Проблеми зі щитоподібною залозою під час вагітності

Щитоподібна залоза – один з органів ендокринної системи, що розташований на передній поверхні шиї та формою нагадує метелика. Вона продукує найважливіші для організму гормони: тетрайодтиронін (тироксин) і трийодтиронін. З назв легко здогадатися, що в їхньому складі присутній йод – мікроелемент, необхідний для того, щоб щитоподібна залоза була здатна продукувати ці речовини в необхідній кількості.

Гормони щитоподібної залози під час вагітності виконують дуже важливу функцію: без них неможливий нормальний розвиток опорно-рухового апарату, а також нервової, статевої та серцево-судинної систем плода. До трирічного віку тиреоїдні гормони необхідні дитині для підтримання роботи головного мозку, а в подальшому – для становлення та розвитку інтелекту. Тироксин і трийодтиронін протягом усього життя людини забезпечують функціонування мозку, м’язів, серця, а також регулюють обмінні процеси в організмі.

Як щитоподібна залоза впливає на вагітність

Через низку причин щитоподібна залоза під час вагітності починає працювати з підвищеною інтенсивністю (зокрема, кількість тироксину, що виробляється, зростає на 30-50% порівняно зі звичайним станом). У результаті цього орган дещо збільшується в розмірах. Про цю закономірність було відомо ще на зорі людської цивілізації. Так, давні єгиптяни вигадали своєрідний тест на вагітність: усі заміжні жінки носили на шиї найтоншу шовкову нитку; якщо вона рвалася, це розцінювалося як підтвердження настання зачаття.

Зачатки щитоподібної залози формуються у плода на 4-5 тижні внутрішньоутробного розвитку. З другого триместру орган уже може накопичувати йод і самостійно виробляти гормони, а до 16-17 тижня він досягає повної зрілості й активно функціонує. Необхідно зазначити, що щитоподібна залоза впливає на вагітність, розвиток майбутньої дитини, перебіг пологів і післяпологового періоду. Захворювання органа здатні призвести до низки тяжких ускладнень, найсерйознішими з яких є:

• Фетоплацентарна недостатність і прееклампсія;
• Відшарування плаценти;
• Передчасні пологи або мимовільний аборт;
• Серцева недостатність;
• Артеріальна гіпертонія або транзиторне підвищення рівня АТ;
• Післяпологові маткові кровотечі.

До того ж жінки, які страждають на порушення роботи щитоподібної залози, нерідко народжують дітей із вадами розвитку, недостатньою вагою, глухонімотою, карликовістю і навіть розумовою відсталістю. Іноді збої у функціонуванні ендокринного органа у вагітних закінчуються мертвонародженням.

Захворювання щитоподібної залози та вагітність

Найчастіше жінки стикаються з двома порушеннями в роботі щитоподібної залози під час вагітності – гіпотиреозом або гіпертиреозом. Обидва стани небезпечні для плода і можуть призвести до фатальних наслідків.

Про гіпертиреоз (інша назва – тиреотоксикоз) говорять при підвищенні активності щитоподібної залози. У період вагітності ця патологія загрожує виникненням серцево-судинної недостатності та інших ускладнень у матері, аномаліями пологової діяльності, а іноді призводить до вроджених захворювань щитоподібної залози у дитини.

Основні симптоми гіпертиреозу: слабкість, втома, лихоманка. Пацієнти, які страждають на цю недугу, стають дратівливими, відчувають страх, страждають від безсоння. Гіперфункція щитоподібної залози під час вагітності також проявляється частим пульсом, перебоями в роботі серця, підвищеним АТ, м’язовою слабкістю, тремором рук і всього тіла, відсутністю апетиту, частим рідким випорожненням, болями в шлунку, пітливістю, алопецією. Зовнішній вигляд жінки теж змінюється не на краще: з’являється нездоровий блиск очей, можливе розширення очних щілин, втрата ваги.

Як правило, майбутнім мамам при тиреотоксикозі призначають препарати, що пригнічують активність щитоподібної залози. Іноді потрібна хірургічна операція з видалення частини тканини щитоподібної залози, проте подібне втручання можливе не раніше другого триместру вагітності.

Стан, протилежний гіпертиреозу – гіпотиреоз, який характеризується низькою ефективністю роботи щитоподібної залози і, як наслідок, недостатньою кількістю гормонів. У цьому разі вагітна може скаржитися на загальну слабкість і зниження працездатності, болі в суглобах, судоми м’язів, депресію, сонливість, забудькуватість, розсіяну увагу, підвищення маси тіла, брадикардію, сухість шкіри, випадіння волосся, запори та набряки. Щоб уникнути такого стану і пов’язаних із ним наслідків, пацієнтці призначають додатковий прийом тироксину, а також препарати йодиду калію з метою профілактики йододефіциту.

Видалення щитоподібної залози та вагітність

Сьогодні вагітність і відсутність щитоподібної залози стали цілком сумісними поняттями. Якщо майбутня мати перенесла операцію з видалення щитоподібки через рак або інші захворювання, планувати дитину можна не раніше, ніж через рік після проходження курсу реабілітації, але за умови відсутності рецидиву хвороби. При дотриманні цих умов вагітність можлива, проте рівень гормонів щитоподібки в крові доведеться підтримувати штучним способом. Крім того, щоб своєчасно вжити заходів у разі розвитку патологічних процесів, жінці доведеться регулярно здавати аналіз крові на гормони.

Видалення щитоподібної залози під час вагітності не проводиться: процедура стає причиною різких гормональних стрибків, що загрожує ускладненнями під час виношування та патологіями в розвитку плода. При виявленні у майбутньої матері захворювання, що передбачає негайне видалення щитоподібної залози за медичними показаннями, вагітність переривають, щоб зберегти життя жінки.