Лактазна недостатність у новонароджених

Всім відомо, що материнське молоко – найкраща їжа для немовляти. Воно унікальне за складом і містить велику кількість корисних речовин, необхідних для росту та розвитку малюка. Але іноді доводиться припиняти або обмежувати грудне вигодовування дитини. І причиною цього нерідко буває лактазна недостатність у новонародженого. Розглянемо, що собою являє такий стан, якими є його симптоми та способи лікування.

Причини розвитку лактазної недостатності

Лактазну недостатність ще називають непереносимістю лактози (молочного цукру). При цьому стані в кишечнику дитини виробляється недостатня кількість ферменту лактази, тому її організм нездатний перетравлювати молочний цукор – лактозу.

Їжа в кишечнику людини перетравлюється під дією таких активних речовин, як ферменти (ензими). Вони розщеплюють її на компоненти, які організм може всмоктувати та використовувати своїми клітинами. Завдяки високій специфічності кожен ензим може розщеплювати тільки один вид компонентів, наприклад, цукор, при цьому, не будучи здатним впливати на інші з них, наприклад, білки та жири. Кишечник людини продукує велику кількість ферментів, які в сукупності перетравлюють їжу.

Оскільки для немовлят основним продуктом харчування є грудне молоко, їхній кишечник виробляє набір ензимів, необхідних для його перетравлення. При лактазній недостатності у новонароджених не виробляється лактаза, яка потрібна для розщеплення лактози. В результаті нерозщеплена лактоза не засвоюється організмом і не може всмоктуватися в тонкому кишечнику. Потрапляючи в товстий кишечник, цей молочний цукор розщеплюється мікроорганізмами, які в ньому живуть. Це призводить до появи здуття і болю в животі, діареї.

Лактазна недостатність у немовлят буває вродженою, транзиторною та набутою. Вроджений вид захворювання зустрічається дуже рідко і викликається генетичними мутаціями у дітей. Транзиторна лактазна недостатність являє собою тимчасову нездатність виробляти фермент лактазу. Вона найчастіше буває у недоношених дітей через те, що їхній кишечник ще не готовий до перетравлення їжі. У більшості випадків через кілька місяців після народження організм дитини починає добре засвоювати материнське молоко або молочні суміші.

Набута (тимчасова, вторинна) лактазна недостатність у новонароджених буває досить часто. Як правило, вона викликається різними хворобами кишечника, в результаті яких порушується його здатність продукувати фермент і перетравлювати їжу. До таких захворювань кишечника відноситься дисбактеріоз, алергія на деякі продукти харчування, целіакія (патологія кишечника, пов’язана з порушенням травлення), кишкові інфекції.

Симптоми лактазної недостатності у новонароджених

Одним з головних симптомів цієї хвороби у немовлят називають «бродильну» діарею, для якої характерний частий (понад 9-10 разів на добу) стілець, що має пінисту, водяну консистенцію і кислий запах. Водночас у деяких діток з лактазною недостатністю, навпаки, відсутній самостійний стілець, вони страждають на постійні запори. Після проведення клізми у них відходять рясні рідкі пінисті калові маси.

Крім проблем із дефекацією, до симптомів лактазної недостатності у новонароджених відносяться здуття, бурчання живота, кишкові коліки, часті зригування. Усі ці прояви виникають або посилюються під час годування дитини або ж відразу після нього. При цьому малюк погано набирає вагу або навіть втрачає її, у нього може розвинутися залізодефіцитна анемія, в деяких випадках з’являються алергічні висипання на шкірних покривах.

Однак потрібно зазначити, що всі перераховані вище симптоми можуть вказувати на розвиток і інших захворювань. Тому поставити правильний діагноз може тільки лікар.

Діагностика та лікування лактазної недостатності у новонароджених

Діагностика цього захворювання у немовлят проводиться кількома способами. Найчастіше лікар призначає аналіз калу на визначення вмісту вуглеводів. Згідно з медичними нормами, у новонароджених кількість вуглеводів у калі не повинна бути більшою за 1%, у діток до шести місяців – не більше 0,6%, після 6 і до 12 місяців – менше 0,25%. Але таке дослідження калу може бути неточним, оскільки кишечник малюків має ще не сформовану мікрофлору, і, крім того, в калі можуть бути й інші види вуглеводів, окрім молочного цукру.

Ще одним методом діагностування лактазної недостатності у новонароджених є визначення рН (кислотності) калових мас. На точність такого аналізу впливає свіжість калу. Вже через 2-3 години після дефекації кислотність калових мас змінюється.

Основна мета терапії лактазної недостатності у новонароджених – максимальне продовження грудного вигодовування. У разі, коли при наявності «бродильної» діареї дитина почувається добре, набирає вагу, має нормальний апетит, рекомендується продовжувати годувати її грудьми. При цьому жінка повинна зціджувати перші 30-50 г молока, оскільки «заднє» молоко містить менше лактози.

У деяких випадках лікування лактазної недостатності у новонародженого передбачає продовження грудного вигодовування з використанням спеціальних препаратів (Лактаза, Ентерол). Ці лікарські засоби заповнюють кількість лактази або стимулюють її дію.

Якщо у малюка лактазна недостатність тяжкого ступеня, лікар рекомендує частково або повністю замінити грудне молоко спеціалізованою безлактозною сумішшю, наприклад Ал-110. Таку ж суміш призначають тим діткам, які знаходяться на штучному вигодовуванні і страждають на лактазну недостатність на білок коров’ячого молока.

У будь-якому випадку, якщо причиною розвитку цього захворювання є інші хвороби, то в обов’язковому порядку потрібно провести їх лікування.