Алергія на білок у дітей

Прийнято вважати, що алергія на білок у дітей – захворювання рідкісне і малопоширене. Це твердження, м’яко кажучи, далеке від дійсності, оскільки в переважній більшості випадків виникнення алергічних реакцій (особливо коли йдеться про харчову алергію) пов’язане саме із сенсибілізацією організму до молекул білка. Іншими словами, класична алергія являє собою не що інше, як відповідь імунокомпетентних тканин на чужорідні протеїни.

Симптоми алергії на білок у дітей

Клінічні прояви алергічної реакції на білок ідентичні будь-якій іншій формі алергії. Зазвичай непереносимість протеїну проявляється дермально, тобто на шкірі. Можлива поява висипу, свербежу, часто спостерігається гіперемія (набряклість). Остання може бути як локальною, так і генералізованою. Для білкової алергії у немовлят характерні дерматити, що локалізуються у шкірних складках. В уражених місцях спостерігаються сухість і лущення, які помилково приймають за попрілості. Ще одним симптомом алергії на білок у дітей до року може стати гнейс, який довго не проходить, – молочні кірочки.

У дітлахів старшого віку шкірні прояви харчової непереносимості протеїну змінюються алергічними реакціями слизових оболонок. Зокрема, про алергію на білок може свідчити риніт з астматичним компонентом. Поступово в патологічний процес втягуються слизові очей – розвивається кон’юнктивіт, сльозоточивість, гіперемія склер. Типові ознаки – відчуття піску в очах, свербіж і почервоніння – часто сприймають за симптоми інших форм алергії, зокрема контактної. У зв’язку з цим вкрай важливо зібрати повний анамнез, включно з дієтичним, перш ніж робити остаточний висновок щодо джерела, що провокує несприятливу імунологічну реакцію.

З огляду на те, що алерген найчастіше проникає в організм через травний тракт, лише в рідкісних випадках алергія на білок не супроводжується ентероколітом. У клінічній картині переважає диспепсичний синдром, що проявляється відсутністю апетиту, метеоризмом, діареєю і нудотою, а також больовими відчуттями. У немовлят батьки можуть помітити порушення випорожнень і неспокійну поведінку, пов’язану з кольками і підвищеним газоутворенням.

Види та методи лікування алергії на білок у дітей

Залежно від типу подразника, способи лікування алергії на білок у дітей відрізняються. Розглянемо основні з них:

1. Алергія на протеїни молока. Це найчастіший варіант, особливо якщо йдеться про дітлахів грудного та дошкільного віку. Захворювання зумовлене незрілістю шлунково-кишкового тракту, секреторні відділи якого продукують протеолітичні ферменти в недостатній кількості. У підсумку фрагменти чужорідного молочного білка потрапляють у кров, що стає причиною сенсибілізації організму. Лікування розглянутого стану полягає у тимчасовій елімінації з раціону всіх молочних продуктів, а також страв, що містять компоненти сухого молока. У разі порушення дієти рекомендується приймати Ентеросгель, який зв’язує протеїни в кишечнику і перешкоджає їхній взаємодії з імунокомпетентними клітинами. У разі виникнення ознак алергічної реакції доцільна симптоматична терапія (антигістамінні засоби). Алергія на молочні протеїни зазвичай минає до 6-7 років, однак у деяких пацієнтів зберігається і в дорослому віці, що вимагає відмови від усіх продуктів, які містять відповідний вид білка. Можлива також перехресна сенсибілізація до протеїнів телятини та яловичини;
2. Алергія на білок м’яса та риби. Захворювання найбільш поширене серед дорослих; через особливості раціону в дітей такий вид алергічної реакції трапляється рідко. Типові ознаки недуги можуть дати про себе знати в підлітковому віці (у період статевого дозрівання). Алергія на м’ясні протеїни виникає нечасто; найагресивнішим є білок морської риби та морепродуктів. Це парвальбумін саркоплазми – протеїн, стійкий навіть до тривалої теплової обробки. Реакція на м’ясо креветок і ракоподібних зумовлена присутністю в ньому білка тропоміозину, який практично не піддається розщепленню травними соками. Оскільки в обох випадках провокуючий компонент не піддається розпаду, людині, у якої діагностували непереносимість білка морепродуктів, доведеться назавжди забути про ці делікатеси. Лікування аналогічне: виключення з меню алергонебезпечних страв, прийом сорбентів і антигістамінних препаратів;
3. Алергія на яєчний білок. Реакція можлива після вживання яєць і продуктів, що їх містять. До числа найагресивніших входять такі мукопротеїди, як овомукоїд, овальбумін, кональбумін і лізоцим, причому перші два є термостабільними. Іншими словами, повна відмова від вживання яєць доцільна лише при виявленні алергії до молекул овомукоїду та овальбуміну; в іншому разі достатньо утриматися від цього продукту в сирому вигляді;
4. Алергія на горіхи. Спровокувати несприятливу реакцію організму здатні горіхи будь-якого виду, однак найнебезпечнішим вважається арахіс. У списку менш загрозливих з цієї точки зору перебувають мигдаль, фундук і волоський горіх. Алергія часто настає раптово і може проявитися в будь-якому віці. З огляду на те, що сенсибілізація зберігається на все життя, горіхи в такому разі доведеться назавжди виключити з раціону. Також слід виявляти обережність під час вживання продуктів, що містять цей компонент навіть у незначній кількості (шоколадні батончики, цукерки тощо).

Крім того, алергія на білок у дітей може виникати після вживання злаків, бобових, шоколаду, деяких фруктів і овочів. Будь-які органічні білки та специфічні протеїни є потенційно небезпечними для людей, схильних до алергічних реакцій.