Білірубін у дітей

Кров людини постійно оновлюється. Червоні тільця, що виконують функцію доставляння кисню до органів і тканин, недовговічні: кожен еритроцит живе близько чотирьох місяців, потім гине, а гемоглобін, що міститься в ньому, руйнується. Одним із продуктів його розкладання є жовтий пігмент білірубін, який потім потрапляє в печінку, проходить складний процес зв’язування з іншими білками, переходить у водорозчинний стан і виводиться з організму.

Норми білірубіну у дітей

Вміст білірубіну в крові залежить від віку людини та стану її здоров’я. Ця речовина в організмі перебуває у двох модифікаціях: вільній (непрямий білірубін) і зв’язаній (прямий білірубін). У клінічній практиці аналізується як загальна кількість пігменту в крові, так і вміст прямого та непрямого білірубіну.

Якщо еритроцити руйнуються занадто швидко або печінка не справляється з перероблюванням гемоглобіну, що вивільнився з них, кількість жовтого пігменту зростає. Високий білірубін у дитини є однією з найважливіших ознак, що дозволяють виявити вроджені патології розвитку печінки та жовчовивідних шляхів, а також ураження цих органів, що мають інфекційні або токсичні причини.

Загальний білірубін у дітей у нормі коливається в межах від 8,5 до 20,5 мкмоль/л, тоді як рівень прямого білірубіну не повинен перевищувати 4,3 мкмоль/л. Винятком є новонароджені малюки, у яких вміст жовтого пігменту в плазмі крові завжди сильно завищений. Це пов’язано з тим, що в момент народження в організмі крихітки починає руйнуватися специфічний фетальний гемоглобін, який допомагав дитині отримувати кисень прямо з крові матері під час внутрішньоутробного розвитку. Заміна фетального гемоглобіну на звичайний відбувається дуже швидко (буквально протягом кількох днів). При цьому утворюється велика кількість білірубіну, з якою печінка новонародженого не може впоратися. Тому в багатьох малюків спостерігається пожовтіння шкіри та білків очей (так звана фізіологічна жовтяниця). За відсутності вад розвитку печінки цей стан минає сам до кінця другого тижня життя дитини.

Підвищений рівень білірубіну у дітей: причини та небезпека

У доношених новонароджених вміст білірубіну в плазмі крові не повинен бути більшим за 256 мкмоль/л. Для недоношених або ослаблених малюків цей параметр становить 171 мкмоль/л. Сильне перевищення цих значень говорить про наявність серйозних проблем зі здоров’ям. Особливу тривогу викликають ті випадки, коли високий білірубін у дитини поєднується з такими симптомами:

• Неспроможна пожовтіти шкіра та білки очей;
• Зміна забарвлення сечі (виділення кольору пива чи чаю);
• Знебарвлення калу;
• Набряклість тканин;
• Пригнічення рефлексів;
• Зниження м’язового тонусу;
• Ознаки запального процесу, що спостерігаються під час загального аналізу крові (високий вміст лейкоцитів, збільшений рівень ШОЕ).

Крім вад розвитку печінки або жовчовивідних шляхів, причиною такого стану може бути й гемолітична хвороба новонароджених (ГХН), яка нерідко розвивається у резус-позитивних малюків, що народилися у резус-негативних матерів.

На жаль, підвищений рівень білірубіну у дітей є не тільки діагностичною ознакою. Незв’язана форма цього пігменту отруйна. Непрямий білірубін погано розчиняється у воді й не може вільно виводитися з організму з сечею та калом, проте легко з’єднується з жирами та активно руйнує клітинні мембрани. При високій концентрації білірубіну в крові найбільша небезпека загрожує центральній нервовій системі, особливо головному мозку. Тому лікарі ретельно відстежують стан маленьких пацієнтів, які перебувають у групі ризику, і періодично повторюють біохімічні аналізи крові на вміст білірубіну у дітей. Батьки не повинні відмовлятися від таких призначень. Ігнорування порад фахівців у такому разі може призвести до ситуації, що загрожує життю дитини.