Пробіотики – модний тренд чи секрет здоров’я?

Кілька десятиліть тому слово «пробіотики» стосовно продуктів харчування або медичних препаратів ще не вживалося. Під цією назвою були відомі мікроорганізми, що становлять нормальну мікрофлору кишківника людини. Активізація процесів вивчення та промислового виробництва товарів, що містять живі культури таких організмів, пов’язана з початком масового застосування антибіотиків та глобальним погіршенням екологічної ситуації, що згубно позначилося на стані здоров’я безлічі людей.

Сучасна продукція, що містить пробіотики

Питання про збагачення молочнокислих продуктів корисними бактеріями та створення пробіотичних лікарських препаратів постало в той момент, коли з’ясувалося, що антибіотики не мають вибірковості й одночасно зі збудниками хвороб нищать нормальну мікрофлору кишківника. Сьогодні споживачам пропонується три види продукції, яка може бути використана для відновлення кількості корисних бактерій в організмі, а також для оптимізації якісного складу їхніх колоній:

• Функціональне харчування. До цього виду належать: кефір, йогурт, кисляк та інші молочнокислі продукти, пахта, суп місо, темпе (заквашена соя), а також деякі соління та м’які сири. Останнім часом стали випускатися і шоколадні батончики, мюслі, соки та інші напої, що містять пробіотики;
• Харчові добавки з корисними мікроорганізмами. Бувають рідкими, порошкоподібними або гранульованими;
• Лікарські препарати, що складаються з сухих лакто- і біфідобактерій, а також дріжджових грибків. Можуть містити один вид мікроорганізмів або суміш. Випускаються у вигляді порошків, таблеток або капсул.

Продукцію перших двох типів можна включати до щоденного раціону здорової людини. Ліки, що містять пробіотики, зазвичай призначає лікар у складі комплексної терапії для лікування різних захворювань.

Що роблять пробіотики в організмі

У травному тракті здорової дорослої людини «проживає» близько 400 видів бактерій, що виконують такі функції:

• Вироблення антитіл до деяких вірусів та зміцнення імунної системи;
• Запобігання осіданню шкідливих бактерій на стінки кишківника;
• Зміцнення слизової оболонки кишок і створення бар’єру для проникнення збудників інфекцій;
• Руйнування токсинів, що виділяються хвороботворними мікроорганізмами;
• Оптимізація роботи травної системи: полегшення переробки деяких речовин (наприклад, лактози) і просування харчових мас у межах кишківника;
• Вироблення вітамінів групи B, які необхідні для травлення, а також підтримки високого життєвого тонусу.

При прийомі антибіотиків, а також за деяких захворювань баланс між корисними та шкідливими мікроорганізмами в кишківнику порушується. Виникає стан дисбактеріозу, що характеризується такими симптомами, як діарея або запор (іноді їх чергуванням), метеоризм, біль. У важких випадках спостерігаються підвищення температури, зневоднення, втрата маси тіла. Дисбактеріоз може стати причиною смерті малюків у віці до року, а також літніх людей і пацієнтів, які страждають на хронічні недуги.

Вчасно розпочатий курсовий прийом ліків, що містять пробіотики, допомагає оптимізувати співвідношення між корисними та шкідливими бактеріями й створити умови для відродження нормальної мікрофлори кишківника. Клінічними дослідженнями підтверджено ефективність таких препаратів при лікуванні діареї різного походження (зокрема інфекційних форм, особливо небезпечних для новонароджених), синдрому подразненого кишківника, а також його запальних захворювань (хвороби Крона, виразкового коліту тощо). Наявні дані про можливість використання пробіотиків у терапії екземи та інших хвороб шкіри, запальних процесів слизової оболонки порожнини рота й органів сечостатевої системи. Нині ведуться дослідження щодо застосування живих культур мікроорганізмів при лікуванні алергії у дітей.

Грамотний вибір пробіотичної продукції

Проблема використання їжі та добавок, що містять живі культури мікроорганізмів, полягає в тому, що такі товари не підлягають обов’язковій сертифікації. Це означає, що бактеріальний склад може бути різним не тільки для одного виду продукції, виготовленого різними виробниками, а навіть у різних партіях, що належать до однієї й тієї ж марки. Найправильніше купувати пробіотики у великого постачальника, який дорожить своєю репутацією. При цьому необхідно звертати увагу на два параметри:

• Склад мікроорганізмів, присутніх у продукті. На упаковці повинні бути вказані назви роду та штаму кожного виду бактерій і грибків, оскільки дія на організм людини різновидів суттєво відрізняється;
• Кількість мікроорганізмів залежно від терміну зберігання продукту. Сумлінний виробник зазвичай вказує на упаковці не тільки вміст живих бактерій у момент випуску, а й дані про те, скільки їх має зберегтися до часу придбання.

Самі по собі пробіотики вважаються гіпоалергенними, але достовірні результати досліджень цього питання відсутні. Відомо тільки, що продукти, які містять суміші різних мікроорганізмів, в алергічному плані небезпечніші за монокомпонентні. Крім того, непереносимість можуть викликати інші інгредієнти, що входять до складу їжі та добавок такого роду. Тому з приводу щоденного вживання пробіотичних товарів слід проконсультуватися з лікарем, особливо якщо вони будуть включатися до раціону маленьких дітей, літніх людей і хронічних хворих.