Загартовування методом організації пульсуючого мікроклімату

Про користь гартувальних процедур знають усі. Майже кожен із нас час від часу обіцяє собі почати приймати холодний душ, бігати босоніж або якимось іншим способом тренувати свій організм для підвищення його стійкості до холоду та інших несприятливих чинників зовнішнього середовища. Попри це, регулярно займаються гартуванням дуже небагато людей. Ба більше, далеко не всім такі процедури справді допомагають зберегти здоров’я. У чому ж річ? Чому така турбота про себе не завжди дає очікуваний ефект? Чи існує результативний і не надто обтяжливий спосіб гартування організму? Спробуймо розібратися в цих питаннях.

Основні способи та правила гартування

Здебільшого гартування відбувається за допомогою регулярних короткочасних епізодів охолодження. У такі моменти посилюється периферичний кровообіг, захисні сили організму приходять у стан повної бойової готовності, мобілізуючись для оборони від перепадів температур, здатних завдати шкоди здоров’ю. Найпопулярнішими способами вважаються повітряні ванни, обливання та обтирання холодною водою. Екстремальними варіантами гартування є ходіння босоніж по снігу та моржування. Якщо процедури проводяться грамотно, з часом стан підвищеного тонусу стає для захисних сил організму звичним. Правильний підхід до гартування полягає в такому:

• Інтенсивність впливу на організм необхідно підвищувати поступово. Починати гартування слід зі слабкого охолодження протягом кількох хвилин, а потім збільшувати час процедури та знижувати температуру, щоб організм звик справлятися зі стресом;
• Гартування має бути не разовим заходом, а звичним елементом режиму дня. Перерви в цій справі неприпустимі – вони призводять не лише до втрати ефективності процедур, а й до підвищення ризику підхопити застуду чи сезонну інфекцію. Встановлено, наприклад, що через три тижні після відмови від регулярних занять увесь ефект гартування, напрацьований за кілька місяців, зводиться до нуля;
• Починати прийом процедур краще влітку, щоб дати можливість організму адаптуватися до нових навантажень у найбільш сприятливих погодних умовах.

Гартування має свої протипоказання та потребує медичного контролю. Особливо це стосується людей похилого віку, тих, хто страждає на хронічні недуги або ослаблений після важких захворювань. Їм не можна починати займатися без консультації лікаря. Обов’язково слід відвідати доктора і в тому випадку, якщо людина приступає до гартування вперше. Фахівець не лише порекомендує процедури та визначить їхні оптимальні параметри, а й навчить способів самоконтролю, який дозволить уникнути шкоди для здоров’я.

Метод пульсуючого мікроклімату

Усі описані способи гартування мають один суттєвий недолік: наявність досить довгих часових інтервалів між епізодами охолодження організму. Справді, ні повітряні, ні водні процедури неможливо приймати частіше, ніж 1-2 рази на добу. Виходить, що людина щодня отримує оздоровчий «струс» протягом 10-15 хвилин, але весь інший час перебуває в досить розніженій атмосфері. Саме цим багато фахівців пояснюють недостатню ефективність більшості гартувальних процедур. Зазначимо й ще один момент: обливатися холодною водою чи займатися моржуванням зручно, поки життя триває у звичному ритмі, але варто обставинам змінитися (хвороба, зміна роботи, переїзд тощо), і перерва в прийомі процедур забезпечена.

Цих мінусів цілком позбавлений один із найперспективніших методів гартування – спосіб створення пульсуючого мікроклімату. Він полягає в тому, щоб температура в приміщенні, у якому людина перебуває більшу частину дня (у квартирі, на роботі), не втримувалася на постійному, комфортному рівні, а періодично коливалася у визначеному діапазоні. Цього можна досягти, використовуючи спеціально налаштовані системи опалення та кондиціонування, або просто кожні 2-3 години провітрюючи кімнати. Експериментально доведено, що періодичне охолодження та нагрівання повітря допомагає тримати імунну систему в тонусі, що підвищує рівень захисту від сезонних недуг. Крім того, при коливаннях температур збільшується працездатність, особливо розумова, тоді як стабільно комфортний мікроклімат у приміщенні призводить до розслабленості, загальмованості та проблем із концентрацією уваги.

Приступати до тренування системи терморегуляції необхідно обережно. Для початку слід встановити амплітуду коливання температур у 3-5 градусів. Через 2-3 тижні її можна довести до 6-8 градусів. Якщо неприємних відчуттів і негативних ефектів не буде, ще кілька тижнів потому перепад можна довести до 9-10 градусів. При цьому дуже важливо підвищувати та знижувати температуру плавно і виключити появу протягів.

Гартування методом пульсуючого мікроклімату практично не має протипоказань. Воно корисне людям похилого віку, хронічним хворим і маленьким дітям. Крім того, спосіб цілком необтяжливий і доступний, доречний у будь-якому приміщенні – житловому, виробничому, офісному, навчальному. Достатньо лише ввести в звичку регулярні провітрювання, і можна з часом отримати ефективний захист від сезонних застуд та інфекцій.