Цитомегаловірусна інфекція у дітей

Цитомегаловірус належить до найбільш поширених вірусів, які виявляються повсюдно. Згідно з дослідженнями, антитіла до цього вірусу знаходять у 90% дорослих людей. У більшості випадків це захворювання перебігає у прихованій формі, проте при зниженні імунітету цитомегаловірус може призводити до тяжких патологій. Нерідко зараження відбувається в дитячому віці. Розглянемо, що потрібно знати про цитомегаловірусну інфекцію у дітей.

Що таке цитомегаловірусна інфекція?

Збудником цитомегаловірусної інфекції називають вірус сімейства Herpesviridae, який морфологічно схожий на вірус простого герпесу. Потрапляючи в кров людини, він проникає в клітини органів і тканин та залишається в них назавжди. Під впливом цього вірусу клітини сильно збільшуються в розмірах і припиняють ділитися.

Зараження найчастіше відбувається від хворої людини, яка найчастіше є носієм вірусу і може навіть не підозрювати про свій статус. Інфікування вірусом можливе повітряно-крапельним, контактно-побутовим та внутрішньоутробним шляхом.

Цитомегаловірусна інфекція у дітей може бути вродженою та набутою. Залежно від форми розрізняються симптоматика та наслідки цього захворювання.

Вроджена цитомегаловірусна інфекція у дітей

Найбільш небезпечним є зараження плода в першому триместрі вагітності. У такому разі, якщо дитина не гине внутрішньоутробно, вона народжується з різними вадами розвитку. Найчастіше це звуження аорти та легеневого стовбура, дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок, аномалії будови нирок, атрезії стравоходу, гіпоплазія легень, макрогірія, мікроцефалія.

При зараженні вірусом у другій половині внутрішньоутробного розвитку вади не формуються. Однак симптоми цитомегаловірусної інфекції у дітей спостерігаються з першої доби життя. Зазвичай це такі патології:

• Геморагічний синдром;
• Жовтяниця, яка може розвиватися в результаті атрезії жовчних шляхів, цирозу печінки, вродженого гепатиту;
• Гемолітична анемія;
• Інтерстиціальна пневмонія;
• Гідроцефалія;
• Менінгоенцефаліт;
• Нефрит;
• Полікістоз підшлункової залози;
• Ентерити та коліти.

Гостра форма вродженої цитомегаловірусної інфекції має схильність до тяжкого перебігу. При цьому часто відбувається вторинне інфікування різними агентами (інші інфекції), що значно збільшує ризик загибелі немовляти в перші тижні життя.

При хронічній вродженій формі цитомегаловірусної інфекції у дітей симптоми, як правило, відразу після народження не спостерігаються. Пізніше проявляються наслідки внутрішньоутробного зараження: патології зору та слуху, проблеми в розвитку, неврологічні відхилення.

Симптоми набутої форми цитомегаловірусу в дитини

Якщо дитина інфікувалася збудником цитомегаловірусної інфекції відразу після народження (зазвичай через грудне молоко), специфічних ознак зараження не спостерігається. Однак інфекція значно підвищує ризик розвитку багатьох захворювань, насамперед пневмонії та гепатиту. Також нерідкими в цьому разі є шкірні висипання.

Симптоми цитомегаловірусного інфікування у дітей старшого віку схожі на прояви багатьох вірусних захворювань. До них належать біль у м’язах, втома, підвищення температури тіла, головний біль. У деяких випадках спостерігається збільшення розмірів селезінки та печінки. Тривалість симптоматики залежить від віку дитини, загального стану її здоров’я. Зазвичай через 2-3 тижні ці прояви минають.

Чим небезпечна цитомегаловірусна інфекція у дітей?

Як уже було сказано, цитомегаловірус може існувати в організмі дитини довгий час, нічим себе не проявляючи. Однак при зниженні імунітету захворювання здатне перейти в гостру форму. У такому разі цитомегаловірусна інфекція у дітей може спровокувати розвиток багатьох тяжких недуг, таких як плеврит, пневмонія, артрит, енцефаліт, міокардит.

Діагностика та лікування цитомегаловірусної інфекції у дітей

Через розмаїття клінічних симптомів діагностика цитомегаловірусної інфекції досить складна. Зазвичай використовують одночасно 2-3 лабораторні тести. Матеріалом для дослідження може слугувати слина, кров, сеча, грудне молоко та деякі інші тілесні рідини. Важлива умова – проба досліджуваного матеріалу повинна бути доставлена в лабораторію протягом 3-4 годин після забору.

Під час діагностики визначають наявність антигенів до вірусу. При цьому використовують такі методи дослідження: РІФ (імунофлуоресценція), ІФА (імуноферментний аналіз), ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), ДНК-ЦМВ-гібридизація.

На сьогодні не існує ефективного лікування цитомегаловірусу. Якщо інфікування перебігає у дитини в латентній формі (вірусоносійство), жодна спеціальна терапія не проводиться. Батьки повинні зміцнювати імунітет малюка, оберігати його від зараження ГРЗ та ГРВІ.

У разі загострення цитомегаловірусної інфекції у дітей лікування проводиться за допомогою противірусних лікарських препаратів. Крім того, застосовують спеціальну терапію для лікування ураженого органа. Лікування досить складне. Багато противірусних препаратів не чинять необхідної дії, а деякі з них можуть призводити до зворотного ефекту (хвороба стає тяжчою). Тому вибір ліків і методів лікування потребує високої кваліфікації лікаря.

Цитомегаловірусна інфекція у дітей небезпечна своїми ускладненнями. Важливо вчасно її діагностувати, щоб не пропустити перехід латентної форми в гостру. При появі будь-яких симптомів захворювання дитини її потрібно показати лікарю.