Чим небезпечна переношена вагітність

Прийнято вважати, що фізіологічний термін виношування плода становить 280 днів (або 40 тижнів), якщо за основу розрахунків брати перший день останніх місячних. Саме стільки часу необхідно, щоб із заплідненої яйцеклітини сформувалася дитина, готова до життя поза материнською утробою. Про переношену вагітність говорять у тому випадку, якщо вона триває на 10-14 днів довше зазначеного терміну. При цьому може мати місце як пролонгування фізіологічної вагітності, так і справжнє переношування.

Пролонгованою (подовженою) називають вагітність, яка триває дещо довше за фізіологічну і завершується народженням функціонально зрілої дитини без симптомів переношування та старіння плаценти. Про справжнє переношування йдеться в тому випадку, якщо в плаценті спостерігаються виражені зміни, а малюк з’являється на світ із характерними патологічними ознаками. Згідно з різними джерелами, переношеними народжуються від 2 до 20% дітей.

Ознаки переношеної вагітності

З вищесказаного стає зрозуміло, що про переношування свідчить передусім не перевищення встановлених термінів гестації, а зміни з боку плода і плаценти. Отже, якими є ознаки переношеної вагітності? Як правило, після 290 днів виношування у жінки відзначається скорочення об’ємів живота на 5-10 см і зниження маси тіла на 1 кг і більше, що пояснюється зменшенням об’єму амніотичної рідини. На цьому тлі у вагітної падає тургор шкіри, діагностується незрілість шийки та збільшена щільність матки. В окремих випадках із сосків замість молозива починає виділятися молоко.

Під час проведення вагінального дослідження у пацієнтки з переношеною вагітністю гінеколог виявляє підвищену щільність черепних кісток, вузькість кісткових швів і тім’ячок у плода. Під час аускультації живота у плода прослуховуються приглушені тони серця з неправильною частотою і ритмом, що свідчить про гіпоксію. Постановка остаточного діагнозу здійснюється на підставі даних інструментальних досліджень.

Причини переношеної вагітності

За розвитком переношеної вагітності можуть стояти численні фактори, що негативно позначаються на репродуктивному здоров’ї жінки:

1. Нерідко переношування спостерігається у пацієнток із порушенням менструальної функції та статевим інфантилізмом;
2. Відбитися на перебігу вагітності в майбутньому можуть інфекційні захворювання, на які жінка перехворіла в дитячому віці (кір, краснуха, паротит, скарлатина), а також грип або ГРВІ, перенесені безпосередньо в період гестації;
3. До числа причин переношеної вагітності входять захворювання ендокринного характеру у жінки (цукровий діабет, порушення в роботі щитоподібної залози тощо), патології ШКТ, печінки. Всі ці стани призводять до порушення гормонального статусу і зумовлюють зміни в нервово-м’язовій регуляції діяльності маткових м’язів;
4. Моторна інертність матки може стати результатом запальних процесів у репродуктивних органах (ендометрити, аднексити, цервіцити), пухлин матки (міоми, фіброми), дисфункції яєчників, гестозу, проведених раніше абортів;
5. Перша вагітність у віці понад 30 років – ще один фактор, що провокує переношування;
6. До збільшення тривалості періоду гестації нерідко призводить нестача фізичної активності, довгострокове дотримання постільного режиму, перенесені жінкою психологічні травми й емоційні потрясіння;
7. Ймовірність переношування збільшується у разі проведення медикаментозної терапії при загрозі викидня, народження великої дитини під час попередніх пологів, тазового передлежання плода;
8. Медики не виключають, що переношена вагітність може бути пов’язана із захворюваннями плода, а саме з вадами розвитку ЦНС (гідроцефалія, аненцефалія, мікроцефалія), хворобою Дауна, патологіями надниркових залоз, полікістозом нирок тощо;
9. Оскільки настання, протікання вагітності та розвиток пологової діяльності зумовлені складними механізмами за участю нервової системи, низки гормонів, ензимів, електролітів, вітамінів і мікроелементів, на практиці будь-які збої в системі нейроендокринної регуляції можуть послужити поштовхом до переношування дитини.

Наслідки переношеної вагітності

Пологи, якими закінчується переношена вагітність, часто ускладнюються затяжним перебігом, передчасним вилиттям навколоплідних вод, невідповідністю розмірів голівки плода діаметру пологових шляхів матері, розвитком дискоординованої пологової діяльності, гіпо- і атонічними кровотечами, патологіями інфекційного характеру (ендометрит, метротромбофлебіт, мастит). Далеко не завжди жінкам із переношеною вагітністю вдається народити самостійно – при виникненні ускладнень медики змушені вдаватися до хірургічного розродження. Через зниження скоротливої здатності матки в післяпологовому періоді нерідко виникає лохіометра – стан, що характеризується скупченням післяпологових виділень (лохій) у матковій порожнині.

Плід також серйозно страждає від тривалого перебування в материнській утробі. Найбільш небезпечними наслідками переношеної вагітності для дитини є:

• Кисневе голодування аж до асфіксії;
• Розвиток уражень головного мозку;
• Отримання пологових травм;
• Аспірація амніотичної рідини та меконію.

Стан немовляти, що народилося із запізненням, обтяжується вираженою жовтяницею, неврологічними порушеннями, гормональними кризами, інфекційними ураженнями шкірних покривів. Згодом такі дітки нерідко відстають від однолітків у фізичному та психічному розвитку.

У разі ненастання пологів у визначений термін необхідна госпіталізація пацієнтки до пологового відділення з метою уточнення термінів виношування, стану плода і прийняття рішення про доцільність штучного розродження.