Гідроцефалія у новонароджених

Гідроцефалія – це серйозне і дуже небезпечне захворювання, яке протікає на фоні підвищеного внутрішньочерепного тиску і характеризується збільшенням кількості спинномозкової рідини у шлуночковій системі головного мозку.

У людському мозку є кілька порожнин (шлуночків), заповнених ліквором. Ліквор, або спинномозкова рідина, безперервно виробляється і всмоктується сплетіннями мозкових судин. Будь-яке патологічне порушення у продукуванні, абсорбції та циркуляції ліквору призводить до надмірного наповнення ним внутрішньомозкових порожнин, що і викликає гідроцефалію, яку ще називають водянкою головного мозку.

У нормі у немовляти у шлуночках має бути 50 мл ліквору. При гідроцефалії у новонароджених його кількість збільшується у кілька разів, чинячи тиск на головний мозок, внаслідок чого він притискається до черепа. Захворювання, як правило, є вродженим. З чим же пов’язане виникнення і розвиток такої важкої недуги?

Гідроцефалія у новонароджених: причини

Фактори, що провокують хворобу, досить різноманітні і залежать від віку дитини. Внутрішньоутробна гідроцефалія плода в більшості випадків пов’язана з патологічним розвитком центральної нервової системи. У 20% майбутніх немовлят водянка головного мозку розвивається на фоні інфекційних хвороб матері, таких як герпес, цитомегалія, токсоплазмоз тощо. При плануванні вагітності батьки повинні пройти обстеження на подібні інфекції, адже багато з них мають приховану форму. У вкрай рідкісних випадках дефект головного мозку зумовлений генетичними порушеннями. Сучасна допологова діагностика дозволяє розпізнати гідроцефалію у малюка, який перебуває в материнській утробі. Не виключено, що при розростанні водянки лікар може призначити дострокове розродження або внутрішньоутробну операцію.

У 80% випадків причинами гідроцефалії у новонароджених є вади розвитку спинного і головного мозку, а також внутрішньоутробні інфекції. Відносно рідше провокуючим фактором стає родова травма, що спричинила внутрішньомозковий або внутрішньошлуночковий крововилив, до якого незабаром приєднується запалення мозкових оболонок. Крім того, в рідкісних випадках обставинами, що зумовлюють розвиток водянки, виступають пухлини і судинні дефекти розвитку головного мозку.

Гідроцефалія у дітей старше року може бути викликана інфекційним менінгітом, енцефалітом, туберкульозом, крововиливами різної природи, пухлинами спинного і головного мозку, черепно-мозковими травмами, генетичними порушеннями.

Іноді не вдається встановити істинну причину розвитку хвороби.

Батькам необхідно враховувати, що наслідки гідроцефалії у новонароджених вкрай важкі: порушення слуху, мовлення, зору, постійні головні болі, напади епілепсії, затримка фізичного і розумового розвитку і навіть летальний результат. Однак якщо виявити ознаки водянки головного мозку на ранній стадії, то патологія виліковується, а дитина продовжує нормально розвиватися.

Симптоми гідроцефалії у новонароджених

Ознаки порушення функціонування головного мозку залежать від віку дитини. Так, симптоми гідроцефалії у новонароджених відрізняються від проявів цього ж захворювання у дітей старше двох років. Хворобу у немовлят першого року життя можна розпізнати за такими ознаками:

• Прискорене зростання черепної коробки, що не відповідає стандартним показникам і пропорціям тіла;
• Неспівмірно опуклий лоб;
• Розходження черепних швів;
• Набухання вен на голові;
• Збільшене в розмірах тім’ячко;
• Направлений вгору погляд («симптом призахідного сонця»);
• Уповільнений психомоторний розвиток (малюк у строк не може тримати голову, перевертатися, сидіти, вставати тощо);
• Судоми рук і ніг.

При гідроцефалії у новонароджених спостерігається млявість, апатія. Немовлята часто вередують і плачуть без видимих причин. Торкаючись до голови, дитина ніби дає зрозуміти, що вона відчуває біль.

У віці від двох років і старше діагностика хвороби спирається на ті ж ознаки, але до них додається ще ряд симптомів:

• Тім’ячко залишається збільшеним, здутим і не заростає аж до трьох років;
• З’являється венозна сітка на обличчі;
• Дитина явно відстає від однолітків у розумовому і фізичному розвитку.

Важливо виявити патологію якнайраніше і почати діяти.

Лікування гідроцефалії у новонароджених

По суті, єдиним способом лікування гідроцефалії у новонароджених є операція, яку проводить нейрохірург. Головне завдання фахівця полягає у відведенні спинномозкової рідини зі шлуночків мозку.

Є кілька хірургічних способів транспортування спинномозкової рідини. Найбільш ефективним вважається метод вентрикулоперитонеального шунтування (ВПШ). За допомогою силіконових катетерів, розміщених під шкірою, ліквор з бокового шлуночка виводиться в черевну порожнину, де абсорбується між петлями кишечника. Слід зазначити, що ВПШ врятувало життя мільйонам малюків.

Рідше використовуються інші види шунтування:

• Вентрикулоатріальне (церебральна рідина виводиться у праве передсердя);
• Люмбоперитонеальне (спинномозковий канал з’єднується з черевною порожниною на рівні попереку);
• Операція за Торкільдсеном (ліквор відводиться у потиличну цистерну).

Недоліками останнього хірургічного методу є всілякі післяопераційні ускладнення.

Ще один ефективний спосіб – ендоскопічна вентрикулостомія. У процесі операції нейрохірург вводить ендоскоп через невеликі розрізи, що дозволяє створити шлях для відтоку спинномозкової рідини. Попри велику результативність, цей метод показаний лише в 10% випадків гідроцефалії у новонароджених. Зумовлюється такий маленький відсоток певними формами хвороби.

Якщо хірургічне втручання пройшло успішно, то розвиток захворювання припиняється, малюк продовжує активно розвиватися, не відстаючи від своїх однолітків.

Таким чином, для того щоб уникнути важких наслідків гідроцефалії у новонароджених, необхідна своєчасна діагностика та оперативне лікування. Це гарантує повне одужання і повернення дитини до нормального життя.