Тиск при вагітності

Показники артеріального тиску є однією з основних діагностичних ознак, що характеризують стан людини. Під час вагітності значні відхилення тиску від норми свідчать не лише про проблеми зі здоров’ям, які є у майбутньої мами, а й про ризик виникнення патологій розвитку у плода.

Коливання артеріального тиску при вагітності залежно від термінів

Варто знати, що поняття «нормальний артеріальний тиск» значною мірою умовне. Це означає, що для кожної людини комфортними є індивідуальні значення систолічного та діастолічного тиску, а про негаразди зі здоров’ям свідчать показники, що сильно відрізняються від звичних («робочих») цифр. Вважається, що тиск при вагітності в нормі, якщо він не перевищує 120/80 і не падає нижче 90/60 мм рт. ст.

На ранніх термінах виношування плода зміни гормонального фону особливим чином впливають на серцево-судинну систему. Значення тиску в цей час, як правило, падають нижче «робочих», викликаючи такі характерні симптоми:

• Запаморочення;
• Сонливість;
• Слабкість, відчуття постійної втоми.

Стан майбутньої мами погіршується проявами токсикозу: зниженням апетиту, нудотою, непереносимістю запахів тощо. Низький артеріальний тиск при вагітності, що спостерігається протягом тривалого періоду, може негативно позначитися на розвитку майбутньої дитини. Така ситуація особливо небезпечна в першому триместрі, коли плацента ще не сформована повністю, а надходження кисню до плода прямо залежить від швидкості току крові в судинах матері. Низький тиск у вагітної в такому разі може призвести до того, що малюк почне страждати від гіпоксії.

Для другої половини вагітності характерне невелике зростання артеріального тиску, пов’язане зі збільшенням кількості рідини, що циркулює в системі кровообігу. Однак відхилення показників більш ніж на 10-15 мм рт. ст. від звичних має насторожити жінку і стати приводом для візиту до лікаря. Ситуація вважається небезпечною, якщо підвищення тиску при вагітності супроводжується:

• Дзвоном у вухах;
• Порушеннями зору («мушки» перед очима);
• Головними болями;
• Надмірною пітливістю;
• Порушеннями серцевого ритму.

Наявність у вагітної всього комплексу перерахованих вище симптомів може свідчити про таку патологію, як прееклампсія (поєднання артеріальної гіпертонії з порушенням білкового обміну). Прееклампсію зазвичай діагностують, коли у жінки спостерігається не тільки високий АТ, а й постійно підвищений рівень білка в сечі. Такий стан небезпечний розвитком набряку мозку, важкою плацентарною недостатністю або відшаруванням плаценти, і створює реальну загрозу життю майбутньої мами та її дитини. Причини виникнення прееклампсії точно невідомі, але це ускладнення на пізніх термінах діагностують у 7-10% вагітних. У важких випадках полегшити стан жінки нерідко не вдається, і єдиним засобом порятунку стає термінове розродження. Саме тому щоденний контроль тиску при вагітності в буквальному сенсі життєво необхідний.

Як скоригувати тиск у вагітної?

Багато препаратів майбутнім мамам не рекомендуються, тому точну відповідь на запитання про те, як знизити тиск при вагітності за допомогою ліків, знає тільки фахівець. Навіть такі нешкідливі сечогінні засоби, як відвари трав або журавлинний сік, іноді завдають шкоди та ускладнюють виношування. Єдине, що жінка може і повинна робити самостійно, – контролювати АТ та водно-сольовий баланс організму. Для цього слід щодня вимірювати тиск, відзначати кількість спожитої та виділеної із сечею рідини, зважуватися. Особлива обережність потрібна від майбутніх мам, які страждають на гіпертонію, хронічні патології серця, нирок та ендокринних органів. До групи ризику входять і ті жінки, які вже мали ускладнення під час попередніх вагітностей.

Гіпотонія не така небезпечна для жінки та малюка, але думки про те, як підняти тиск при вагітності, все одно відвідують майбутню маму. Якщо зниження АТ не пов’язане з наявністю будь-якого захворювання, поліпшити стан допоможе правильне харчування, помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон та дотримання режиму дня.

Підтримання нормального рівня АТ під час вагітності є дуже важливим завданням. Для її вирішення жінка повинна регулярно і ретельно відстежувати свій стан, вчасно реагувати на його зміни, відвідувати лікаря та дотримуватися його рекомендацій.