Ускладнення вагітності: міхуровий занесок

Осложнения беременности: пузырный занос

Вагітність… Більшість жінок чекають на неї з нетерпінням, радіють двом смужкам на тесті та починають мріяти про малюка. Але, на превеликий жаль, іноді радість змінюється тривогою через непередбачені ускладнення. Мимовільний викидень, позаматкова або завмерла вагітність – про це знають практично всі жінки. А от про міхуровий занесок (хоріонаденому) чули небагато.

Міхуровий занесок – це вид дуже рідкісного ускладнення, зумовлений захворюванням плідного яйця. Суть процесу полягає в тому, що в оболонці зародка (хоріоні), яка в нормальному стані вкрита ворсинками, замість цих ворсинок утворюються грона пухирців, наповнених рідиною. Величина і локалізація пухирців може бути різною. Найчастіше їхня величина не перевищує 1,5 мм у діаметрі, але іноді розмір новоутворень порівнянний із ягодою винограду. Розташовуватися пухирці можуть на невеликій площі хоріона. У тяжкій формі міхуровий занесок повністю уражає ворсисту оболонку, проростаючи в м’язовий шар матки.

Патологічні відхилення оболонки зародка входять до групи захворювань під загальною назвою «трофобластичні пухлини». Як правило, це доброякісні новоутворення, які при вчасній діагностиці повністю піддаються лікуванню.

Види міхурового занеску

У гінекології виділено три види хоріонаденоми:

  • Проста форма, що передбачає повне покриття новоутвореннями оболонки зародка. Розвивається вона в перші 12 тижнів вагітності та закінчується загибеллю ембріона.
  • Часткове ураження оболонки плідного яйця, яке дозріває у другому чи третьому триместрі. У цьому разі майбутня мама може благополучно виносити дитину і на світ з’явиться життєздатний малюк. Пологи можуть відбутися як у встановлений термін, так і передчасно.
  • Деструюючий міхуровий занесок – найбільш тяжка форма, що протікає за злоякісним типом, завжди призводить до загибелі плода, після чого жінці потрібне серйозне онкологічне лікування.

При багатоплідній вагітності аномалія може зачепити один або обидва хоріони. Хвороба може вражати плідне яйце і при позаматковій вагітності. У цьому разі вона розвивається в матковій трубі.

Міхуровий занесок: симптоми

На початкових етапах хоріоноденома ніяк себе не проявляє. Жінка цілком добре почувається, не відчуваючи початку патологічного процесу. Однак частіше, ніж при вагітності, що протікає нормально, майбутню маму мучать напади токсикозу, набряклість, спостерігається анемія.

При прогресуючому розвитку міхурового занеску у жінки з’являються рідкі кров’янисті виділення, що супроводжуються болями внизу живота. Кровотечі з різною інтенсивністю та періодичністю тривають аж до самих пологів. Іноді з виділеннями відбувається вихід пухирців.

Під час клінічного обстеження акушер-гінеколог може побачити такі ознаки захворювання:

  • Збільшена матка, що не відповідає терміну вагітності.
  • Не прослуховуються серцеві тони й не видно рухів плода.

Ознаки хоріоноденоми досить типові й легко діагностуються. Однак не варто самостійно робити висновки. Тільки лікар на підставі сукупності внутрішньовагінального та ультразвукового дослідження може констатувати наявність міхурового занеску.

Жінок, у яких було виявлено це рідкісне захворювання, хвилює, що стало поштовхом для його виникнення. Однак у наукових медичних колах досі не вщухають суперечки про природу походження новоутворень у хоріоні. Тим не менш, усі одностайно стверджують, що існують кілька беззаперечних провокуючих чинників.

Міхуровий занесок: причини

За даними медичних досліджень, патологічні зміни в оболонці плідного яйця здебільшого відбуваються з трьох причин:

  • Генетичні хромосомні порушення;
  • Гормональні порушення – недостатня кількість естрогену;
  • Інфекційні захворювання. Як правило, токсоплазмоз, найбільш поширений серед майбутніх матерів, викликає зміну ворсинок у хоріоні.

Причини міхурового занеску до кінця не вивчені, але багаторічні спостереження гінекологів показують, що він найчастіше зустрічається у жінок, які вже народжували. Власне, 45% усіх випадків припадає на вік від 40 до 45 років.

Іноді мають місце випадки рецидиву, і в результаті неодноразового повторення хвороби розвивається безпліддя.

Лікування міхурового занеску

При встановленому діагнозі на початкових термінах вагітності жінці призначають операцію з видалення новоутворень хвороботворної тканини. Відбувається вишкрібання порожнини матки та штучне переривання вагітності.

Іноді лікар рекомендує дочекатися самовільного виходу новоутворень. При цьому кровотеча купірується ватними тампонами, що вводяться у піхву. Крім того, при неоперабельному лікуванні міхурового занеску призначаються ін’єкції, що покращують моторику м’язів гладкої мускулатури матки.

У деяких випадках фахівці можуть ухвалити рішення про проведення операції малого кесаревого розтину. При хірургічному видаленні патологічної тканини залишки її виганяються обережним натисканням на матку.

Лікування патологічного процесу залежить від стадії та форми захворювання. Щоб уникнути несприятливого результату, жінка при перших симптомах міхурового занеску повинна звернутися до лікаря.

Міхуровий занесок: наслідки

Ускладнення після хоріоноденоми досить серйозні. Найбільш несприятливий прогноз – розвиток злоякісних новоутворень (хоріонепітеліома). Це рідкісне захворювання вражає лише 4% пацієнток, проте підступність такої патології полягає у ймовірності його прояву через десятки років.

Хвороба у 12% випадків загрожує відсутністю менструації протягом кількох циклів і майже у 30% жінок викликає безпліддя. При рецидиві хоріоноденоми ризик таких ускладнень збільшується в рази.

Для того, щоб уникнути тяжких наслідків міхурового занеску, жінка після встановлення діагнозу повинна з належною увагою та терпінням виконувати всі призначення лікаря. І тоді через два роки після одужання вона отримує дозвіл на нову вагітність.

Текст: Наталя Новгородцева