Ожирение у детей

Ожирінням називають хронічне захворювання, яке супроводжується надмірним накопиченням жирової тканини в організмі. Сьогодні ВООЗ порівнює ожиріння з епідемією: близько 15% дітей і підлітків, які проживають в економічно розвинених країнах, страждають на цю проблему. Педіатри вважають, що в більшості випадків до ожиріння у дітей призводить сучасний спосіб життя. Коли надходження енергії в організм значно перевищує її витрати, надлишок накопичується у вигляді зайвих кілограмів.

Причини розвитку ожиріння у дітей

Залежно від того, який фактор став вирішальним у появі зайвої ваги у дитини, можна виділити аліментарне та ендокринне (обмінне) ожиріння. Аліментарне ожиріння є результатом малорухливого способу життя та неправильного харчування. Ендокринне ожиріння у дітей з’являється на тлі різних захворювань залоз внутрішньої секреції (надниркових залоз, щитоподібної залози, у дівчаток – яєчників тощо).

Встановити справжню причину ожиріння здатен лише фахівець, проте існують деякі ознаки, які дозволяють зробити припущення про фактори, що спровокували появу зайвої ваги, ще до візиту до лікаря. Так, якщо один або обидва батьки дитини, яка страждає на ожиріння, теж мають надлишкову масу тіла, а основна частина раціону сім’ї представлена продуктами з підвищеною калорійністю, високим вмістом вуглеводів і жирів (солодощі, випічка), найімовірніше, у малюка аліментарне ожиріння.

У деяких випадках ожиріння у дітей стає результатом помилок у процесі виховання, адже далеко не кожен із батьків здатен відмовити своєму чаду в його непомірній тязі до солодощів. Зниження фізичної активності, що останнім часом спостерігається не лише у дорослих, а й у дітей, пов’язане з проведенням більшої частини дозвілля перед комп’ютером або телевізором. Привчання малюка до технічних новинок з ранніх років може назавжди відбити в нього бажання до активних ігор у дворі, занять спортом. Знову ж таки, проблема сягає корінням у виховання, адже діти спортивних підтягнутих батьків, швидше за все, виростуть такими ж.

Діагностичні критерії та ступені ожиріння у дітей

Важливим пунктом у визначенні наявності ожиріння у дитини є розрахунок індексу маси тіла (ІМТ). Щоб обчислити цей показник, необхідно масу тіла в кілограмах поділити на зріст у метрах, зведений у квадрат. Для дітей і дорослих норма ІМТ становить від 18 до 25. Коли індекс маси тіла досягає 30 і більше, можна говорити про ожиріння.

За спеціальними центильними таблицями педіатр визначає, скільки повинна важити дитина. У тому разі, якщо її маса виходить за межі допустимих норм, встановлюють ступінь ожиріння:

  • 1 ступінь – фактична маса тіла перевищує норму на 15-25%;
  • 2 ступінь – збільшення маси тіла на 26-50% порівняно з нормою;
  • 3 ступінь – вага дитини перевищує встановлений поріг на 51-100%;
  • 4 ступінь ожиріння у дітей – найтяжчий і супроводжується збільшенням маси тіла більш ніж удвічі від верхньої межі нормативного показника.

Дитяче ожиріння: можливі наслідки для здоров’я

Малюки, що мають надлишкову вагу, з високою ймовірністю страждатимуть від цієї проблеми і в підлітковому, і в дорослому віці. Ожиріння у дітей може стати фундаментом для розвитку захворювань, притаманних людям середнього та старшого віку (цукровий діабет 2 типу, гіпертонія, ішемічна хвороба серця, цироз печінки тощо).

Найбільш поширеними ускладненнями ожиріння у дітей є:

  • Захворювання серцево-судинної системи;
  • Резистентність до інсуліну;
  • Деформація кісткового скелета, плоскостопість та інші порушення опорно-рухової системи;
  • Розлади травлення: закрепи, панкреатит, хронічний холецистит тощо;
  • Грибкові ураження шкірних покривів, акантоз, гірсутизм;
  • Порушення навчання та функції пам’яті.

Нерідко у дітей з надлишковою масою тіла спостерігаються розлади сну, зокрема хропіння та апное (епізоди відсутності дихання).

Особливості лікування ожиріння у дітей

Основні методи лікування ожиріння у дітей:

  • Корекція раціону харчування залежно від ступеня ожиріння (з обов’язковим підтриманням кількості білка, необхідного для нормального росту та розвитку дитини);
  • Лікувальна фізкультура (гімнастичні комплекси, складені з урахуванням індивідуальних особливостей дитячого організму);
  • Елементи фізіотерапії (загартовування, водні процедури).

Необхідно підкреслити, що лікувальне голодування, так само як і стрімке зниження ваги, у цьому разі є неприйнятним. Для малюка такі радикальні заходи можуть стати серйозним психологічним навантаженням і завдати непоправної шкоди здоров’ю.

При ожирінні у дітей дієту необхідно складати в індивідуальному порядку. Як правило, призначають низькокалорійне змішане харчування. Тут варто пам’ятати, що значний дефіцит калорій негативно позначається на обміні речовин, тому поживність раціону скорочують на 250-600 кілокалорій від добової норми, не більше.

Раціональне харчування для дітей з 1 та 2 ступенями ожиріння передбачає скорочення поживної цінності страв за рахунок виключення жирів тваринного походження та рафінованих вуглеводів. Сувора дієта, що передбачає точний розрахунок добового раціону, показана дітям і підліткам з 3 та 4 ступенями ожиріння. З меню повністю прибирають усі види борошняних, кондитерських, макаронних виробів, солодкі напої (зокрема газовані), фрукти та ягоди з високим вмістом вуглеводів (банани, виноград, родзинки). Також обмежується споживання овочів, багатих на крохмаль (кукурудза, картопля).

Що стосується фізичної активності, при ожирінні у дітей рекомендовані ігри на свіжому повітрі, рухливі види спорту. Як боротьбу та профілактику надлишкової маси тіла можна включити в розпорядок дня щоденні прогулянки, які покращать загальний стан здоров’я та допоможуть скоротити ризик розвитку ускладнень ожиріння.

Текст: Інга Статівка