Дисбактеріоз у дітей

Дисбактеріоз у дітей – стан, що характеризується порушенням нормального складу мікрофлори на шкірі та будь-яких слизових оболонках. Оскільки найбільше бактерій живе в кишечнику, найчастіше порушення, пов’язані з дисбалансом небезпечних і корисних мікроорганізмів, виникають саме в ньому. Давайте спробуємо розібратися, чому це стається і як допомогти дитині при дисбактеріозі.

Причини виникнення дисбактеріозу у дітей

Серед основних причин, що провокують розвиток дисбактеріозу в малюків, можна виділити:

• Ранню відмову від грудного вигодовування на користь сумішей;
• Часті застуди;
• Нервове перенапруження та несприятливі екологічні умови;
• Променеву терапію та прийом імунодепресантів.

Нерідко виникає дисбактеріоз у дітей після антибіотиків, що безконтрольно використовуються для лікування різних захворювань. У цьому випадку, поряд із загальним зниженням захисних сил організму, можлива поява алергічних реакцій та інших побічних ефектів.

Окремо варто відзначити хвороби, які є чинниками, що сприяють розвитку дитячого дисбактеріозу:

• Харчова алергія, а також непереносимість окремих продуктів харчування;
• Діареї різного походження;
• Хронічні гастродуоденіти, закрепи;
• Синдром мальабсорбції (порушення кишкового всмоктування);
• Хронічні захворювання товстого кишечника.

Симптоми дисбактеріозу у дітей

Зрозуміти, що малюк страждає саме на дисбактеріоз, доволі складно, оскільки клінічні прояви недуги не є специфічними і можуть свідчити про будь-яке інше порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Однак існують певні симптоми дисбактеріозу у дітей, які дозволяють запідозрити недобре (а надалі – перевірити свої підозри у лікаря). У їхньому числі:

• Нестійкий стілець (зміна закрепів діареєю);
• Метеоризм;
• Болі в животі (тягнучі, монотонні або розпираючі), що посилюються у другій половині дня;
• Погіршення стану шкіри, волосся та нігтів;
• Неприємний запах з рота, поява темного нальоту на зубах і білого нашарування на язиці;
• Зниження маси тіла.

Діагностика дисбактеріозу у дітей

Для підтвердження діагнозу дитині призначають низку лабораторних досліджень. Примітно, що традиційний аналіз на дисбактеріоз у дітей (дослідження калу) наразі не є стандартом діагностики. Причини його малоінформативності полягають у такому:

• По-перше, він дозволяє оцінити не всю кишкову мікрофлору, а лише ту, яка мешкає в просвіті кишки й виходить разом із калом. Пристінкова флора (якої набагато більше) залишається невивченою;
• По-друге, частина мікроорганізмів гине відразу при безпосередньому контакті з повітрям, ще частина – під час транспортування зразка калу в лабораторію, що не дозволяє отримати достовірну інформацію.

Попри це, для визначення складу мікрофлори кишечника сьогодні застосовують:

• Копрологічне дослідження;
• Біохімічний аналіз калу;
• Бактеріологічне дослідження жовчі та кишкового вмісту;
• Бактеріологічне дослідження зішкребу зі слизової оболонки порожньої або дванадцятипалої кишки під час гастроскопії;
• Бактеріологічне дослідження зішкребу зі слизової оболонки товстої та прямої кишки під час колоноскопії.

Останні два методи дозволяють оцінити пристінкову мікрофлору кишечника, проте проведення таких складних ендоскопічних досліджень тільки для підтвердження дисбактеріозу є недоцільним і виконується лише за суворими показаннями.

Лікування дисбактеріозу у дітей

Оскільки звичайний аналіз калу дозволяє лише побічно судити про склад кишкової мікрофлори, лікування дисбактеріозу у дітей проводиться лише за наявності клінічних симптомів недуги. Іншими словами, якщо у малюка нормальний регулярний стілець і він не скаржиться на біль у животі, немає сенсу давати йому пробіотики лише тому, що результати дослідження відрізняються від середньостатистичних норм. Якщо ж дисбактеріоз усе-таки проявився, необхідно розібратися, що стало першопричиною. Можливо, у дитини алергія, її занадто рано чи неправильно почали знайомити з прикормом або лікували антибіотиками. Не виключено, що в дитячому організмі просто не вистачає певних травних ферментів. Корекція дисбактеріозу полягає насамперед у усуненні чинників, які стали його причиною.

Лікуванням патології, що викликала порушення складу мікрофлори кишечника, займатиметься педіатр, алерголог, гастроентеролог або інфекціоніст, залежно від характеру основного захворювання. Для медикаментозної терапії використовуються:

• Бактерійні препарати, що мають у своєму складі живі мікроорганізми (біфідо- та лактобактерії);
• Засоби немікробного складу, що дозволяють створити в кишечнику сприятливі умови для формування нормальної флори (Хілак-Форте, Лізоцим, Дюфалак);
• Бактеріофаги, активні стосовно патогенних мешканців кишечника.

У разі неефективності бактеріофагів можуть бути призначені антибіотики, проте застосовувати їх для лікування дитячого дисбактеріозу слід з обережністю, оскільки препарати цієї групи знищують не лише патогенну, а й корисну мікрофлору.

Дієта при дисбактеріозі у дітей будь-якого віку повинна бути збалансованою, але водночас щадною. Рекомендується перейти на дробове харчування – приймати їжу часто (кожні 2-2,5 години), але невеликими порціями. Це сприяє підтримці нормальної роботи органів травної системи та зменшує навантаження на них. Слід виключити з раціону малюка продукти, що провокують підвищене газоутворення: свіжі овочі та фрукти, ягоди, зелень, горіхи, бобові, чорний хліб, соки, молоко та газовані напої. Залежно від характеру випорожнень, рекомендується відмовитися від продуктів із проносним або закріплювальним ефектом.