Крайове передлежання плаценти

Плацента — це орган, що формується в жіночій матці під час вагітності та забезпечує зв’язок між організмами дитини та матері. Внутрішньоутробний розвиток, виведення продуктів обміну, живлення та дихання плода — усе це здійснюється через плаценту.

Зовні плацента схожа на диск. Її товщина становить 2-4 см, діаметр — 15-20 см, а вага 0,5-0,6 кг, що дорівнює приблизно 1/6 ваги плода. Якщо вагітність перебігає нормально, то плацента, як правило, розташована в ділянці матки, що не прилягає до зіва. Однак нерідко стається так, що плацента розміщується неправильно. Один із таких випадків — крайове передлежання плаценти, при якому нижня частина цього органа лежить на рівні краю внутрішнього зіва.

Крайове передлежання плаценти: причини виникнення

Усі наявні чинники, що провокують аномальне розташування плаценти в організмі вагітної, поділяють на дві групи. До першої групи відносять фактори, пов’язані безпосередньо зі специфікою будови плідного яйця. Річ у тім, що порушення процесу імплантації трофобласта та пізній прояв ферментативних дій призводять до несвоєчасного впровадження плідного яйця у верхній відділ матки, у зв’язку з чим і виникає крайова плацента. У разі її збереження до 24 тижня вагітності й довше говорять про наявність крайового передлежання плаценти.

Друга група включає фактори, які безпосередньо залежать від особливостей організму та стану здоров’я майбутньої матері. До них належать:

• Патологічні зміни ендометрія, що сприяють порушенню нормальної децидуальної реакції;
• Захворювання, такі як ендоцервіцит або ендометріоз;
• Міома матки;
• Вагітність більше ніж одним плодом.

Діагностувати крайову плаценту можна за допомогою ультразвукового дослідження.

Крайове передлежання плаценти: симптоми

Головний прояв крайового передлежання плаценти — це кров’янисті виділення, які виникають у період третього триместру вагітності, а також під час самих пологів. Для цих виділень характерний раптовий початок без видимих на те причин, відсутність больових відчуттів, що супроводжують їх, та непостійна частота. Встановити заздалегідь їхню силу та тривалість, як правило, не вдається. У разі розриву крайового синуса плаценти передлежання супроводжуватиметься рясними кровотечами.

Діагноз «крайове передлежання плаценти» потребує регулярного лікарського нагляду та своєчасного проведення всіх необхідних аналізів. При такому нерідкому явищі, як зниження гемоглобіну, вагітним призначають лікарські засоби, що містять залізо. Це допоможе уникнути частих і сильних кровотеч, а також стрімкого розвитку анемії.

Крайова плацента: наслідки

Чим загрожує крайове передлежання плаценти? Як уже згадувалося вище, це відхилення загрожує кровотечами, проте це не єдине, чого слід остерігатися. Існує також велика ймовірність того, що під час пологового процесу дитина, перетиснувши плаценту, сама собі перекриє доступ кисню. У зв’язку з цим лікарі зазвичай наполягають на тому, щоб при крайовому передлежанні плаценти пологи проводилися шляхом кесаревого розтину.

Крайове передлежання плаценти: лікування

Для того щоб підняти крайову плаценту, вдаються або до медикаментозного лікування, або до фізіотерапії у формі електрофорезу з вітамінами. Крім цього, досвідчені лікарі-гінекологи рекомендують жінкам дотримуватися таких простих правил під час лікування крайового передлежання плаценти:

• Носити спеціальний бандаж;
• Ставати в колінно-ліктьову позу на кілька хвилин п’ять разів на день, стежачи за тим, щоб проміжки часу між підходами були рівними;
• Уникати будь-яких фізичних навантажень;
• Не вступати в статеві стосунки.

Дотримання рекомендацій лікаря в більшості випадків сприяє підняттю плаценти до потрібного рівня, у зв’язку з чим зникає ризик появи ускладнень під час пологів, а разом із ним і потреба в кесаревому розтині.

Відповідно до статистичних даних після тридцять другого тижня вагітності ця патологія зберігається у 5% випадків. Вона не тільки значною мірою ускладнює пологовий процес, а й підвищує ймовірність виникнення перинатальної смерті до 25%. Саме тому важливо пам’ятати про те, що вчасно розпочате лікування крайового передлежання плаценти гарантує відсутність небажаних наслідків, пов’язаних із цим відхиленням.