Лікування затримки розвитку

У попередніх статтях ми розповіли про те, як виникає затримка розвитку в дитини. Сьогодні ми підсумуємо отриману інформацію та спробуємо розібратися в тому, чому вона стається і які способи лікування затримки розвитку існують сьогодні.

Лікарі використовують кілька термінів, що визначають цю особливість дитини: затримка психічного розвитку, затримка психомовленнєвого розвитку і навіть тимчасова затримка розумового (психічного) розвитку. ЗПР не діагностується при народженні, а виявляється лише згодом. У малечі віком 1-2 роки непрямими ознаками розвитку ЗПР можуть бути відхилення в психомоторному розвитку. Саме тому вкрай важливо вчасно відвідувати лікаря, щоб проконтролювати, чи розвивається малюк відповідно до норм.

Як правило, ЗПР діагностується у віці 4-5 років, коли стає очевидним, що малюк погано розмовляє. У віці до 3 років батьки зазвичай не надто переймаються цією обставиною – сьогодні заведено вважати, що ледь не всі діти погано говорять до відвідування дитячого садка. І в цьому криється велика помилка, адже лікування затримки розвитку мовлення у дітей – це не лише відвідування логопеда та постановка правильного словотворення. Усе набагато складніше.

Причини виникнення ЗПР

ЗПР – це не синонім розумової відсталості. Це уповільнення темпу розвитку психіки, яке піддається корекції. Причинами виникнення ЗПР зазвичай є органічні ураження головного мозку або його незначні дисфункції. Вони можуть виникнути як у внутрішньоутробний період, так і під час народження, а також у ранньому періоді життя.

Факторами, що сприяють ЗПР, можуть бути:

• Патології вагітності (наприклад, важкі токсикози);
• Резус-конфлікт крові матері та плода;
• Інтоксикації та інфекції;
• Епілепсія;
• Соматичні захворювання (наприклад, хвороби серця);
• Ендокринні порушення;
• Зниження слуху та зору;
• Так звана педагогічна занедбаність.

Це далеко не весь перелік причин, які можуть викликати ЗПР. Лікування затримки розвитку в дітей у такому разі нерозривно пов’язане з лікуванням захворювання, що стало каталізатором процесу.

Методи лікування затримки розвитку

ЗПР не завжди проявляється комплексно: може спостерігатися відставання в окремих психічних функціях – моториці, мовленні, письмі та лічбі, емоційній сфері, мисленні та увазі тощо. Таким чином, проблемами лікування затримки розвитку займаються одразу кілька фахівців: неврологи, логопеди, психологи, психіатри та дефектологи.

Як правило, дитині призначаються різні нейротропні засоби, наприклад, пірацетам, церебролізин, пікамілон. Поряд із ними застосовуються загальнотонізувальні препарати, вітаміни групи В, антиоксиданти.

Вибір основного препарату для терапії залежить від збудливості нервової системи дитини. Варто зазначити, що останні дослідження виявили досить явний взаємозв’язок ЗПР з епілептиформною активністю – вона виявляється ледь не в 90% випадків. У такому разі необхідні додаткові засоби лікування.

Як здійснюється лікування затримки розвитку мовлення у дітей? У деяких випадках найбільш дієвим способом корекції буде перевести дитину до так званого мовленнєвого садка, де з нею щільно займатимуться педагоги. У молодшому шкільному віці таке рішення дається батькам нелегко – сам термін «корекційний клас» звучить не надто підбадьорливо. Більшість дітей із незначною затримкою мовленнєвого розвитку цілком здатні навчатися у звичайних класах.

Ще раз підкреслимо, що ЗПР не належить лише до компетенції логопеда. Логопед лише вчить дитину правильно вимовляти звуки та слова. Тому що раніше батьки помітять відхилення в мовленні дитини, то більш необхідно пройти комплексне обстеження. Що раніше це зробити, то швидше можна буде виправити ситуацію.

Лікування затримки розвитку в дітей передбачає не лише походи до логопеда, а й різноманітні заняття, спрямовані на розвиток дрібної моторики рук – відділи, що відповідають за розвиток артикуляції та ручної моторики, розташовані в корі головного мозку дуже близько і взаємопов’язані.

У терапії дітей із ЗПР можна використовувати арттерапію – малювання, ліплення, ігри з піском. Батьки можуть самостійно займатися з дитиною, підбираючи відповідні іграшки – передусім, пазли, конструктори, мозаїку, пірамідки, на які можна надягати або накидати кільця тощо. Корисні побутові навички – застібання ґудзиків, зав’язування шнурків, яким дитину теж можна вчити в ігровій формі.

Фахівці складуть програму і допоможуть підібрати матеріали для роботи з дитиною. Тому, якщо батьки зможуть виконувати домашні завдання, то для лікування затримки розвитку буде достатньо відвідувати фахівців (дефектолога та логопеда) 1-3 рази на тиждень.