Тремор у новонароджених

У дітлахів протягом першого місяця життя іноді спостерігається безладне сіпання ручок чи ніжок, підборіддя, особливо під час емоційних переживань або протягом фази швидкого сну (від повільної її можна відрізнити за рухами очей сплячої дитини).

Хоча тремор спостерігається приблизно у половини новонароджених, ігнорувати такий стан у власного малюка не варто. Як мінімум слід повідомити про тремор педіатра, адже це явище сигналізує про збудливість дитини та непідготовленість її нервової системи, а будучи посиленим іншими симптомами, і зовсім означає розвиток украй небажаних патологій та захворювань.

Загальні причини тремору у новонароджених

До списку причин тремору у новонароджених зазвичай включають незрілість ЦНС, внутрішньоутробну гіпоксію та фактор недоношеності.

Вільні рухи та цілий спектр невідомих раніше емоцій змушують нервову систему працювати на межі можливостей. Тремор виникає під час адаптації нервових центрів, що відповідають за рухову активність, а також протягом періоду пристосування організму до надмірного вироблення гормонів під час хвилювання.

Мимовільні скорочення м’язів можуть бути зумовлені недостатнім живленням головного мозку. Найчастіше ситуація дефіциту потрібних речовин спостерігається при плацентарній недостатності, перенесенні інфекцій у період вагітності, а також при складних пологах з обвиттям пуповиною або відшаруванням плаценти.

Тремтіння ручок і ніжок у малюка, що народився раніше терміну, може бути пов’язане з початковою непідготовленістю як центральних, так і периферичних нервів до навантажень поза маминим животиком.

Тремор кінцівок у новонароджених: норма чи тривожний симптом?

М’язові скорочення під час плачу можуть бути проявом компенсаторних явищ у периферичній нервовій системі. Від патологічних станів фізіологічно нормальні сіпання відрізняються малою амплітудою та високою інтенсивністю.

Також важливо проаналізувати час та періодичність виникнення тремору кінцівок у новонароджених. Наприклад, безпричинні сіпання ручок і ніжок припустимі лише в перші дні після пологів, коли малюк ще тільки пристосовується до нових умов навколишнього середовища. Різкі скорочення з широким розмахом припиняються вже до кінця першого тижня позаутробного життя. Надалі такі рухи припустимі лише у неспокійному, збудженому стані та при вираженому відчутті голоду, а до трьох місяців нервова система малюка має повною мірою адаптуватися до навантажень – потреба у компенсації перенапруження тремором у цьому віці просто зникає.

Чому тремор підборіддя у новонароджених має насторожити

Якщо неконтрольовані скорочення м’язів у дитини тривають і після досягнення тримісячного віку, або батьки відзначають у новонародженого тремор підборіддя і навіть голови, це привід для негайної консультації з фахівцем. Така ситуація свідчить про можливі проблеми на кшталт гіперглікемії, гіпокальціємії, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, гіпомагніємії, сепсису, абстинентного наркотичного синдрому, крововиливу всередині черепа.

Варіанти лікування тремору у новонароджених

Багато маніпуляцій з лікування тремору у новонароджених батьки зможуть проводити власноруч, адже найпопулярніші лікарські рекомендації зводяться до гімнастики, плавання та масажу.

Під контролем медиків дорослі, які дбають про дитину, без проблем зможуть освоїти основні масажні рухи: розтирання, розминання, погладжування та вібрацію. Важливо проводити процедуру з комфортом для малюка: у знайомому місці, з гарним настроєм і обов’язково після невеликої підготовки. З рук необхідно зняти абсолютно всі прикраси, а нігті – коротко підстригти. При перших же ознаках невдоволення з боку крихітки процедуру потрібно припиняти. З іншого боку, масаж – це ще одна форма турботи про дитину, яку можна поєднати з казками, забавлянками та спілкуванням, тому не варто ставитися до цього надто суворо і серйозно. Універсальне правило: всі масажні рухи проводяться за лініями суглобів, від периферії до центру. Можна гладити крила носика та брівки, поплескувати по ніжках із зовнішнього та внутрішнього боку, розтирати ручки, круговими рухами масажувати животик, не забуваючи при цьому дотримуватися рекомендацій лікаря.