Перший викидень: можливі наслідки

Втрата довгоочікуваної вагітності – це завжди величезна психологічна травма для будь-якої жінки, але якщо стався викидень під час першої вагітності, то стрес може бути ще сильнішим. Головне питання, яке хвилює жінку – чому це трапилося саме зі мною, і хто винен у тому, що сталося?

На жаль, до 20% усіх вагітностей закінчуються викиднями. Зрозуміло, є відомі причини, що сприяють втраті вагітності на ранніх термінах. До них належать:

• Генетичні аномалії у плода;
• Порушення гормонального фону у жінки;
• Деякі захворювання репродуктивної сфери;
• Перенесені під час вагітності вірусні захворювання;
• Інфекції, що передаються статевим шляхом;
• Стреси, травми, падіння;
• Погана екологічна обстановка.

Але в ряді випадків лікарі не зможуть достовірно визначити причину першого викидня. І це теж факт. Тому правильним формулюванням питання після трагедії буде не «чому це сталося», а «що потрібно зробити, щоб викидень не повторився». І така позиція буде набагато продуктивнішою.

Перші ознаки викидня

Іноді жінка взагалі може не помітити, що вона була вагітна. Наприклад, якщо у неї стався викидень на першому тижні. Невеликі кров’янисті виділення дуже схожі на менструацію, яка просто трохи затрималася. Якщо тест на вагітність не було зроблено, швидше за все, про перший викидень так ніхто і не дізнається.

У більшості випадків причинами переривання вагітності на ранніх термінах є генетичні аномалії плода. Це випадкові хромосомні мутації, через які плід стає нежиттєздатним. Викидень на першому тижні – не виняток із правил, і зазвичай він відбувається практично безболісно для жінки. Чим більший термін вагітності, тим вираженішими можуть бути симптоми.

Варто насторожитися, якщо ви раптово відчули себе погано, у вас піднялася температура, паморочиться в голові. Але першими ознаками викидня вважаються поява кров’янистих виділень та біль унизу живота або в спині.

Залежно від терміну гестації та від особливостей жіночого організму больові відчуття можуть мати різну інтенсивність – від переймоподібних регулярних болів до звичайних відчуттів як при місячних. Виділення також можуть варіюватися за інтенсивністю – у одних жінок вони проявляються не надто рясно, у інших – дуже інтенсивно.

Якщо вам відомо, що вагітність настала, але раптово ви перестали відчувати її ознаки (ранкову нудоту, набрякання грудей), це теж може бути симптомом викидня, що починається. Потрібно терміново звернутися до лікаря.

Наскільки небезпечний викидень у першу вагітність

За великим рахунком, перший викидень нічим не відрізняється від тих, що стаються у жінок, які вже народжували. Щоправда, якщо переривання сталося через резус-конфлікт матері та плода, під час викидня неминуче відбувається змішування їхньої крові. А значить, при повторній вагітності резус-позитивним плодом антитіла в крові матері почнуть вироблятися швидше. Однак це не є перешкодою до повторної вагітності, а лише привід для пильнішого контролю лікарів над нею.

Якщо перший викидень стався через слабкість шийки матки – істміко-цервікальну недостатність – то при повторній вагітності, швидше за все, жінці накладуть шви на шийку матки або встановлять акушерський розвантажувальний песарій.

Багато подружніх пар щиро вважають, що після першого викидня потрібно якнайшвидше спробувати зачати дитину. З точки зору психології це зрозуміло: занурення в нову вагітність допоможе жінці швидше оговтатися від того, що сталося. Але з точки зору медицини цей крок може бути дуже небезпечним.

По-перше, організм під час вагітності переживає справжній гормональний вибух. А різке її припинення також вельми негативно впливає на гормональний фон. Потрібно щонайменше 3 місяці, а іноді й довше, щоб він прийшов у норму. Більше того, якщо перший викидень стався саме через порушення рівня гормонів, то жінці необхідно буде пройти відповідну терапію.

У багатьох випадках після викидня жінці доводиться пройти процедуру гінекологічної чистки, щоб видалити частинки плода, що залишилися в матці. При цьому верхній шар ендометрію зішкрябується. Для його відновлення також потрібен час і проходження певної терапії.

Якщо перший викидень стався через наявність у жінки захворювань, що передаються статевим шляхом, зрозуміло, потрібно пройти повний курс лікування не тільки їй, а й статевому партнеру, і лише після повторних аналізів робити наступні спроби завагітніти.

З точки зору фізіології завагітніти після викидня можна буквально одразу, оскільки він і є початком нового менструального циклу. Але робити цього категорично не варто, про що ми розповіли вище. Ризики викидня при повторній вагітності через 1-2 місяці після першого викидня різко підвищуються! А якщо мимовільний аборт стався три рази поспіль, лікарі відносять це до невиношування вагітності. Не варто допускати, щоб подібне сталося.

Оптимальним терміном для нової спроби завагітніти вважаються 6-12 місяців. Однак точно це вам скаже лише лікар. Протягом цього терміну потрібно пройти повне обстеження і лікування, якщо воно призначене, а також постаратися не зациклюватися на проблемі і, звичайно, вести здоровий спосіб життя. Тоді все обов’язково вийде.