Тонзиллит у детей

Тонзиліт – це запалення піднебінних мигдаликів інфекційно-алергічного характеру, що викликається вірусами, бактеріями, грибками або змішаною флорою. Тонзиліт у дітей може перебігати в гострій або в хронічній формі.

Статистичні дані свідчать, що близько 7% людей у ранньому віці стикалися з тонзилітом. З огляду на свою широку поширеність ця патологія протягом багатьох десятиліть є предметом підвищеної уваги педіатрії та дитячої отоларингології.

Різновиди тонзиліту у дітей та дорослих

У дітей тонзиліт перебігає важче, ніж у дорослих. Зазвичай захворювання супроводжується різким підвищенням температури тіла, вираженою інтоксикацією, розвитком ускладнень. Залежно від характеру симптомів розрізняють такі різновиди гострого запалення мигдаликів у дітей:

  • Катаральний – гіперемія та збільшення мигдаликів, утворення на їхній поверхні серозного білуватого нальоту, біль, печіння та сухість у горлі, збільшення лімфовузлів, гіпертермія, загальне нездужання;
  • Фолікулярний – виникнення точкових гнійних фолікулів під епітеліальним покривом мигдаликів з явною гіперемією уражених ділянок, виражені ознаки інтоксикації, лихоманка з ознобом, судоми, блювота, сплутаність свідомості, сильні болі в ділянці грудей;
  • Лакунарний – накопичення в лакунах гнійного жовтуватого нальоту, набряклість та гіперемія поверхні мигдаликів, важкий ступінь інтоксикації, гугнявість голосу, невиразність мови, виражені болі в горлі, неприємний присмак у ротовій порожнині, збільшення лімфовузлів;
  • Фібринозний – характерною рисою цього типу тонзиліту у дітей є утворення на мигдаликах білястого напівпрозорого нальоту у вигляді тонкої плівки;
  • Гангренозний – виразково-некротичні ураження епітеліальних тканин мигдаликів, виникнення білувато-сірого нальоту на них, поява виразок, руйнування та рубцювання лінії горла і м’якого піднебіння.

Симптоми тонзиліту у дітей

Поява тонзиліту у дітей завжди супроводжується збільшенням мигдаликів. Якщо попросити дитину показати горло, на них можна помітити невеликі специфічні отвори, в яких збирається гній. Зазвичай тонзиліт супроводжується зміною температурного режиму, внаслідок чого малюк стає млявим, відмовляється від їжі, вередує. Лімфовузли під підборіддям дещо збільшуються, що можна помітити при промацуванні. Мабуть, на цьому список основних симптомів тонзиліту у дітей можна закінчити.

Багато батьків вважають, що скарги дитини на біль у горлі не є достатньо серйозним приводом для візиту до педіатра. Однак до лікаря все ж таки потрібно звертатися, особливо якщо:

  • Біль у горлі не минає протягом кількох діб;
  • Дитина відмовляється від пиття;
  • Висока температура тримається довше 2-3 днів;
  • У малюка змінився голос, з’явилася охриплість;
  • Ковтання та дихання у дитини утруднені.

Хронічний тонзиліт у дітей

Як випливає з назви, у цьому випадку запалення мигдаликів має хронічний характер. Статистика свідчить, що близько 12-15% дітей віком до 16 років стикаються з проявами цієї патології.

Найчастіше причиною хронічного тонзиліту в дитячому віці стає не до кінця вилікувана ангіна. Головною проблемою на сьогодні є відсутність у батьків елементарних знань про те, як правильно лікувати малюка, а також безконтрольне застосування антибіотиків. Це призводить до того, що гостре запалення тканин мигдаликів не отримує зворотного розвитку, результатом чого і стає хронічний тонзиліт у дітей.

Однак далеко не завжди хронічна форма запалення розвивається у дитини внаслідок ангіни. Серед інших причин недуги можуть бути:

  • Тривале аутоінфікування мигдаликів з інших вогнищ хронічної інфекції (каріозні порожнини, запалені навколоносові пазухи тощо);
  • Бактеріальна та тканинна аутоалергія.

Факторами, що сприяють розвитку хронічного тонзиліту у дитини, є несприятливі екологічні умови, зниження імунітету, а також наростання вірулентності та патогенності мікрофлори, яка присутня у тканинах мигдаликів.

Гострий тонзиліт у дітей

У більшості випадків гострий тонзиліт у дітей викликають віруси або бактерії. У ролі збудників запального процесу можуть виступати:

  • Бета-гемолітичні стрептококи;
  • Золотистий стафілокок;
  • Пневмокок;
  • Гемофільна паличка;
  • Віруси (герпес, ентеровіруси, аденовіруси, вірус Епштейна-Барра);
  • Мікоплазми;
  • Хламідії;
  • Змішана інфекція.

Іноді причиною розвитку гострого тонзиліту у дитини виявляється умовно-патогенна флора, що живе в ротовій порожнині (хвороба виникає як результат патологічного росту її чисельності).

Зараження інфекцією відбувається повітряно-крапельним шляхом або шляхом ендогенного аутоінфікування. Серед факторів, що підвищують ризик виникнення гострого тонзиліту у дітей, можна назвати аномалії конституції, а також зниження опірності організму, викликане переохолодженням, гіповітамінозом або різкою зміною клімату.

Лікування тонзиліту у дітей

Хронічний та гострий тонзиліт, що перебігає у легкій формі, лікується в амбулаторних умовах. Госпіталізація хворої дитини до стаціонару має місце тільки в тому випадку, якщо захворювання супроводжується ускладненнями.

У стандартну програму лікування тонзиліту у дітей зазвичай входить:

  • Ізоляція хворої дитини;
  • Дотримання ліжкового режиму, забезпечення спокою;
  • Організація щадної дієти;
  • Системна терапія з використанням лікарських препаратів, що мають високу активність щодо збудників запального процесу;
  • Прийом антигістамінних засобів;
  • Вітамінотерапія та призначення імуномодуляторів;
  • Полоскання горла антисептичними розчинами (нітрофурал, мірамістин) або відварами цілющих трав (шавлія, календула, ромашка);
  • Зрошення мигдаликів антибактеріальними або противірусними аерозолями.

У тому випадку, коли ці методи боротьби із захворюванням виявляються малоефективними, а хронічна тонзилогенна інтоксикація призводить до серйозних наслідків для здоров’я дитини, єдино правильним варіантом стає хірургічне видалення мигдаликів.

Профілактика тонзиліту у дітей

Як і будь-яке інше захворювання, тонзиліт у дітей набагато легше попередити, ніж вилікувати. Про що варто пам’ятати батькам, якщо їхній малюк занадто часто хворіє на ангіну?

  1. Дотримання гігієнічних норм. Ротову порожнину слід завжди тримати в чистоті, не допускати появи карієсу та запалення ясен. Крім того, необхідно привчити дитину мити руки перед їжею – це скоротить ймовірність проникнення хвороботворних бактерій в організм;
  2. Зволоження повітря. Прохолодне і вологе повітря полегшує дихання, а також перешкоджає пересиханню слизових оболонок;
  3. Збалансоване харчування. В основу раціону малюка мають входити продукти, багаті на вітаміни та мікроелементи;
  4. Загартовування. Сприяє загальному зміцненню організму та підвищенню імунітету.

Текст: Інга Статівка