Перфекціонізм, або чому важко бути відмінницею

Ви в усьому прагнете до досконалості, ніколи не задоволені результатами своєї праці, вважаєте, що могли б зробити краще, якби мали ще трохи часу? Якщо на ці запитання ви відповідаєте «так», отже, у вас синдром відмінниці, або, як його ще називають, перфекціонізм. Постійна незадоволеність своєю діяльністю позбавляє людину радості життя, нівелює всі її успіхи та досягнення. Додайте до цього ще й високий ризик розвитку неврологічних захворювань та психологічних відхилень. Виходячи з усього сказаного, стає зрозуміло, що потрібно терміново позбавлятися перфекціонізму.

Що собою являє перфекціонізм?

Людина, яка схильна до цього синдрому, постійно ставить перед собою завдання та оцінює їхні результати. Причому оцінка може бути або максимальна, або мінімальна. Перфекціоніст не сприймає середніх балів, він в усьому прагне ідеалу.

Як розпізнати перфекціоніста? Психологи описують основні риси характеру такої людини наступними визначеннями:

• Страх поразок. Якщо поставленої мети не було досягнуто, з’являється побоювання, що тепер нічого не виходитиме в майбутньому;
• Радикальність мислення. Перфекціоніст не визнає золотої середини. Іншими словами це можна описати як «або все, або нічого»;
• Залежність від думки оточуючих. Прагнення бути найкращою в усьому — це своєрідний спосіб уникнути критики від інших людей;
• Дотримання правил. У перфекціоніста все життя розкладено по поличках. Один раз прийняті ним правила, розпорядок ніколи не змінюються, він слідує їм неухильно за будь-яких обставин;
• Постановка недосяжної мети. Зазвичай перфекціоніст ставить перед собою цілі, які дуже важко здійснити. При цьому, зазнавши невдачі, він відчуває зниження самооцінки.

Синдром відмінниці позначається на всіх сферах життя. Якщо чоловік, то тільки «принц на білому коні», нехай і чекати на нього доведеться все життя. Головне, щоб він відповідав усім ідеальним вимогам. Професійна діяльність означає найвищу сходинку кар’єри, нехай і ціною власного здоров’я. Навіть у побуті, стосунках із друзями та близькими все має бути ідеально і за правилами.

Труднощі та небезпеки

Головна небезпека перфекціонізму — страх помилки, який сягає просто неймовірних розмірів. У більшості випадків людина сама ставить перед собою нездійсненні завдання. Їх просто неможливо зробити на п’ять балів. Цікаво, що підсвідомо людина це розуміє, але не зізнається в такому навіть собі. Виникає патова ситуація: необхідність вирішувати завдання і, водночас, великий страх, що все буде зроблено не так.

Ще одна проблема перфекціоністів — робота наодинці. Одні з них вважають, що ніхто не зможе зробити так ідеально, як вони, інші ж просто намагаються продемонструвати свої здібності. У результаті у перфекціоністів виробляється невміння просити допомоги, вони не здатні взаємодіяти з оточуючими людьми. Такі люди почуваються самотніми, і на цьому ґрунті у них часто трапляється стрес.

Що робити?

Насамперед фахівці радять скоригувати самооцінку, порівнявши її з реальністю. Як правило, у перфекціоністів дуже низька оцінка своїх можливостей та вмінь. Зазвичай таких людей у дитинстві або зовсім не хвалили, або хвалили надмірно. У першому випадку людина прагнутиме до того, щоб сподобатися всім і кожному. А в другому, причиною перфекціонізму стає страх не відповідати раніше встановленій планці.

Слід розібратися в собі, своїх почуттях і відчуттях. Коли ви востаннє відчували радість просто від того, що день видався сонячним, чи насолоджувалися ароматом свіжозвареної кави? Необхідно зрозуміти, що немає сенсу нескінченно критикувати себе та оточуючих за кожну помилку. Краще вважати минулі помилки попереднім досвідом.

Поради психологів

Як не потрапити в пастку перфекціонізму? Фахівці радять слідувати таким рекомендаціям:

• Приймайте себе такою, якою ви є. У кожної людини є свої недоліки, неможливо бути ідеальною в усьому, нереально робити все на відмінно;
• Ставте перед собою досяжні цілі. Не варто заганяти себе, плануючи неможливе. Важливо враховувати свої попередні досягнення та рухатися вперед без фанатизму і перенавантажень;
• Отримуйте задоволення не тільки від результатів виконаного завдання, а й від самого процесу роботи. У ході виконання проєкту ви дізнаєтеся багато нового, цікавого, підвищуєте свій професійний рівень. Іноді набутий під час роботи досвід має більше значення, ніж її підсумок;
• Не замикайтеся в собі. Якщо щось не виходить, подумайте, можливо, настав час попросити поради чи допомоги в інших? У близьких, колег по роботі можна багато чому навчитися. З іншого боку, а раптом вам сподобається працювати в команді, і ви відмовитеся від своєї самотності?
• Подивіться в очі своїм страхам. Подумайте, чого ви боїтеся насправді. Яка ймовірність того, що станеться саме те, чого ви побоюєтеся? Чи такі страшні ваші побоювання? Можливо, ви дійдете висновку, що більшість ваших страхів абсолютно не мають під собою підґрунтя.

Певною мірою перфекціонізм у малих дозах навіть корисний, адже він допомагає досягти успіхів у кар’єрі. Але таке ставлення до життя загалом може суттєво зіпсувати його якість. Потрібно пам’ятати, що неможливо бути в усьому ідеальним. Не варто жертвувати своїм часом, рідними та близькими, а головне — здоров’ям, тільки заради того, щоб бути завжди і в усьому першим.