Набряк головного мозку у новонароджених

Коли хворіє малюк, батьків, як правило, охоплюють розпач і відчуття безпорадності. Це зрозуміло: дивитися на страждання крихітки нестерпно, і дуже страшно згаяти момент, коли йому буде необхідна допомога. У цьому сенсі набряк головного мозку у новонародженого є одним із найнебезпечніших станів, як через складність діагностики, так і через ризик настання тяжких наслідків.

Симптоми та причини розвитку недуги

У новонародженого набряк мозку може виникнути за таких обставин:

• Поява на світ з асфіксією (наприклад, при обвитті шиї пуповиною);
• Ускладнені або занадто тривалі пологи, що призвели до потрапляння навколоплідних вод і меконію в дихальні шляхи немовляти або до появи інших пологових травм;
• Абсцес або травма головного мозку;
• Інфекційне захворювання (менінгіт або енцефаліт);
• Гіпернатріємія (надмірний вміст натрію в крові, що виникає на тлі зневоднення). Зазвичай спостерігається у сильно недоношених діточок, які страждають на ниркову недостатність і погано засвоюють їжу;

Схильність до появи у новонародженого набряку мозку можуть створити й деякі захворювання, на які мама страждала під час вагітності.

У разі скупчення рідини в тканинах мозку малюка патологічний стан розвивається дуже швидко. При цьому можна помітити такі ознаки:

• Набухання тім’ячка;
• Підвищення температури тіла;
• Блювання;
• Конвульсії;
• Перезбудження;
• Безперервний, пронизливий плач.

Якщо у крихітки спостерігаються ці симптоми, зволікати не можна: йому потрібна невідкладна допомога в умовах стаціонару. Самостійні дії батьків у такій ситуації можуть призвести лише до погіршення стану дитини.

Набряк мозку у новонародженого: способи лікування та перспективи

При набряку у новонародженого необхідно оцінити характер ураження тканин мозку, яке може бути локальним (місцевим) або дифузним (поширеним на більшу частину мозкових структур). Діагностику проводять за допомогою УЗД, ЕЕГ, комп’ютерної або магніторезонансної томографії, нейросонографії та інших інструментальних методів. Крім того, кров малюка досліджують на предмет наявності збудників інфекційних захворювань.

Хворій дитині необхідно надати допомогу у видаленні надлишків рідини з тканин мозку. Для цього використовують як терапевтичні (введення відповідних препаратів), так і хірургічні методи. Діточкам, які щойно з’явилися на світ, протипоказані багато засобів, але при наявності патології, що загрожує життю, міркування про нешкідливість ліків відходять на другий план. Якщо в крові виявляються збудники енцефаліту або менінгіту, терапія доповнюється курсом специфічних антибіотиків. Після ліквідації основної небезпеки, на крихітку чекає довгий відновлювальний період, що включає фізіотерапію, масажі та прийом лікарських засобів під наглядом невролога.

Наслідки набряку у новонародженого надзвичайно небезпечні та різноманітні. Успіх лікування залежить від того, наскільки швидко малюк отримає кваліфіковану допомогу, а також від причин розвитку патології та масштабів ураження головного мозку. Лікування займає від кількох місяців до кількох років, але в найсприятливіших випадках хвороба може взагалі не залишити слідів. Однак така вдача є швидше винятком, ніж правилом. Зазвичай у дітей, які перенесли набряк мозку, розвиваються численні ураження центральної нервової системи. Найбільш поширені з них: епілепсія, дитячий церебральний параліч, різні форми затримки мовленнєвого, психічного або моторного розвитку.

Грамотні дії батьків відіграють у лікуванні набряку мозку у новонародженого вирішальну роль. Мама і тато в жодному разі не повинні впадати у відчай і опускати руки: чим точніше вони виконуватимуть вказівки фахівців і активніше проводитимуть процедури, рекомендовані крихітці після видалення зайвої рідини з головного мозку, тим більше у дитини шансів повністю відновитися і наздогнати в розвитку своїх однолітків.