних покривах, легені, статеві органи (післяпологова скарлатина).

Потрапляючи на слизові тканини або ранову поверхню шкіри, збудник скарлатини провокує розвиток запального процесу в місці впровадження. Потім через кровоносні та лімфатичні судини стрептокок проникає в прилеглі лімфатичні вузли. У процесі своєї життєдіяльності він виробляє токсини, які сприяють розвитку симптомів захворювання.

Зазвичай інфікування скарлатиною у дітей відбувається повітряно-краплинним шляхом під час контакту з хворим. Хоча можливе зараження і через предмети побуту, продукти харчування. При потраплянні в організм дитини, яка раніше не хворіла на скарлатину, захворювання розвивається у 80% випадків. Пік захворюваності на цю інфекцію припадає на осінньо-зимовий період.

Симптоми скарлатини у дітей

Інкубаційний період захворювання становить 1-10 діб, проте в деяких випадках збільшується до 12 діб.

Основний симптом скарлатини у дітей – гострий початок хвороби. Часто вже в перші години захворювання температура тіла підвищується до 39-40ºС. Одночасно з жаром у дитини зазвичай виникають:

• Першіння та біль у горлі;
• Нудота, блювання;
• Слабкість, нездужання;
• Головний біль;
• Тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень);
• Болі в животі.

Малюк може бути дуже млявим, апатичним або ж, навпаки, рухливим і дратівливим.

Приблизно через 2-3 години після розвитку перших симптомів захворювання з’являються висипання на тілі. Висип при скарлатині у дітей спочатку виникає на обличчі та шиї, потім поширюється на тулуб і кінцівки. Іноді поява висипань затримується на кілька днів, але, як правило, не довше, ніж на 2-3 добу після початку хвороби.

Висип при скарлатині у дітей має вигляд дрібних цяток, які утворюються на тлі почервонілої шкіри. Більш насичений відтінок зазвичай спостерігається у складках шкіри, на згинальних поверхнях кінцівок, боках тулуба, внизу живота. У цих місцях висипання нерідко набувають дрібноплямистого характеру, іноді зливаючись у великі плями.

Висипання на обличчі, як правило, інтенсивні. Можуть утворюватися яскраві плями на щоках, які різко виділяються на тлі блідої шкіри навколо рота та носа. Якщо провести пальцем по ураженому шкірному покриву, з’являється біла смуга, яка досить повільно змінює свій колір на початковий.

Зовнішній вигляд висипу при скарлатині у дітей досить різноманітний. Найчастіше він має вигляд маленьких пухирців, заповнених каламутною рідиною. Такі елементи висипань іноді зливаються, формуючи великі пухирі (переважно на кистях рук). У деяких випадках спостерігається папульозний, дрібноплямистий або геморагічний висип. Водночас при атиповому перебігу скарлатини висипання можуть бути повністю відсутні.

Висип на шкірі зберігається протягом 4-7 діб. Приблизно на 3-5 день температура тіла дитини починає нормалізуватися, самопочуття поліпшується. Висипання на шкірі бліднуть і поступово перетворюються на лущення, яке зникає, не залишаючи після себе жодної пігментації.

Обов’язковим симптомом скарлатини у дітей є ангіна. Її особлива відмінність полягає в тому, що почервоніння не поширюється на тверде піднебіння, а обмежується лише язичком, піднебінними мигдаликами та дужками. Ангіна в більшості випадків минає через 4-5 днів.

До ознак скарлатини також належить симптом «малинового язика». На початку захворювання на язиці з’являється брудно-жовтий наліт, який на 2-3 добу зникає. Потім язик набуває малинового забарвлення, а його сосочки набрякають.

Тривалість пропасниці, нудоти та блювання залежить від тяжкості хвороби.

Наслідки скарлатини

До найчастіших ускладнень скарлатини у дітей належать: отит (запальне захворювання вуха), синусит (запалення придаткових пазух носа), нефрит (запалення нирок), артрит (захворювання суглобів).

У малюків раннього віку часто розвиваються гнійні ускладнення скарлатини, зокрема отит і лімфаденіт (запалення лімфатичних вузлів).

Ускладнення скарлатини у дітей старшого віку зазвичай мають алергічну природу. Можливий розвиток алергічних нефритів, артритів, ринітів, сльозотечі, одутлості обличчя.

Лікування скарлатини у дітей

Комплексне лікування скарлатини у дітей спрямоване на знищення збудника захворювання, протидію інтоксикації організму та запобігання розвитку ускладнень. Терапія захворювання у дитини, як правило, проводиться в умовах стаціонару.

Головними засобами лікування скарлатини виступають антибактеріальні препарати. У терапії дітей застосовують Пеніцилін, Біцилін, Тетрациклін, Біоміцин та інші ліки. Зазвичай курс лікування становить 5-7 діб.

При розвитку у дитини токсичної скарлатини, яка супроводжується яскраво вираженими симптомами інтоксикації організму, застосовують антитоксичну сироватку.

Крім того, проводиться симптоматична терапія. Так, для зниження температури тіла малюкові призначають жарознижувальні, як правило, на основі парацетамолу. Для зменшення болю в горлі застосовують препарати місцевої дії (льодяники, полоскання, спреї).

У лікуванні скарлатини у дітей особливе місце відводиться антигістамінним препаратам, які полегшують свербіж і печіння шкіри.

Профілактика скарлатини у дітей

Вакцинування від скарлатини на цей час не проводиться, оскільки було встановлено, що вакцина здатна провокувати розвиток алергічних реакцій та багатьох інших ускладнень.

Профілактика скарлатини у дітей насамперед полягає в дотриманні правил особистої гігієни. Дитина повинна якнайчастіше мити руки з милом. Дорослим слід пояснити малюкові, що не можна ділитися з іншими дітьми своїм посудом, їжею. Крім того, необхідно уникати людей, які кашляють і чхають.

Іноді здійснюється специфічна профілактика скарлатини з використанням людського гамма-глобуліну. Зазвичай вона проводиться у разі контакту ослабленої або маленької дитини з хворою на скарлатину людиною.