Опік у дитини: перша допомога та лікування

Опік у дитини супроводжується серйозним нападом паніки у рідних, але якраз такий стан у цьому випадку зовсім недоречний.

Якщо дитина отримала опік, батькам слід взяти себе в руки і швидко надати їй першу допомогу. Насамперед слід нейтралізувати вплив пошкоджувального фактора, оцінити ступінь ураження, стан малюка, і вже виходячи з цього вживати заходів самостійно або викликати бригаду лікарів.

Як визначити серйозність опіку?

За тяжкістю ураження тканин розрізняють опіки чотирьох ступенів:

• I ступінь – почервоніння та набрякання тканин;
• II ступінь – поява пухирів із прозорим ексудатом;
• III ступінь А – утворення ділянок поверхневого некрозу зі збереженням паросткового шару шкіри. Рубців після загоєння, як правило, не залишається;
• III ступінь Б – омертвіння всіх шарів шкіри з утворенням згодом рубців;
• IV ступінь – обвуглювання м’яких тканин аж до кісткових.

У побуті найчастіше спостерігаються опіки I та II ступенів, з якими можна впоратися самостійно; у більш серйозних випадках знадобиться медична допомога.

На стан постраждалого впливає не тільки ступінь опіку, а й площа ураження. Серйозним опіком у дитини вважається пошкодження, площа якого дорівнює або перевищує розмір її долоні. У такому разі потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Крім того, невідкладна медична допомога може знадобитися, якщо:

• Опік II ступеня отримано в ділянці промежини, суглоба або на обличчі;
• Ураження настало в результаті удару струмом;
• Рана від опіку досить глибока;
• У постраждалого протягом останніх 10 років не було щеплення від правця;
• Малюк відчуває слабкість, швидко дихає і втрачає свідомість.

Допомога дитині при опіку I та II ступенів

Інформацією про першу допомогу дитині при опіку повинні володіти всі батьки без винятку, навіть найспокійніше і слухняне дитя не застраховане від такого інциденту.

Отже, якщо пошкодження було отримано через одяг, негайно зніміть його. По-перше, це дозволить уникнути прилипання речей до шкіри, а по-друге, запобігає подальшому обпіканню тканиною здорових шкірних покривів. Роздягати малюка потрібно, тільки якщо одяг знімається вільно, але в жодному разі не віддирайте його від пошкодженої ділянки.

Охолодіть постраждалу частину тіла, тримаючи її під проточною водою протягом 20 хвилин. Така дія дозволить відвести тепло, яке зберігається в глибині тканин протягом деякого часу і впливає на розвиток опіку. Крім того, ця процедура знижує запальні реакції, стабілізує стінки кровоносних судин і згодом зменшує набряк обпаленої шкіри. Подібне охолодження прискорює загоєння рани. Температура води повинна становити близько 15 °С.

Ці рекомендації легко виконувані, якщо опік у дитини зачепив руку або ногу. Але коли йдеться про голову або тулуб, не можна поміщати малюка під проточну воду, потрібно накладати прохолодні пов’язки на уражену ділянку, часто змінюючи їх.

По закінченні процедури охолодження рекомендується підняти уражену частину тіла вище рівня серця і, за можливості, зберігати цю позицію протягом двох днів, такий захід допоможе зменшити набряк.

Пам’ятайте, що при опіку у дитини не можна прикладати лід, під його дією судини звужуються, сповільнюється кровотік і в результаті посилюється руйнування уражених тканин.

Якщо постраждалий поскаржиться, що йому холодно, накрийте його ковдрою. Тримайте здорові частини тіла малюка в теплі, інакше разом з опіком ви ризикуєте отримати й переохолодження.

Подальша допомога дитині при опіку включає дії, спрямовані на недопущення пересихання шкіри. Для цього уражене місце накривають спеціальною пов’язкою від опіку, яка перешкоджає розвитку інфекції, прискорює загоєння і знижує ймовірність утворення шрамів. Пов’язки для лікування опіків у дітей можна придбати в аптеці.

Але якщо ви не встигли цього зробити, покладіть на уражену шкіру шматок чистої щільної харчової плівки або поліетилену, але не обмотуйте всю частину тіла, щоб не порушити циркуляцію крові в зоні опіку. Можна також використовувати марлю, просочену парафіном, або іншу пов’язку, яка буде закривати рану, але не прилипати до неї. Пов’язку змінюють наступного дня після опіку, надалі заміна потрібна раз на два дні до повного загоєння.

Щоб не пропустити ознак інфекції, що приєдналася, лікування опіку у дитини передбачає ретельний огляд рани щоразу під час зміни пов’язки. На ускладнення може вказувати нагноєння в ділянці ураження, помутніння рідини, що заповнює пухирі, посилення хворобливості, запалення і припухлість країв рани, підвищення місцевої температури, а також загальна гіпертермія. За наявності хоча б однієї із перелічених вище ознак слід звернутися до лікаря.

У нормі опік у дитини I та II ступеня загоюється протягом 1-2 тижнів, залежно від площі та ступеня ураження. Больовий синдром минає досить швидко, шкіра поступово набуває нормального кольору, потім лущиться і повністю оновлюється. У разі якщо одужання затягується, необхідна консультація педіатра.

Чого не можна робити, якщо дитина отримала опік?

Якщо дитина отримала опік, на нього не можна наносити крем, будь-яку олію, сметану та інші народні засоби такого роду. Згідно зі спостереженнями фахівців, ці заходи сповільнюють загоєння рани та підвищують ризик утворення шрамів.

Без гострої потреби не рекомендується використовувати мазі та креми з антибіотиками: сучасні наукові дослідження показали, що така терапія тільки сповільнює регенерацію шкіри. Якщо засіб для лікування опіку у дітей не був призначений лікарем, у домашніх умовах його застосовувати не варто.

Категорично заборонено протикати або зривати пухирі, які утворюються на пошкодженому місці. Це свого роду захисна реакція організму, вона перешкоджає пересиханню тканин і потраплянню в рану мікробів. Через кілька днів після опіку у дитини пухирі розкриваються самостійно.