Обстеження мовлення у дітей

Звісно, усім батькам здається, що саме їхня дитина найрозвиненіша для свого віку, особливо якщо вона почала говорити раніше за інших малюків. Батьки часто звертають увагу на те, що їхні діти не вимовляють ті чи інші літери, проте, поспостерігавши за однолітками, доходять висновку, що все не так уже й погано. Адже в родині всі чудово розуміють малечу, а отже, проблем немає – згодом вона обов’язково навчиться говорити краще. Перше обстеження мовлення дитини відбувається, як правило, при вступі до дитячого садка, коли у списку лікарів вказаний і логопед. І результатам обстеження батьки часом дуже дивуються.

Доведено, що критичним періодом для розвитку мовлення є перші три роки життя дитини, протягом яких відбувається дозрівання мовленнєвих ділянок мозку. Тобто саме той час, коли ми намагаємося розмовляти з малечею її мовою, перекручуючи слова та підлаштовуючись під її вимову. А адже саме зараз малюк, наслідуючи дорослих, вчиться вимовляти складні звуки, об’єднувати їх у слова та співвідносити слова з предметами й діями. Наслідування спостерігається не лише у простому повторенні слів, а й у копіюванні тембру голосу, артикуляції, сили та висоти звуку – і все це необхідно для розвитку мовленнєвого апарату. Якщо мовлення у перші три роки життя розвивається погано, батькам доведеться витратити чимало часу, щоб надолужити згаяне, а головне – зуміти підготувати дитину до школи.

Самостійні методи обстеження мовлення дітей

Чи можна провести обстеження мовлення дітей 3 років і старше самостійно? Існують нескладні методи, які доступні всім батькам. Залежно від результатів такого самообстеження стане зрозумілим, чи час звертатися до логопеда. Отже, насамперед зверніть увагу на такі моменти:

• Які звуки малюк не може вимовити взагалі;
• Які звуки він замінює на простіші для вимови;
• Які звуки він вимовляє з викривленням;
• Які звуки він плутає між собою.

Якщо малюкові ще немає п’яти років, то поступово він має навчитися вимовляти складні звуки («ракета» замість «лакета» чи «акета»). Якщо ж звук не вдається вимовити й після досягнення цього віку, потрібна логопедична допомога.

Якщо дитина шепелявить, гаркавить, погано вимовляє свистячі звуки, то до логопеда варто звернутися раніше – хоча б із 4 років, оскільки самостійно вимова не покращиться, а лише закріпиться. Необхідні спеціальні вправи для розвитку мовленнєвого апарату. Якщо ви проводите обстеження мовлення дітей 3 років, будьте особливо уважними до підступної проблеми плутанини звуків. Якщо малюк не здатний на слух розрізнити схожі слова на кшталт «миска» – «мишка», «коза» – «коса», це небезпечна форма порушення мовлення, яка згодом обов’язково позначиться на письмі. Фонематичний слух у такому разі потрібно перевірити за допомогою картинок: показати дитині зрозумілі зображення та попросити її показати, де намальована коза, а де коса, де миска, а де мишка. Підказувати під час тесту не потрібно. Якщо дитина постійно плутається, то, найімовірніше, вона має труднощі зі сприйняттям мовлення на слух, і потрібна допомога логопеда.

На що звертає увагу логопед

Обстеження мовлення дітей дошкільного віку – це цілий комплекс методів, і такого обстеження, звісно ж, не варто боятися. Адже його мета – якомога раніше виявити можливі порушення у мовленні вашої дитини та підібрати вправи, які допоможуть їх позбутися.

Дитячий садок – це місце, де дитина починає активно контактувати з соціумом, і їй необхідно навчитися зрозуміло пояснюватися. Для дошкільнят це завдання ще більше ускладнюється. Лікар зверне увагу на артикуляційну моторику дитини, її звуковимову, фонематичний слух, а також зв’язність мовлення, мовленнєвий запас і дрібну моторику.

Методи обстеження мовлення дітей у логопеда включають у себе і роботу з наочними посібниками: дитина повинна розрізняти кольори, розміри та форми зображень, знати назви тварин і предметів, вміти групувати їх. Відповідати на запитання та вживати різні форми слів. Для дітей 4-5 років проводяться тести на зв’язність мовлення – вміння описати сюжетну картинку.

Як батьки можуть розвивати мовлення своїх дітей? По-перше, не варто перекручувати звуки під час вимови слів – це лише погіршить ситуацію. По-друге, потрібно з раннього віку звертати увагу на правильні граматичні конструкції («поклади на стіл», але «візьми зі столу»). По-третє, дуже корисно разом із дитиною описувати картинки або предмети: «мишка велика», «мишка коричнева», «у мишки два ока і чотири лапи», зокрема й з імітацією дії («мишка їсть», «мишка чистить зуби»). І ваш малюк незабаром обов’язково навчиться говорити правильно.