Щеплення дітям: АКДП

Календар щеплень, прийнятий у нашій країні, передбачає проведення близько 30 процедур дітлахам до 14 років. Найбільш палкі суперечки викликає необхідність проведення дітям щеплення АКДП. Навіть ті медики, які є переконаними прихильниками поголовної імунізації, визнають, що ця вакцина має високу реактогенність (здатність провокувати розвиток вкрай неприємних побічних ефектів). З іншого боку, захворювання, від яких вона захищає (дифтерія, правець і кашлюк), становлять безпосередню загрозу для життя. Ухвалюючи рішення щодо імунізації своїх дітей, батьки повинні вивчити ситуацію і зважити всі можливі ризики.

Порядок проведення щеплення АКДП дітям

За даними ВООЗ, усі комплексні препарати, призначені для імунізації від кашлюку, правця та дифтерії, є взаємозамінними. Це означає, що вітчизняну безкоштовну вакцину АКДП на платній основі можна замінити імпортними варіантами. У нашій країні використовуються два з них: Тетракок та Інфанрикс. Насправді ці препарати не є повними аналогами ні за складом, ні за впливом на організм. Багато лікарів стверджують, що обидва імпортні ліки забезпечують ефективніший захист, ніж вітчизняний препарат. Крім того, клінічно доведено, що Інфанрикс має істотно меншу реактогенність.

Щеплення АКДП дітям роблять у 3, 4, 5, 6 і 18 місяців. Це дозволяє створити надійну перепону на шляху зараження. Якщо одну з процедур доводиться відкласти (наприклад, через хворобу дитини), імунізацію не починають спочатку, а роблять пропущене щеплення за першої ж нагоди. У тих випадках, коли вакцинація переноситься легко, малюкам можуть одночасно робити щеплення від поліомієліту та АКДП. У 7 і 14 років проводиться ревакцинація із застосуванням препарату АДП (без кашлюкового компонента), оскільки для дітей старше 4 років кашлюк не становить великої небезпеки.

Комплексна вакцина обов’язково має вводитися у м’язову тканину. Тому щеплення АКДП дітям молодшого віку роблять у стегно, а дітлахам старшого віку – у передпліччя. Препарат, що потрапив під шкіру або в жировий шар, може не тільки не справити очікуваної дії, а й спровокувати розвиток місцевого запального процесу. Зрозуміло, малюк, який проходить вакцинацію, має бути здоровим. Рекомендується не годувати дитину безпосередньо перед процедурою.

Побічні ефекти щеплення АКДП у дітей

За відгуками, на щеплення АКДП діти реагують дуже індивідуально. Приблизно у третини малюків спостерігається легке нездужання, що проявляється у:

• Незначному підвищенні температури;
• Занепокоєнні, плаксивості;
• Слабкості, сонливості;
• Порушенні роботи кишківника.

Ці симптоми вважаються варіантом норми та минають протягом доби. Як правило, на місці уколу виникає невелике почервоніння або набряк. Іноді у дитини починається кашель. Втім, катаральні явища та пронос можуть бути не наслідком введення вакцини, а проявом вторинної інфекції. На жаль, процес імунізації в нашій країні організований не надто ретельно: дітлахи, що очікують щеплення, можуть контактувати в поліклініці з хворими дітьми, що позначається на їхньому стані в період після імунізації.

Висока температура, сильні набряки, постійний плач після процедури вважаються ознаками наявності важких наслідків щеплення АКДП у дітей. У такій ситуації необхідно негайно показати дитину лікарю. Однак цим небезпека введення комплексної вакцини не вичерпується. Відомі випадки прояву на фоні щеплення раніше невиявлених патологій сечовивідної системи, печінки та ЦНС. Після щеплення АКДП у дітей є ризик розвитку енцефалопатії, судомних станів, анафілактичного шоку. Такі ускладнення зустрічаються досить рідко, але для батьків постраждалих малюків це не втіха.

Як убезпечити дитину від наслідків щеплення

Перш за все, батьки повинні твердо засвоїти наступне: тягар рішення про те, щепити чи не щепити свою крихітку, лежить виключно на них. Як не дивно, і дільничний педіатр, і керівники дитячих навчальних закладів орієнтовані на поголовну вакцинацію «підопічних» дітей, але аж ніяк не зацікавлені в індивідуальному підході до кожного малюка. Водночас жоден із цих фахівців не несе персональної відповідальності за сумні наслідки для здоров’я конкретної дитини, що виникли після імунізації. Тому в цьому випадку доля крихітки в повному розумінні слова знаходиться в руках його мами й тата.

Якщо батьки вирішили, що щеплення АКДП дітям все ж необхідне, вони зобов’язані:

• Наполягти на повному обстеженні свого малюка й отримати висновок про те, що він здоровий, від лікаря, що заслуговує на довіру;
• Проконсультуватися у фахівця щодо підготовки дитини до вакцинації та надання їй допомоги в період наступної адаптації організму (перед і після щеплення дітям нерідко призначають жарознижувальні, знеболювальні та антигістамінні препарати);
• Ретельно відстежити зміни стану здоров’я крихітки після введення вакцини. Якщо ускладнення мали місце, наполягти на тому, щоб цей факт був зафіксований у медичній карті дитини;
• Потребувати додаткового обстеження з метою з’ясування причин ускладнень. Наполягти на тому, щоб наступні етапи вакцинації були скасовані або проводилися із застосуванням «полегшених» препаратів.

Ніхто більше, крім мами й тата, не зацікавлений у добробуті дитини. Змусити батьків в обов’язковому порядку робити щеплення АКДП дітям неможливо. Дорослі повинні самі прийняти правильне рішення, підійшовши до цього питання грамотно і з усією можливою відповідальністю.