Щеплення дітям: за і проти

Медики серйозно стурбовані новою тенденцією: з кожним роком кількість батьків, які підписують відмову від щеплень дитині, зростає. Що це – данина моді чи обґрунтоване рішення? Чи справді такий страшний чорт, як його малюють, під назвою «вакцинація»? По телебаченню, на сторінках газет і журналів донині точаться гарячі дискусії з цього приводу, і думки сторін бувають настільки суперечливими, що зробити вибір нещасливим татам і мамам стає не так уже й просто. Чи потрібні щеплення дітям? Усі за і проти такого способу імунізації – у нашій статті.

Чи варто робити щеплення дитині?

Попри те, що педіатри та медсестри телефонуватимуть, вимагатимуть і навіть залякуватимуть тим, що нещеплену дитину не візьмуть до дитячого садка, батьки, згідно з чинним законодавством, мають право відкласти вакцинацію або зовсім відмовитися від неї. Одні вважають, що щеплення дітям краще робити після року або ближче до дитячого садка, коли організм зміцніє; інші не довіряють вітчизняним вакцинам і чекають на імпортні, вважаючи, що ті мають менше побічних ефектів і легше переносяться. Деякі сім’ї взагалі непохитно вірять, що вакцинація тільки шкодить здоров’ю, і намагаються сформувати у дитини імунітет природним шляхом. Одне слово, мотивів вистачає.

Але як би там не було, факт залишається фактом: перемога над багатьма небезпечними захворюваннями є заслугою масового проведення щеплень дітям. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку вакцинація дозволяє врятувати життя понад 3 млн дітей. Не можна скидати з рахунків і те, що ми живемо в оточенні мікроорганізмів, змушені часто відвідувати місця скупчення людей, серед яких набагато більше носіїв інфекцій, ніж здається на перший погляд.

На жаль, дитяча смертність від ускладнень кашлюку, дифтерії, гепатиту В і паралітичної форми поліомієліту залишається високою, а проти деяких інфекційних захворювань (правець, сказ) досі не існує ефективних препаратів. Виходить, що єдиним способом убезпечити дитину залишаються щеплення, але й тут приховані свої підводні камені.

Аргументи проти проведення щеплень дітям

1. Зроблені дітям щеплення не гарантують 100%-го імунітету. Факт формування повної опірності організму до збудника будь-якої недуги шляхом вакцинації перевірити й довести неможливо, проте кашлюк, паротит, дифтерія та інші інфекційні захворювання зустрічаються навіть у щеплених малюків. Ба більше, побутує думка, що щеплення руйнують природний захисний бар’єр;
2. Питання про якість, умови зберігання та транспортування вакцин залишається відкритим, а дія деяких нових препаратів на людський організм недостатньо досліджена;
3. Несприятливі реакції на щеплення у дітей (післявакцинальні ускладнення) хоч і є рідкістю, але все ж таки мають місце;
4. Достеменно відомо, що в складі вакцин присутні високотоксичні речовини, а саме: формальдегід, фенол, ацетон, сполука ртуті (відома як тіомерсал, тимерозал або метріолат), фосфат алюмінію тощо;
5. Деякі захворювання, проти яких роблять дітям щеплення, насправді не є небезпечними й легко переносяться або практично не зустрічаються в розвинених країнах.

Аргументи за проведення щеплень дітям

1. Відсутність щеплень у дітей пов’язана з низкою незручностей: це створює складнощі під час влаштування в дитячий садок, а в старшому віці може стати причиною заборони на виїзд до деяких країн;
2. Більшість фахівців схиляються до думки, що загальний ефект від вакцинації вартий того, щоб іти на ризик, пов’язаний із побічними діями;
3. Статистика несприятливих наслідків, яку наводять противники щеплень, є недостовірною або взята з історії. Безпека препаратів нового покоління забезпечується ретельним генетичним аналізом вакцинних штамів, багатоетапною фільтрацією, повним виключенням антибіотиків та іншими методами, які були недоступні в минулому столітті;
4. Імунізація – це проблема всього суспільства, а не окремо взятої сім’ї. Чим більше щеплених людей, тим нижчий ризик виникнення епідемій. Підписуючи відмову від щеплень дитині, ми підвищуємо ймовірність поширення небезпечних захворювань;
5. Наслідки вірусних інфекцій, перенесених у дитячому віці, можуть бути серйознішими, ніж здається. Зокрема, після кору підвищується ймовірність розвитку цукрового діабету першого типу, який належить до інвалідизуючих захворювань; а безневинна, на думку багатьох, краснуха може перебігати у важкій формі з енцефалітом (запалення головного мозку).

Підбиваємо підсумки

Головний висновок, який можна зробити зі сказаного вище: однозначно відповісти на запитання про те, чи потрібно робити щеплення дитині, неможливо. Схоже, що і тут працює принцип золотої середини: не можна повністю відмовитися від вакцинації, але й проводити її всім поголовно теж недоцільно. Фактично щеплення потрібні лише окремим регіонам і людям, чий природний імунітет розвинений недостатньою мірою. В ідеалі рішення про проведення щеплення дитині має ухвалюватися виходячи з результатів повного обстеження (імунологічного, генетичного тощо), що неможливо забезпечити на практиці. На жаль, вибір повністю залежить від інтуїції батьків, яка не завжди підказує правильну відповідь.

Однак сподіватися лише на вакцинацію щонайменше нерозважливо. І для щеплених дітей, і для тих, хто відмовився від штучної імунізації, профілактичні заходи, спрямовані на попередження захворювань, не втрачають своєї актуальності. Йдеться про підвищення опірності організму, зміцнення його загальної життєстійкості: раціональне харчування, загартовування, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом тощо. Крім того, чим міцніший імунітет, тим вищі шанси на те, що щеплення «приживеться» без небажаних наслідків.

Здоров’я вам і вашим дітям!