Гемолітична хвороба новонароджених
Гемолітична хвороба новонароджених – захворювання, що виникає в період внутрішньоутробного розвитку або одразу після народження дитини внаслідок імунологічного конфлікту (несумісності крові матері та малюка за антигенами еритроцитів, найчастіше – за резус-фактором).
Розвиток недуги зумовлений проникненням антитіл, що виробляються організмом вагітної, через плацентарний бар’єр. Імунна система жінки сприймає червоні кров’яні тільця дитини як ворожі клітини та прагне їх знищити. В результаті страждають печінка і селезінка, кістковий мозок та органи кровотворення малюка; у тканинах починає накопичуватися білірубін. Як правило, саме гемолітична хвороба стає основною причиною патологічної жовтяниці та анемії у немовлят.
Форми гемолітичної хвороби новонароджених
Гемолітична хвороба новонароджених може проявлятися у трьох формах: анемічній, жовтяничній або набряковій.
- Анемічна форма. Внаслідок руйнування еритроцитів рівень гемоглобіну в крові дитини поступово падає. Малюк страждає від кисневої недостатності, стає млявим, його шкірні покриви помітно бліднуть, печінка збільшується у розмірах. Він погано ссе груди й повільно набирає вагу. Основним методом лікування цього стану є введення еритроцитарної маси донора. Пам’ятайте, що тривала анемія призводить до порушення фізичного та інтелектуального розвитку дитини. Низький гемоглобін – це не просто бліда шкіра. При його дефіциті сповільнюються всі процеси життєзабезпечення. Чим нижчий гемоглобін, тим сильніше страждає організм немовляти: серце, легені, ендокринна система та головний мозок;
- Жовтянична форма гемолітичної хвороби новонароджених зустрічається найчастіше. Навіть у доношеної дитини діяльність ферментних систем печінки починається через кілька днів після пологів. А чим менший термін виношування, тим вираженіша незрілість цього органу. В результаті кров новонародженого слабо очищується від білірубіну, що виділяється при розпаді еритроцитів. Крім того, білірубін у вигляді кристалів відкладається в ниркових канальцях, пошкоджуючи їх, він також вражає стінки кишечника та підшлункової залози. За відсутності адекватного лікування гіпербілірубінемія може перейти в ядерну жовтяницю – токсичне ураження ядер головного мозку, оборотне лише на початковій стадії. У діток, яких вдається врятувати, залишається стійкий психічний та неврологічний дефект, нерідко розвивається ДЦП;
- Набрякова форма, як правило, виникає у разі прогресуючого внутрішньоутробного резус-конфлікту. При цьому дитина народжується з вираженою анемією, високим білірубіном і критично малим рівнем білка в крові. У неї спостерігаються набряки не лише шкіри, а й усіх внутрішніх органів та порожнин. Для набрякової форми характерна серцева, ниркова та легенева недостатність, а також грубі неврологічні порушення. Через серйозні відхилення в роботі системи згортання крові нерідкі обширні крововиливи в органи, зокрема головний мозок. Навіть коли малюк виживає, залишкові наслідки гемолітичної хвороби новонароджених призводять до глибокої психічної інвалідності, швидко прогресуючого цирозу печінки та поліорганної недостатності.
Діагностика гемолітичної хвороби новонароджених
У першу чергу лікарі беруть до уваги групи крові батьків дитини та їхню сумісність за системою резус-антигенів. Не останню роль тут відіграє акушерський анамнез матері (попередні викидні, аборти, випадки мертвонародження).
Існує також цілий ряд лабораторних та інструментальних методів дослідження, що використовуються для діагностики гемолітичної хвороби новонароджених. Серед них:
- Визначення титру антирезусних антитіл у крові вагітної. Даний аналіз проводять не менше трьох разів за весь період виношування для раннього виявлення патології плода;
- Амніоцентез. Процедура являє собою прокол плодового міхура з метою взяття зразка амніотичної рідини. Маніпуляцію проводять під ультразвуковим контролем, щоб уникнути випадкового пошкодження плода;
- УЗД плода. Дослідження ультразвуком дозволяє виявити набряк і гепатоспленомегалію у майбутнього малюка;
- Аналіз крові новонародженого. Забір крові проводять одразу після появи дитини на світ. Даний метод дозволяє визначити концентрацію білірубіну, діагностувати анемію, ретикулоцитоз та інші проблеми.
Пам’ятайте, що при вчасному виявленні патологічного процесу наслідків гемолітичної хвороби новонароджених вдається уникнути, тому не відмовляйтеся від обстежень, які призначає лікар, навіть якщо вони здаються вам зайвими.
Лікування гемолітичної хвороби новонароджених
Лікування гемолітичної хвороби новонароджених спрямоване в першу чергу на якнайшвидше виведення з організму дитини токсичних продуктів розпаду еритроцитів, антитіл та білірубіну. Для цього малюкові внутрішньовенно вводять дезінтоксикаційні розчини, аденозинтрифосфат, глюкозу та вітаміни. Також призначають фенобарбітал, що сприяє зв’язуванню та виведенню білірубіну, та ентеросорбенти. Крім вищевказаних заходів, застосовують фототерапію синіми та блакитними лампами з метою фотоокислення пігменту, що накопичився у тканинах.
Якщо дезінтоксикаційна терапія виявляється неефективною, а рівень білірубіну в крові продовжує стрімко зростати на фоні вираженого зниження гемоглобіну, медики розглядають можливість замінного переливання крові дитині.
Починати грудне вигодовування дітей, народжених з гемолітичною хворобою, можна лише з 12-22 дня їхнього життя, з тієї причини, що тільки до цього періоду з молока матері зникають антитіла до резус-фактора. До цього терміну вигодовування рекомендують здійснювати донорським грудним молоком.
Текст: Інга Статівка
