Страхи у дітей та їх корекція

Як показують численні дослідження, у більшості своїй дорослі фобії формуються в дитинстві, зокрема в ранньому. Страхи у дітей – нормальна реакція на справжню чи вигадану загрозу. Батьки повинні розуміти, що дитина живе у власному світі, де герої казок реальні, а неживі предмети здатні оживати. Саме тому малюк іноді бачить небезпеку там, де її насправді немає.

Розрізняють такі види дитячих страхів:

• Нав’язливі страхи, які дитина відчуває в конкретних ситуаціях (боязнь висоти, темряви, замкнених просторів тощо);
• Маревні страхи, що виникають без видимих причин. Найважча форма, зазвичай вказує на наявність серйозних психічних відхилень;
• Надцінні страхи, пов’язані з певними ідеями, що виникають у малюка на тлі розіграної фантазії.

Незалежно від того, як проявляється і що спровокувало боязнь, дорослі не повинні нехтувати страхами дитини та питанням їх корекції.

Причини страхів у дітей

Підґрунтям для формування дитячих страхів найчастіше стає один або кілька з нижчеперелічених чинників:

• Конкретний випадок. Фобія може бути зумовлена минулим негативним досвідом, який набула дитина (покусав собака, загубилася в магазині тощо). Боязнь повторення неприємного випадку, як правило, легко піддається корекції. Розвиток подібних страхів у дітей дошкільного віку прямо залежить від характеру. У групі ризику малюки з підвищеною тривожністю, невпевненістю в собі, недовірливістю;
• Навколишнє оточення. У маленьких діток причиною виникнення страхів можуть стати конфлікти всередині сім’ї. Буває так, що дитина відчуває себе винною у частих сварках батьків. Окрім таких випадків, формування фобії нерідко стає результатом складнощів спілкування з однолітками. Якщо інші діти не приймають малюка у свій колектив, ображають його, він починає боятися відвідувати садок або школу. Залякування з боку старших товаришів тільки посилює лякливість;
• Зовнішнє навіювання. Часті попередження про небезпеку з боку дорослих теж можуть стати фундаментом для розвитку страхів у дітей. Батьки, близькі родичі та вихователі нерідко занадто емоційно попереджають дитину про те, що будь-які дії чи ситуації можуть бути небезпечними: «Не бери – обпечешся!», «Не ходи – впадеш!», «Одягни шапку, а то захворієш і потрапиш до лікарні!» тощо. Малюк мимоволі запам’ятовує тільки другу частину речення, і хоча йому ще не знайомі наслідки, на основі отриманого вербального досвіду дитина розпізнає загрозу і зрештою регулятором її поведінки стає страх. Ще одна помилка виховання – залякування малюка у спробах домогтися слухняності: «Будеш бешкетувати – прийде злий дядько, посадить тебе в мішок і потягне!»;
• Бурхлива фантазія. Страхи у дітей дошкільного віку часто є вигаданими. Хто з нас у дитинстві не боявся темряви, яка перетворювала звичайні предмети на грізних монстрів? Однак кожна дитина по-різному реагує на власні вигадки: хтось швидко забуває про них, а в когось на їхньому тлі розвиваються нервові розлади;
• Порушення психіки. Іноді фобія стає одним із симптомів неврозу – психічного розладу, який потребує обов’язкового лікування. Проявом неврозу можуть стати страхи, нехарактерні для дитячого віку, або важкі напади тривоги з різних приводів (у тому числі й ті, що не виходять за межі вікових норм).

Методи корекції страхів у дітей

1. Постарайтеся створити в сім’ї стабільну, доброзичливу атмосферу, оточіть малюка увагою, турботою та любов’ю. Він повинен відчувати свою значущість, незамінність і захищеність;
2. Для дітей велику роль відіграє тілесний контакт, тому частіше обіймайте чадо, притискайте до себе, цілуйте, гладьте по голові;
3. Батьки повинні знати, що стало причиною страхів у дітей. Розпитуйте дитину, що її лякає, спокійно і з довірою реагуйте на її зізнання. Ваше завдання – якомога більше дізнатися про те, кого чи чого боїться малюк. Спробуйте розвіяти дитячі сумніви, разом подумайте, як позбутися цих страхів. Якщо крихітка відчує, що ви розумієте її становище і намагаєтеся допомогти, пів шляху буде пройдено;
4. Піднесіть дитині якусь дрібничку-талісман, яку вона могла б завжди носити із собою, маючи постійне нагадування, що ви її оберігаєте. Ще один варіант – придбати для малюка плюшевого товариша, з яким він міг би спати, гратися і ділитися своїми фобіями. Нехай м’яка іграшка стане вірним другом і надійним захисником;
5. Уникайте спільного перегляду з дитиною сумнівних телепередач – дітям буває складно відрізнити вимисел від дійсності;
6. Одним із ефективних способів корекції страхів у дітей є прийом під назвою «емоційні гойдалки». Його суть полягає в контрасті негативних і позитивних емоцій (дитина торкається пилотяга, який її лякає, і відразу опиняється в маминих обіймах). Однак малюк повинен самостійно зважитися на такий вчинок;
7. Діти часто бояться того, що їм незрозуміле і незнайоме. Завдання батьків – поступово привчати дитину до предметів, що її лякають. Поясніть, навіщо вони потрібні та як працюють. Обов’язково наголосіть, що ці речі не здатні завдати людині шкоди. Якщо дитина боїться собак, подаруйте їй іграшкового песика, прочитайте добру казку, де головним героєм є чотирилапий друг, а після познайомтеся з хорошим сусідським цуценям;
8. Поділіться з малюком власним досвідом, розкажіть, чого ви боялися в дитинстві і як вам вдалося подолати свою фобію;
9. Спільно з дитиною намалюйте ситуації або предмети, що її лякають, щоб озвучити їх. Переносячи свої страхи на папір, діти звільняються від них. Наприкінці аркуш паперу з малюнком необхідно зім’яти та спалити.