Гнійний отит у дитини

За статистикою, близько 90% людей у дитинстві хворіли на отити. У тих випадках, коли недуга вражає слуховий прохід, виникає так званий середній катаральний отит, який нерідко переходить у гнійну форму. Небезпека захворювання пов’язана з можливістю розвитку важких ускладнень, зокрема запалення мозкових оболонок (менінгіту) або кісток черепа (мастоїдиту), а також хронічних уражень легень, нирок і серця.

Причини та симптоми гнійного отиту у дітей

Поширеність запалень органів слуху у малюків пояснюється анатомічними особливостями дитячого організму. Слуховий прохід, що з’єднує внутрішнє вухо з порожниною ротоглотки, у дитини (на відміну від дорослої людини) являє собою широку і коротку трубку, розташовану майже горизонтально. Коли малюк лежить на спині, вміст глотки або носа під час плачу чи різкого вдиху легко проникає у слуховий прохід і слугує живильним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів. У новонароджених у порожнинах вушок нерідко зберігається і певна кількість амніотичної рідини. Крім того, внутрішня поверхня слухових ходів у дітей має губчасту, пухку структуру. У результаті вушка дитини стають дуже вдалим місцем для розвитку ЛОР-захворювань. Додатковим фактором ризику є недостатня активність імунної системи, яка спостерігається у малюків віком до трьох років. Поява гнійного отиту у дитини зазвичай стає наслідком запізнілої діагностики або неправильного лікування звичайного (катарального) запалення.

Причиною виникнення гострого отиту може бути не лише інфікування порожнини середнього вуха при потраплянні в нього збудника через рот або ніс. Нерідко ця недуга виникає як ускладнення грипу, ГРВІ, скарлатини, кору або дифтерії. До проникнення інфекції у слуховий прохід іноді призводять випадкові травми барабанної перетинки або поява на ній герпетичних висипань. Діагностика гострого запалення середнього вуха досить складна, особливо якщо малюк ще не вміє поскаржитися на нездужання. Саме тому у дітлахів до двох років захворювання часто набуває хронічної форми.

Симптоми гнійного отиту у дітей виглядають так:

• Дитина скаржиться на стріляючий біль у вусі. У найменших це можна помітити в моменти годування (при ссанні біль посилюється). Малюк із криком відмовляється брати груди або пляшечку. Якщо отит однобічний, дитина може ссати, повернувшись на бік хворого вушка;
• Різко підвищується температура тіла;
• Неприємні відчуття заважають спати – дитина лежить лише на хворому боці;
• При натисканні на козелок дискомфорт посилюється;
• З вуха виділяється гній, а в порожнині вушної раковини утворюються скоринки.

Як правило, хвороба розвивається раптово. Якщо лікування запізнюється, катаральний отит переходить у гнійну форму протягом 1-2 діб.

Лікування гнійного отиту у дитини

При першій же підозрі на запалення зовнішнього або середнього вуха малюка слід показати лікарю. Це тим паче необхідно, якщо у дитини спостерігаються ознаки гнійного процесу. Терапія таких захворювань полягає у прийомі сильнодійних антибіотиків, які має призначити фахівець. Зазвичай лікування гнійного отиту у дитини можна проводити вдома, але в занедбаних випадках потрібна госпіталізація, а іноді й хірургічне втручання (розсічення барабанної перетинки для видалення рідини, що накопичилася). У середньому медикаментозна терапія (прийом антибактеріальних препаратів у формі суспензій, сиропів або таблеток) займає близько тижня. Крім того, зазвичай призначають вушні краплі зі знеболювальним ефектом і засоби для закапування в ніс для зменшення набряку слизової. Хворі вушка щодня прочищають і промивають дезінфікувальними розчинами.

Хвора дитина повинна перебувати в теплі. Необхідно уникати протягів і потрапляння води у слухові проходи. При гнійному отиті у дитини молодшого віку щоденні купання слід замінити обтиранням тіла вологими серветками. Дітям старшого віку не варто мити голову до повного одужання.

Гнійне запалення середнього вуха – важке захворювання. Успіх його лікування залежить від призначення і грамотного прийому антибіотиків. Батькам необхідно пам’ятати про те, що в цьому випадку порушення рекомендацій лікаря є неприпустимим: переривання курсу медикаментозної терапії або самостійний підбір лікарських засобів можуть призвести до ускладнень, небезпечних для життя дитини.