Герпес у дітей

Вірус герпесу є одним із найпоширеніших на Землі. Із 80 виявлених збудників цього типу для людини небезпечні лише 9, але ними уражено понад 95% населення планети. Попри те, що у багатьох людей патології, зумовлені наявністю цього вірусу в організмі, ніяк не проявляються, нехтувати інформацією про герпес украй необачно. Не лише у дорослих, а й у дітей герпетичні інфекції можуть викликати такі захворювання, як оперізувальний лишай, вітрянка, ураження слизових оболонок ротової порожнини та горла (стоматити, ангіни), очні захворювання, екзантема (псевдокраснуха), інфекційний мононуклеоз. За наявності супутньої інфекції можливе і таке тяжке ураження ЦНС, як менінгоенцефаліт, а також порушення роботи серцево-судинної та сечостатевої систем.

Герпес у дітей: типи вірусу та ознаки захворювань

Симптоми герпесу у дітей дозволяють визначити різновид вірусу і обрати правильне лікування викликаного ним захворювання. Розрізняють такі типи герпесу:

• Вірус першого типу (найпоширеніший) викликає так званий «простий» герпес, який проявляється утворенням невеликих пухирців із водянистим вмістом, розташованих навколо губ (усім відома «лихоманка»). Перед появою висипань може спостерігатися легке нездужання (слабкість, озноб) і відчуття печіння або свербежу навколо рота. При застосуванні противірусного крему чи гелю пухирці засихають, і симптоми герпесу у дітей повністю зникають протягом тижня. При більш тяжкому перебігу хвороби висипання поширюється на слизові оболонки, викликаючи герпетичну ангіну або стоматит. Спалахи захворювання можуть повторюватися неодноразово протягом усього життя і провокуватися іншими інфекціями, переохолодженням, загальним зниженням імунітету, травмами та стресами;
• Герпес другого типу викликає висипання аналогічного вигляду, розташовані на статевих органах, а в тяжких випадках – на стінках піхви та уретрі. На генітальний герпес страждає близько 20% людей. Зараження малюка таким захворюванням може призвести до великих неприємностей: генітальний герпес у дітей нерідко обертається в майбутньому проблемами у сечостатевій сфері, ураженнями печінки та інших внутрішніх органів;
• Третій тип вірусу герпесу викликає таку поширену хворобу, як вітрянка. У дошкільнят і дітлахів молодшого шкільного віку саме захворювання, як правило, перебігає досить легко. Небезпека вірусу третього типу полягає в тому, що в низці випадків хвороба може дати рецидив через багато років і проявитися у вигляді оперізувального лишаю – дуже серйозного захворювання, яке на тлі ослабленого імунітету та деяких інших патологій може створити загрозу життю хворого;
• Віруси герпесу четвертого, п’ятого та шостого типів нерідко стають причиною розвитку таких захворювань, як мононуклеоз, екзантема новонароджених, дитяча розеола та ін.

Як правило, хвороби, причиною яких є герпес, найтяжче перебігають у немовлят. Стан малюків може ускладнюватися високою температурою, болями в животі, блювотою. Ускладненнями герпетичної інфекції у дітей є пневмонія, тяжкі ураження очей, глухота, патології серцево-судинної та нервової систем.

Причини герпесу у дітей та шляхи зараження

Новонароджений малюк може отримати герпетичну інфекцію такими способами:

• Внутрішньоутробне зараження. Може відбуватися при неповно сформованій захисній функції плаценти, якщо первинне інфікування жінки сталося на терміні вагітності менше 12 тижнів. Якщо майбутня мама була заражена вірусом герпесу до настання зачаття, вона передає плоду антитіла, і розвитку захворювання у немовляти не відбувається. При зараженні жінки на більш пізніх термінах вагітності нормально функціонуюча плацента не пропускає вірус у кровотік ембріона. Внутрішньоутробне зараження дитини герпесом дуже небезпечне: у перші тижні життя гине близько 70% таких малюків, а у решти спостерігаються тяжкі патології;
• Інфікування дитини під час проходження через родові шляхи. У таких випадках причиною герпесу у дітей зазвичай стає наявність генітальної інфекції, отриманої їхніми мамами у другій половині вагітності. У цій ситуації лікарі нерідко наполягають на проведенні кесаревого розтину, що може запобігти зараженню новонародженого;
• Інфікування в перші тижні після народження (побутовим або повітряно-крапельним шляхом) від дорослих людей, які страждають на загострення захворювання. Активний вірус герпесу міститься в біологічних рідинах (слині, сечі, крові) і може потрапити на шкіру новонародженої крихітки при недотриманні хворою дорослою людиною елементарних правил особистої гігієни.

Діти дошкільного та шкільного віку, як правило, отримують первинний вірус герпесу першого або третього типу від хворих однолітків (під час контактів у дитячих колективах). Зараженню герпесом у дітей особливо сприяють ослаблення імунітету, а також осінньо-зимові епідемії ГРВІ та грипу.

Лікування герпесу у дітей

Поява найперших ознак герпесу у дитини повинна насторожити батьків і стати причиною звернення до лікаря. Ігнорувати «звичайну лихоманку на губах» у жодному разі не можна, оскільки інфікування герпесом може стати причиною серйозних ускладнень. Не менш небезпечно самостійно застосовувати лікарські препарати, навіть якщо вони добре допомагали дорослим позбутися симптомів захворювання. Лікування герпесу у дітей має свою специфіку. Наприклад, багато противірусних та імуностимулюючих препаратів можуть викликати у малюків алергічні реакції, а заспокійливі засоби – млявість і порушення сну. Тому призначення лікарських засобів має здійснювати фахівець на основі особливостей стану конкретної дитини. Батьки можуть самостійно скоригувати харчування хворого малюка (на користь продуктів, що мають високу калорійність), давати йому багато пити, полегшувати стан, обробляючи висипання за допомогою нешкідливих антисептиків (настою календули, чаю, соку алое). Щодо лікування шкірних уражень такими засобами, як сік чистотілу або олія обліпихи, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Герпес у дітей є дуже поширеним захворюванням. При дотриманні правил особистої гігієни, збалансованому харчуванні, багатому на вітаміни, загартовуванні, застосуванні противірусних мазей у профілактичних цілях можна домогтися зменшення кількості загострень хвороби та полегшення її симптомів.