Подагра: середньовічна недуга на сучасний лад

Назва цієї хвороби дуже влучно відображає стан людини, що від неї страждає. Слово «подагра» перекладається з грецької мови як «пастка для ніг». Дійсно, уражені недугою суглоби болять так, ніби кінцівки схоплені сталевими щелепами капкана. Проте подагра не є суто суглобовим захворюванням: її походження прямо пов’язане зі збоєм обміну речовин.

Як виглядає і чому розвивається подагричний процес

Подагра (відкладення солей) виникає у тих випадках, коли в організмі порушено обмін пуринів. Ці речовини містяться не тільки майже в усіх продуктах, а й в оболонках людських клітин. При розпаді пуринів утворюється сечова кислота, яка необхідна організму як природний антиоксидант. Надлишки кислоти переходять у солі (урати), які в нормі виводяться із сечею. Якщо функцію нирок порушено, або організм отримує підвищені кількості пуринів (понад 1000 мг на добу), солі сечової кислоти кристалізуються і починають відкладатися в порожнинах суглобів. Деякий час накопичення уратів не завдає людині жодного клопоту, але згодом суглоби деформуються, їхні поверхні руйнуються. Зазвичай першими патологічний процес вражає суглоби великих пальців ніг. Рано чи пізно трапляється загострення, яке виглядає як гострий запальний процес. Суглоб стає гарячим, набрякає, шкіра над ним червоніє. Людина відчуває сильний біль, до ураженої ноги практично неможливо доторкнутися.

Подагричну атаку можуть спровокувати переохолодження організму, фізичне перенапруження, вживання алкоголю або певних ліків (наприклад, сечогінних). Особливо сильно на стані хворих позначається споживання продуктів, що містять велику кількість пуринів. До них належать:

• Смажене м’ясо (особливо червоне);
• Субпродукти;
• Жирні види риби;
• Міцні бульйони (м’ясні, грибні, рибні);
• Копченості;
• Рибні та м’ясні консерви;
• Спеції та гострі приправи;
• Какао та шоколад;
• Чорний чай, міцна кава.

Алкогольні напої (і особливо пиво) пригнічують процес виведення нирками солей сечової кислоти та відіграють одну з головних ролей у розвитку подагри.

Чим небезпечна подагра

На жаль, люди, які страждають на подагру, іноді запускають хворобу. Річ у тім, що на початкових стадіях запалення суглобів трапляються рідко, а в періоди затишшя хворі не відчувають жодних неприємних відчуттів і не поспішають звертатися до лікарів. Це дуже небезпечно, оскільки наслідки порушення обміну пуринів не обмежуються ураженням суглобів пальців ніг. Якщо людина продовжує неправильно харчуватися й ігнорує необхідність лікування, процес відкладення солей прогресує і захоплює інші суглоби (ліктьові, колінні, пальців рук тощо). Потім солі сечової кислоти починають накопичуватися в нирках, викликаючи сечокам’яну хворобу, яка загрожує розвитком ниркової недостатності.

Крім того, переробка пуринів тісно пов’язана з іншими обмінними процесами в організмі. При серйозному збої порушується сприйнятливість клітинних мембран до інсуліну, змінюється швидкість ліпідного обміну, підвищується вміст холестерину в крові. Люди, що страждають на подагру, зазвичай схильні до ожиріння, атеросклерозу, артеріальної гіпертонії та цукрового діабету.

Причини сучасної поширеності «хвороби королів»

Близько 100-150 років тому на подагру хворіли майже виключно представники вищих станів. Пояснювалося це явище дуже просто: небагаті люди не могли дозволити собі харчуватися таким чином, щоб у їхніх організмах накопичувалися солі сечової кислоти. Типовий «подагрик» був немолодим (звісно, за мірками тих часів) чоловіком, повнокровним, міцної статури, що належав до аристократії або займався інтелектуальною працею. Такі люди часто з молоду віддавалися надмірностям у їжі, не відмовляючи собі ні в жирному м’ясі, ні у великих кількостях алкоголю. До зрілого віку вони ставали схильними до ожиріння та апоплексії.

З часом структура харчування в розвинених країнах світу істотно змінилася. Сьогодні всі можуть дозволити собі ті продукти, які шкідливо впливають на пуриновий обмін. Можна навіть сказати, що саме така їжа є найбільш доступною для людей з невисоким рівнем доходів. У результаті лави «подагриків» сильно розширилися. У різних країнах на це захворювання страждає від 4 до 12% населення. Чоловіки хворіють приблизно у 6-7 разів частіше, ніж жінки. Це пов’язано не стільки з тим, що представниці прекрасної статі менш схильні до зажерливості, скільки з наявністю в їхніх організмах естрогенів, що гальмують процес відкладення солей.

Фахівці відзначають і той факт, що подагра істотно «помолодшала»: перші напади хвороби наздоганяють чоловіків уже у 30-40 років. До традиційних факторів ризику розвитку недуги (непомірності в їжі та споживанні алкоголю, генетично зумовлених порушень у роботі нирок тощо) сьогодні додалася і дія популярних лікарських препаратів (наприклад, аспірину або нікотинової кислоти).

Лікування подагри

У період подагричної атаки зусилля лікарів зазвичай спрямовані на послаблення запального процесу. Проте обмежуватися симптоматичним лікуванням при відкладенні солей не можна. Як будь-яке інше порушення обміну речовин, подагричний процес не може бути вилікуваний повністю, але його розвиток можна істотно пригальмувати й навіть певною мірою повернути назад, особливо на ранніх стадіях, якщо правильно поводитися у проміжках між загостреннями.

Основна роль у лікуванні подагри належить здоровому харчуванню. Хворий повинен категорично відмовитися від їжі, що містить велику кількість пуринів, віддавши перевагу молочним продуктам, кашам, нежирному м’ясу та рибі (краще у відвареному вигляді), овочам, фруктам, горіхам. У період загострення м’ясні та рибні страви необхідно взагалі виключити. За відсутності серйозних патологій сечовивідної та серцево-судинної системи слід збільшити кількість споживаної рідини: зеленого чаю, відвару шипшини, фруктових компотів, лужних мінеральних вод. Дуже корисні при подагрі ягоди, що мають темне забарвлення (чорниця, ожина, малина, полуниця, вишня). Вони сприяють зменшенню кількості сечової кислоти в організмі.

Тактика лікування подагри підбирається лікарем для кожного пацієнта індивідуально. Дозування ліків призначається таким чином, щоб утримувати вміст молочної кислоти у крові на оптимальному рівні. Дуже важливо, щоб хворий розумів, що в цьому випадку припиняти прийом препаратів не можна: порушення обміну вимагають довічної медикаментозної терапії та суворого дотримання призначеної дієти.