Пізній викидень
Відчуття нового життя усередині себе важко з чимось порівняти, вагітність недарма вважається одним із найкращих періодів для кожної жінки. Проте іноді трапляється так, що ця щаслива пора закінчується трагедією – пізнім викиднем. Жінка, яка втратила дитину, та її близькі дуже часто ставлять запитання: як і чому це сталося, чи була можливість уникнути такого результату і як жити далі? Втрата дитини – це ще не кінець, а лише важкий період, який необхідно пережити, засвоїти уроки, виправити помилки та знову відчути диво материнства.
Згідно із загальноприйнятою лікарською класифікацією, пізній викидень – це мимовільне переривання вагітності на терміні від 12 до 20 тижнів. Якщо кровотеча, що супроводжується загибеллю малюка, стається до вказаного вище періоду, говорять про ранній викидень, якщо пізніше – про передчасні пологи.
За відсутності належної медичної допомоги і ранній, і пізній викидень загрожують життю та здоров’ю жінки. На таких термінах навіть при використанні найсучасніших досягнень медицини плід вижити не може.
Причини пізнього викидня
Мимовільний аборт у жінок трапляється через різні чинники. Як правило, вони не пов’язані з патологією самого плода. Найчастіше причиною пізнього викидня є відшарування плаценти внаслідок травми живота, інфекційних або запальних процесів, фізичного чи емоційного перенапруження вагітної жінки.
Загроза пізнього викидня
Деякі патологічні стани в організмі майбутньої матері можуть сприяти загрозі пізнього викидня. До них належать: істміко-цервікальна недостатність (неспроможність шийки матки), передчасне розкриття цервікального каналу, аномальна будова матки, наявність утворень (фіброматозних вузлів) або сторонніх тіл (спіралі) у її порожнині, а також плацентарна недостатність. Загроза пізнього викидня зростає при інфекційних захворюваннях, зокрема при краснусі, лістеріозі, а також цукровому діабеті. Тому вкрай важливо, щоб вагітні жінки перебували під постійним медичним контролем. При виявленні загрози ще до того, як стався пізній викидень, та її своєчасному усуненні, вагітність можна зберегти.
Вагітність після пізнього викидня
Раптова загибель малюка ще до народження – це значний стрес для організму матері як у фізіологічному, так і в психологічному плані. Деякі жінки наважуються знову зачати дитину відразу після того, що сталося. Проте такими діями вони лише збільшують ризик пережити трагедію ще раз. Фахівці одностайно стверджують, що вагітність після пізнього викидня може завершитися народженням здорової дитини лише в тому разі, якщо інтервал між зачаттями перевищує 2 роки. Саме такий термін необхідний організму для перебудови та підготовки до виношування плода. Якщо в анамнезі у жінки були випадки невиношування вагітності (ранні та пізні викидні, передчасні пологи), то до повторного планування дитини їй слід поставитися більш ретельно. Зокрема, необхідно пройти поглиблене медичне обстеження, виявити патології, які стали причиною мимовільного переривання вагітності, та позбутися їх.
Багато жінок, які пережили пізній викидень, не наважуються знову завести малюка через побоювання ще раз зіткнутися з трагедією. Фахівці рекомендують їм зберігати позитивний настрій та прогнозувати благополучне розродження. Велику роль у цьому відіграє підтримка грамотних лікарів, психологів і, особливо, рідних та близьких майбутньої мами. Пам’ятайте, думки матеріалізуються. Думайте про хороше!
