Протизаплідні для годуючих матерів

За даними ВООЗ, здатність жіночого організму до виношування дитини повністю відновлюється протягом трьох-чотирьох років після пологів. Термін настання повторної вагітності не раніше ніж після закінчення цього часу вважається оптимальним для розвитку здорового малюка та його появи на світ із мінімальними ускладненнями для матері. Тому вибір протизаплідного для жінки, що годує, прямо стосується не лише родин, які бажають обмежитися лише одним спадкоємцем, а й тих пар, які планують мати кількох дітлахів.

Способи немедикаментозної контрацепції, придатні для годуючих мам

Одним із найкращих протизаплідних для годуючих мам вважається метод лактаційної аменореї (МЛА), заснований на виробленні організмом жінки гормону пролактину, який пригнічує процес овуляції. При виконанні всіх умов надійність способу близька до 98%. Найбільш вражаючі результати отримують жінки, що дотримуються так званого екологічного стилю вигодовування. При цьому мама повинна робити таке:

• Прикладати малюка до грудей, не дотримуючись жодного штучного графіка і керуючись лише очевидними потребами крихітки в їжі;
• Не робити перерви між годуваннями довші за 4 години;
• Постійно носити дитину на руках;
• Спати разом із малечею;
• Не обмежувати нічні годування;
• Не користуватися пустушками та пляшечками;
• Не догодовувати та не допоювати малюка нічим, навіть чистою водою;
• Давати дитині груди не лише для годування, а й для заспокоєння.

У жінок, які практикують МЛА, менструація в середньому з’являється через 15 місяців після пологів. При цьому перші кілька циклів можуть проходити без овуляції, тож імовірність зачаття виникає, коли малюкові виповнюється близько півтора року. У перші три місяці екологічного вигодовування настання нової вагітності повністю виключається. Недоліків у такого виду протизаплідного для годуючих два: далеко не кожна жінка готова суворо виконувати всі зазначені вимоги, і є ризик, що молода мама, занурившись у турботи про малюка, пропустить момент відновлення фертильності.

Можна використовувати протизаплідні для годуючих мам і пристосування бар’єрного типу (латексні презервативи, жіночі цервікальні діафрагми та ковпачки), а також внутрішньоматкові спіралі (ВМС), що не містять гормонів. Перешкодою для застосування пристроїв можуть стати індивідуальна непереносимість або післяпологові порушення роботи репродуктивних органів жінки. На склад грудного молока та здоров’я дитини ці контрацептиви жодним чином не впливають.

Цілком припустимим є застосування як протизаплідних для годуючих жінок вагінальних сперміцидних препаратів. Кислоти, що містяться в них, діють виключно місцево, не проникаючи в кров та грудне молоко.

Протизаплідні таблетки при грудному вигодовуванні

Основною вимогою, що висувається до лікарських засобів, які вживає молода мама, є відсутність шкоди для немовляти. Тому вживати протизаплідні таблетки під час годування варто лише в тих випадках, коли використання інших, безпечніших контрацептивів, з якоїсь причини неможливе. Вважається, що на складі грудного молока мінімально відбивається прийом таких гормональних засобів:

• Однокомпонентних таблеток (так званих «міні-пілі»);
• Контрацептивних ін’єкцій;
• Імплантатів (спеціальних капсул, які вшиваються під шкіру);
• ВМС із гормональною добавкою.

Усі ці препарати є однокомпонентними: вони містять невеликі дози гормону прогестину, який частково потрапляє в грудне молоко, але не чинить суттєвого впливу на здоров’я дитини. Контрацепція такого роду дозволена не раніше, ніж через 6-8 тижнів після пологів. Для екстреного запобігання молодим мамам можна застосовувати таблетки Прогестерон, але при цьому необхідно переривати грудне вигодовування не менш ніж на 36 годин. Як протизаплідні таблетки для годуючих мам зовсім не підходять препарати, що містять естрогени (тобто практично всі комплексні оральні контрацептиви останнього покоління).

Основним чинником вибору протизаплідного для жінки, що годує, має бути відсутність шкідливого впливу способу контрацепції на немовля. Міркування зручності застосування, звички до певного препарату і навіть (іноді) виникнення деяких побічних ефектів варто відсунути на другий план, оскільки ніщо не може бути важливішим для матері, ніж безпека її малюка.