Порушення поведінки у дітей

До порушень поведінки у дітей відносять низку поведінкових дисоціативних розладів, які проявляються агресивними або зухвалими вчинками, що доходять до відкритого нехтування відповідними до віку соціальними нормами. Типовими ознаками патології можуть бути надмірна схильність до бійок, хуліганство, жорстокість до інших людей чи тварин, навмисне псування майна, підпали, крадіжки, обман, прогули занять та втечі з дому, часті й тяжкі спалахи гніву, провокаційні вчинки, систематична неслухняність. Будь-яка з перелічених категорій при достатній вираженості є підставою для встановлення діагнозу, чого не можна сказати про поодинокі акти.

Причини порушень поведінки у дітей

Основними причинами порушень поведінки у дітей є:

1. Боротьба за місце під сонцем. У такий спосіб дитина намагається завоювати тепло й увагу батьків. На практиці ж неслухняність чада найчастіше провокує роздратування та скандали, що ще більше погіршує ситуацію;
2. Спроба самоствердитися. Потреба у визнанні власної особистості виникає у дітей на тлі надмірного тиску й опіки з боку дорослих. Норовлива поведінка та впертість у цьому разі стають у пригоді в пошуку можливості жити за власними правилами;
3. Жага помсти. Нерідко діти починають робити все всупереч вимогам старших, намагаючись відновити справедливість. Замість того, щоб ображатися на малечу, замисліться, що змусило її так вчинити з вами. Можливо, ви образили її або постійно ставитеся до неї упереджено;
4. Втрата віри в особистий успіх. Сумніви у власних силах теж можуть спровокувати у дитини погану поведінку. Не варто покладати на чадо занадто високі очікування та висувати претензії – зараз важливо організувати спільну діяльність, адже самотужки вибратися з глухого кута їй не під силу. Постарайтеся не критикувати малечу та заохочуйте її навіть за найменші досягнення.

Види порушень поведінки у дітей

• Гіперактивна поведінка (синдром дефіциту уваги)

Такі дітлахи відчувають підвищену потребу в постійному русі. Блокування активності жорсткими правилами поведінки призводить до наростання м’язового напруження та різкого погіршення уваги, внаслідок чого виникає сильна втома і падає працездатність. За цими реакціями завжди слідує емоційна розрядка, що проявляється неконтрольованим руховим неспокоєм і вираженою розгальмованістю.

• Демонстративна поведінка

Такий вид порушень поведінки у дітей проявляється навмисним та усвідомленим недотриманням загальноприйнятих соціальних норм. Девіантні вчинки, як правило, спрямовані на адресу дорослих.

• Протестна поведінка

Виділяють три форми цієї патології: негативізм, норовистість та впертість.

Негативізм – відмова дитини щось робити лише тому, що її про це попросили. Найчастіше виникає в результаті неправильного виховання. До характерних проявів можна віднести безпричинний плач, зухвалість, грубість або, навпаки, замкненість, відчуженість, образливість.

Впертість – прагнення домогтися своєї мети для того, щоб піти наперекір батькам, а не задовольнити реальне бажання.

Норовистість – у цьому разі протест спрямований проти норм виховання та нав’язуваного способу життя загалом, а не на дорослого, що керує.

• Агресивна поведінка

Під агресивною поведінкою розуміють цілеспрямовані дії руйнівного характеру, що суперечать нормам і правилам, прийнятим у соціумі. Дитина викликає в оточення психологічний дискомфорт, завдає фізичної шкоди живим та неживим об’єктам тощо.

• Інфантильна поведінка

У вчинках інфантильних дітей простежуються риси, характерні для молодшого віку або попереднього етапу розвитку. При відповідному рівні фізичних здібностей дитина відрізняється незрілістю інтегративних особистісних утворень.

• Конформна поведінка

Конформна поведінка проявляється повним підкоренням зовнішнім умовам і вимогам оточення. Її основою зазвичай слугує мимовільне наслідування, легке зараження ідеєю, висока навіюваність.

• Симптоматична поведінка

У цьому разі порушення поведінки у дітей є своєрідним сигналом того, що ситуація, яка склалася, більше нестерпна для незміцнілої психіки. Приклад: блювання або нудота у відповідь на неприємну, болісну обстановку всередині сім’ї.

Корекція порушень поведінки у дітей

Важливим аспектом корекції порушень поведінки у дітей є запровадження нових видів діяльності, а саме:

1. Арттерапія. Мистецтво, сприяючи гармонійному формуванню всіх компонентів особистості, розвиває емоції та почуття дитини, допомагає переосмислити цінності й змінити поведінку. Інтерес оточення до результатів діяльності малечі підвищує її самооцінку та рівень самоприйняття;
2. Музикотерапія. Музика допомагає врівноважити діяльність нервової системи, розворушити загальмованих та вгамувати занадто збуджених дітей. Для психокорекційної роботи доцільно використовувати запис звуків природи;
3. Бібліотерапія. Спеціально підібрані літературні твори (оповідання, байки, билини, казки) сприймаються дітьми не як вигадка, а як окрема реальність, що існує. У процесі читання або прослуховування книжок дитина неусвідомлено вчиться розуміти та розпізнавати мотиви, вчинки й почуття героїв, а також отримує уявлення про можливі варіанти поведінки у тих чи інших ситуаціях;
4. Гра. У процесі гри діти досліджують системи соціальних відносин, правил і норм поведінки – у змодельованих умовах вони представлені у близькій наочно-дійовій формі. Така діяльність дозволяє дитині набути досвіду партнерських відносин, співпраці та кооперації, сприяє розвитку довільної регуляції поведінки, що базується на підпорядкуванні певному зведенню правил.