Розвиток творчих здібностей у дітей

Коли наші діти стають дорослими? У який момент вчорашній малюк перестає дивитися на світ широко розплющеними від щастя очима і починає розуміти, що життя – не завжди казка? У когось це стається під час вступу до школи, у когось – коли віра в Діда Мороза трансформується у натяки батькам на той чи інший новорічний подарунок. Є й такі дітки, які ледь не з самого народження радують маму й тата вдумливістю, ґрунтовністю та виваженим поглядом на світ.

Якщо розвиток творчих здібностей у дітей стає для них усвідомленою необхідністю, а не природним станом душі, то тоді, як вважають багато психологів, можна говорити, що дитина дорослішає. Наприклад, нудна і нічим не примітна велика калюжа у дворі. Для «дорослих» дітей – це всього лише привід оновити нещодавно куплені мамою гумові чоботи. Маленькі фантазери ж переконані в тому, що калюжа – це казкове синє море, де в глибині плавають небачені риби і живе сонечко, на якому так приємно пострибати. Скажете, що це дурня? Так, але тільки з погляду дорослої людини. І якщо ви приструните малюка, наказавши йому триматися від брудної багнюки подалі, він послухає вас і зрозуміє, що так краще не робити. А ще – що ніякого чарівного моря не існує.

Для багатьох дітей саме такі дрібниці стають стимулом до розвитку творчих здібностей, коли виникає гостра потреба до самовираження. «Мама сказала, що калюжа – це всього лише брудна вода? Тоді я намалюю море: з рибками, корабликами та дельфінами». Деякі батьки багато років потому відчувають легкий і ледь вловимий сум за тими часами, іноді навіть шкодуючи, що були надто вже суворими. І дорікають собі, що не дали малюкові можливості для самовираження, не зробили з нього маленького генія.

Тому варто розібратися в тому, як не завадити розвитку творчих здібностей у дітей. Але одразу хотілося б застерегти батьків: не потрібно «ліпити» з них вундеркіндів. Це зовсім не те, до чого слід прагнути. Занадто рано подорослішала дитина не більш щаслива, ніж нервовий, засмиканий і неврівноважений шеф великої фірми – успішний, що відбувся як особистість, але багато за все це заплатив. Повірте, для розвитку творчих здібностей у дітей є інші, набагато ефективніші способи.

Методи розвитку творчих здібностей дітей

Вони можуть бути найрізноманітнішими, тому не варто обмежуватися лише малюванням або ліпленням. З іншого боку, впадати в крайність і перетворювати дитинство на нескінченний біг по творчих гуртках, секціях і додаткових заняттях теж не можна. До того ж зовсім необов’язково витрачати на розвиток творчих здібностей цілий статок, особливо якщо в сім’ї фінансові труднощі.

З малюком можна займатися вдома (але саме займатися, а не відправляти у «вільне плавання»): разом малювати, складати пазли, шукати заздалегідь заховані речі, відгадувати предмети або грати у слова.

Одним із дієвих методів розвитку творчих здібностей у дітей може стати ліплення: почати можна з простих кульок і кубиків, а потім переходити до складніших технік – фігурок тварин, дерев і рослин.

Малюкові не зашкодить, якщо в домі часто лунатиме музика, причому вона зовсім необов’язково має бути дитячою: підійдуть спокійні інструментальні композиції або медитативні, розслаблюючі мелодії.

Не варто забувати і про спільне читання. Класичні казки, у яких добро завжди перемагає, ніколи не будуть зайвими для розвитку творчих здібностей у дітей, і в багатьох випадках «Троє поросят» або «Червона Шапочка» виявляться куди дієвішими, ніж багатогодинні заняття з репетитором.

Діагностика розвитку творчих здібностей дитини

Відповідальні батьки з метою діагностики розвитку творчих здібностей дитини можуть вдатися до послуг психолога або провести низку нескладних тестів самостійно. Найцікавіше те, що дипломований фахівець, швидше за все, використовує ті самі методи, тому є сенс познайомитися з ними ближче:

• «Закарлючка». Малюк повинен самостійно домалювати незакінчені хаотичні картинки так, щоб вийшов впізнаваний і конкретний образ. Оцінка результатів: кожна успішна спроба – 1 бал;
• «Ловимо рибу». Дитина повинна заплющити очі й подумки намалювати предмети, рослини або тварин, після чого разом із батьками уважно оглянути «улов» і зафарбувати різними кольорами образи, що вийшли. Оцінка результатів: примітивні зображення – від 0 до 3 балів, складніші – від 4 до 7 балів, закінчені й цілісні малюнки – від 8 до 10 балів;
• «Хованки». Насправді це варіації на тему всім відомого тесту Роршаха з плямами. Малюк повинен уважно вивчити чорнильну пляму і розповісти, що він побачив. Можна попросити дитину домалювати пляму, зробивши її більш впізнаваною. Або запропонувати знайти в плямі конкретну тварину чи предмет. Оцінка результатів: кожна успішна спроба – 1 бал;
• «Веселі картинки». Із заздалегідь нарізаних геометричних фігур (використовуйте різнокольоровий папір) малюк повинен скласти знайомий образ предмета або тварини. Також батьки можуть самостійно розкласти кола, квадрати, трикутники і запропонувати дитині знайти знайомі контури. А якщо він добре впорається із завданням, можна ускладнити вправу, запропонувавши малюкові вирізати деталі, яких бракує, щоб вийшла, наприклад, машина або собачка. Оцінка результатів: кожна успішна спроба – 1 бал. Але одразу хотілося б попередити батьків, що об’єктивність цього тесту дуже і дуже умовна.

На завершення варто зауважити, що наявність (або відсутність) творчих здібностей – показник вельми відносний. У багатьох діток вони «прокидаються» досить пізно (нерідко – вже в дорослому житті). Та й не всім дано бути геніями. Повірте, нехай краще малюк просто буде щасливим!