Діти та домашні тварини: алергія

Давно доведено, що спілкування дітей із братами нашими меншими приносить користь. Яка дитина не мріє про собаку чи кота, або хоча б про власну морську свинку, про яку вона могла б піклуватися. Але, на жаль, на шляху такого безхмарного щастя нерідко постає гостра проблема: алергія. Чи можна заводити домашніх тварин, якщо у дитини алергія, як мінімізувати ризики та що робити в разі, якщо алергія все-таки підтверджена? Ці питання хвилюють багатьох батьків.

Перш за все, слід знати, що алергія на тварин зустрічається чи не у 15% населення планети. Це досить значний показник. Тим не менш, не всі випадки належать до важких проявів, які зрештою призводять до бронхіальної астми. У більшості випадків алергічні реакції виявляються у вигляді чхання або покашлювання під час перебування біля джерела алергії. Крім того, лікарі розділяють поняття «сенсибільність» та «алергія». На ділі це означає, що людина може мати чутливість до певного алергену, але ця чутливість настільки мала, що симптомів при прямому контакті не виникне.

Кілька фактів про алергію на тварин:

• Найсильніші алергени поширюють коти та коні;
• Дитина може мати алергію не на всіх тварин, а тільки на один із видів;
• Алергени знаходяться не тільки на шерсті, а й в епітелії, слині чи сечі тварини;
• Не існує так званих «гіпоалергенних» порід собак і котів через причину, зазначену вище;
• Вважається, що алергію не викликають лише акваріумні рибки та рептилії. А от корм для цих тварин цілком може містити алергени;
• У багатьох випадках з алергією на тварин можна боротися, якщо мова не йде про важкі форми.

Вагітність та домашні тварини

Якщо до вагітності у жінки не було алергічних проявів на тварину, немає жодних підстав позбуватися домашнього улюбленця, який проживає у квартирі. Жодного негативного впливу на перебіг вагітності наші чотириногі друзі не чинять. Єдиний виняток: вагітним жінкам не рекомендується самостійно прибирати котячий туалет, щоб унеможливити зараження токсоплазмозом. Заради справедливості скажемо, що ризики заразитися токсоплазмозом існують і при вживанні, наприклад, м’яса з кров’ю.

Якщо тварина повністю здорова, пройшла дегельмінтизацію та має всі необхідні щеплення, вона не становить небезпеки для своїх власників. Зрозуміло, не потрібно забувати і про догляд – регулярне миття та вичісування шерсті.

На жаль, передбачити, чи буде у дитини алергія на наявну домашню тварину, неможливо. У деяких випадках буває і так, що у цілком здорових батьків дитина схильна до алергії. Між тим, наявність алергії у одного або обох батьків підвищує шанс розвитку її і у дітей.

А ось вперше заводити домашніх тварин саме в період вагітності не варто – краще відкласти це на 2-3 роки, поки дитина не підросте.

Алергія у дітей

На жаль, багато лікарів досі негативно ставляться до утримання домашніх тварин у квартирах, де є маленькі діти, і при будь-якій підозрі звинувачують у виникненні алергії саме вихованців. На ділі причиною алергії може виявитися що завгодно, у тому числі й домашній пил. Для точної діагностики необхідно здати алергопроби. Низка клінік пропонує послуги з проведення алергопроб на конкретну тварину, яка живе в домі, але ця послуга ще вкрай мало поширена, тому в більшості випадків використовуються стандартні набори для тестів.

Можна припустити алергічну реакцію у дитини, якщо у неї закладений ніс, виникає сухий кашель, червоніють очі, спостерігаються набряки. При безпосередньому контакті з тваринами може виникнути кропив’янка (почервоніння на шкірі).

Чи можна впоратися з алергією

Розлучатися з твариною, яка прожила в домі багато років, завжди дуже важко. У разі, якщо дитині придбали вихованця, який викликав у неї алергію, для малюка розставання буде непростим випробуванням – він може вважати, що саме він винен у тому, що тваринку довелося віддати. У будь-якому разі, якщо така ситуація виникла, варто подбати про те, щоб знайти хороших власників для тварини.

Якщо симптоми алергії не надто яскраві, можна спробувати впоратися з проблемою за допомогою регулярного ретельного прибирання квартири. Незамінними помічниками в цьому відношенні стануть очищувач повітря та зволожувач.

Регулярне миття собаки чи кота допоможе знизити концентрацію алергенів. Не варто боятися того, що ця процедура нехарактерна для тварин: сучасна зооіндустрія пропонує великий асортимент шампунів, що м’яко впливають на шерсть. З шерстю теж необхідно боротися, і тут, безумовно, програють ті породи котів або собак, у яких вона довга і линяє. Можна поголити шерсть, можна користуватися послугами грумерів – собачих перукарів, але ніколи не можна вичісувати тварину у квартирі – потрібно робити це на вулиці або хоча б на балконі.

Доступ тварини до кімнати дитини має бути заборонений. Зрозуміло, кіт чи собака не повинні мати можливість спати поруч із малюком. Якщо алергія виникає на слину тварини, потрібно виключити можливість облизування шкіри малюка, а після контакту одразу вимити дитині руки.

Оптимальним вирішенням питання алергії багато лікарів вважають імунотерапію, однак про можливість її проведення слід дізнаватися у алерголога.

Чи можна спробувати завести домашню тварину дитині з алергією? Найкраще звернути увагу на певні породи котів і собак, які практично не линяють – проте ще раз повторимо, що навіть «голі» породи все-таки не є гіпоалергенними. Можна домовитися із заводчиком про те, щоб кілька разів приїхати в розплідник із дитиною, щоб перевірити її реакцію на кошеня чи цуценя. Але в будь-якому разі обов’язково попередьте його про те, що у дитини можлива алергія, щоб повернення вихованця не стало для заводчика неприємним сюрпризом.

Морські свинки, кролики та інші дрібні тварини також можуть стати джерелом алергенів, але оскільки вони, на відміну від котів і собак, утримуються в клітці, то доглядати за ними може бути простіше.