Порушення сну у дітей

Вважається, що малеча завжди спить міцно та солодко. Насправді порушення сну у дітей зустрічаються досить часто: батьки близько 20% дітлахів скаржаться на те, що їхні чада з плачем прокидаються ночами або не можуть ввечері заснути вчасно. Неспокійний малюк може серйозно вплинути на здоров’я та працездатність усіх членів родини. Зустрічаються і більш неприємні патології, які свідчать про наявність певних проблем у самої дитини.

Види та симптоми порушень сну у дітей

Причини порушень сну у дітей пов’язані із захворюваннями внутрішніх органів або безпосередньо збоями у співвідношенні сну та неспання. Останнє порушення фахівці називають неправильно сформованим патерном сну. Річ у тім, що здатність засинати у певний час доби та безперервно відпочивати протягом усієї ночі не є вродженою. У період внутрішньоутробного розвитку вона малюку просто не потрібна. Немовлята першого року життя сплять по 16-17 годин на добу, розподіляючи цей час порівну між ніччю та днем. Для таких крихіток природно часто прокидатися для приймання їжі. Поступово проміжки між нічними годуваннями збільшуються, і до піврічного віку дитина може спокійно спати з вечора до ранку.

Нерідко вже після формування правильного патерну сну проявляються такі відхилення:

• Нічні страхи. Виникають у дітей від 3 до 6 років; хлопчики страждають частіше, ніж дівчатка. Дитина раптово сідає в ліжку, починає плакати та кричати. На те, щоб її заспокоїти, йде близько пів години. Повного пробудження при цьому не відбувається, малюк перебуває у стані напівсну. Вранці він не може згадати ні факт свого неспокою, ні зміст сну;
• Нічні жахіття. Можуть проявлятися у дітей будь-якого віку, але частіше страждають підлітки. Дитина прокидається повністю і добре пам’ятає сон, що її налякав;
• Бруксизм. Малюк уві сні міцно стискає щелепи та скрипить зубами. У цьому випадку причина порушення сну у дітей достеменно невідома, але, всупереч поширеній думці, вона не має нічого спільного з глистяними інвазіями. Такий розлад найчастіше проявляється у тінейджерів 12-13 років;
• Здригання. Якщо малюк у віці до року часто здригається уві сні, батькам варто насторожитися. Це явище може бути симптомом такої важкої хвороби, як епілепсія. У групі ризику перебувають дітлахи, які народилися з гіпоксією або мають вади внутрішньоутробного розвитку;
• Сноходіння (сомнамбулізм, лунатизм). Дитина проявляє активність під час нічного сну. Іноді це просто неспокій, але в деяких випадках малюк встає з ліжка і ходить по будинку. Пробудження при цьому не відбувається. Очі дитини відкриті, рухи трохи незграбні, але вона не перечіпається і не наштовхується на меблі. Розлад частіше спостерігається у дітлахів шкільного віку (переважно у хлопчиків);
• Сноговоріння. У деяких випадках проявляється у поєднанні з лунатизмом. Дитина, не прокидаючись, вимовляє окремі слова або цілі фрази. Мова нечітка, невиразна. Так само, як при сомнамбулізмі, на ранок не залишається жодних спогадів;
• Нічне нетримання сечі (енурез). Іноді причиною цього розладу є суто урологічні проблеми, але частіше таке порушення сну у дітей викликається незрілістю нервової системи. Нерідко на енурез страждають дітлахи 6-12 років із затримкою психічного розвитку. Велику роль у виникненні захворювання відіграє спадковий фактор;
• Синдром обструктивного апное сну (СОАС). Цей розлад спостерігається у 3% дітей і може проявлятися у будь-якому віці. Симптоми недуги яскраво виражені: дитина уві сні дихає ротом, хропе. У немовлят спостерігаються труднощі з прийманням їжі, у дітлахів старшого віку виникають проблеми з навчанням, пов’язані з денною сонливістю. Причиною недуги часто є збільшення аденоїдів та мигдаликів (аденотонзилярна гіпертрофія). Іноді СОАС провокується нервово-м’язовими захворюваннями, ожирінням або вродженими патологіями;
• Порушення ініціації сну. Дитина довго не може заспокоїтися ввечері, намагається відтягнути момент засинання, протестує, просить «ще одну казку» тощо. Розлад зазвичай спостерігається у дошкільнят. Причина – надмірна збудливість малюка, проблеми з адаптацією у дитячому колективі, психологічний дискомфорт;
• Нічні пробудження. Зазвичай до них схильні діти у віці 4-12 місяців. Фахівці вважають, що у цих випадках розвиток розладу провокується неправильною поведінкою батьків, які надто нервово реагують на нічний неспокій і негайно кидаються «втішати» крихітку. Для дітлахів старше 4 місяців, які постійно прокидаються ночами, вимагаючи уваги та їжі, існує навіть спеціальне визначення – навчений нічний плаксій;
• Синдром затриманої фази сну. Частіше спостерігається у підлітків. Порушення пов’язане як з психологічними проблемами дорослішання, так і зі збільшенням навантажень у школі. Розлад виражається у перенесенні часу активного неспання на нічні години, сонливості та млявості вдень.

Лікування порушень сну у дітей

Якщо дитина страждає на розлад сну, батьки зобов’язані терміново звернутися до педіатра, який призначить консультацію фахівця (невролога, сомнолога, отоларинголога) і визначить тактику лікування. До візиту до лікаря необхідно:

• Почати вести щоденник сну. Протягом тижня слід записувати час засинань і пробуджень малюка, тривалість періодів нічного неспання, особливості поведінки тощо;
• Оптимізувати режим дня. Необхідно організовувати прогулянки на свіжому повітрі (не менше двох годин на день), здійснювати приймання їжі в один і той самий час;
• Створити комфортні умови у спальні дитини. Потрібно регулярно провітрювати кімнату, підтримувати правильну температуру та вологість;
• Перевірити постільну білизну та нічний одяг малюка. Вони мають бути чистими, зручними та зшитими з гіпоалергенних матеріалів;
• Зменшити активність чада у вечірній час, обмежити перегляд телепередач та комп’ютерні ігри;
• Простежити за тим, щоб обстановка в родині була спокійною, доброзичливою та комфортною. Поговорити з дитиною і з’ясувати, чи немає у неї проблем у спілкуванні з однолітками, вчителями тощо.

Лікування порушень сну у дітей у більшості випадків обходиться без ліків. Іноді розлад минає у міру дорослішання малюка. При нічних страхах, пробудженнях, сноговорінні та лунатизмі добре допомагає простий прийом – пробудження за розкладом. Суть його в тому, що дитину будять за 10-15 хвилин до передбачуваного часу настання симптому. При лікуванні енурезу позитивні результати дає використання так званих сигналів вологості. Дітлахам, які страждають на розлади ініціації сну, допомагає організація передбачуваної процедури, що іменується ритуалом засинання. Синдром затриманої фази сну можна скоригувати, поступово зсуваючи час початку нічного відпочинку.

Зрозуміло, рішення про метод терапії розладу сну у дитини має приймати лікар. Батьки зобов’язані точно дотримуватися його порад та забезпечувати малюку спокій і душевний комфорт.