Чи можна завагітніти з кістою?

Кісти (пухирчасті утворення, наповнені рідким секретом) можуть виростати в будь-якій тканині, зокрема й в органах репродуктивної системи. Найпоширенішими патологіями такого типу є кісти яєчників, на які зазвичай страждають жінки дітородного віку. Тому питання про те, чи можна завагітніти з кістою яєчника і як таке новоутворення впливає на виношування, на сьогодні залишаються одними з найважливіших.

Як знаходять кісту яєчника

Перш ніж говорити про зачаття, кісту потрібно знайти і зрозуміти, яка вона. Під час звичайного гінекологічного огляду утворення можна й не помітити — особливо якщо воно невелике і нічим себе не видає. Трапляється і зворотна помилка: за кісту приймають міоматозний вузол або роздуту петлю кишечника. Тому лікар зазвичай зазначає у висновку, що в ділянці придатків матки визначається об’ємне утворення, і направляє жінку на уточнювальне обстеження.

Основний метод — УЗД органів малого таза. Воно не просто підтверджує кісту, а й визначає її характер: кіста жовтого тіла, фолікулярна, ендометріоїдна, дермоїдна чи кістома яєчника. Саме від цього залежить прогноз для вагітності. УЗД виявляє кісту і в жінки, яка вже носить дитину. Одночасно за потреби здають кров на СА-125 — маркер пухлинних хвороб яєчників.

Якщо за два менструальні цикли кіста не зменшується, а її розмір сягає 8 см і більше, або якщо рівень СА-125 підвищений, діагноз уточнюють лапароскопією. Перед нею зазвичай призначають гастроскопію, колоноскопію та УЗД органів черевної порожнини, щоб виключити патології шлунково-кишкового тракту. Видалену тканину після операції відправляють на гістологічне дослідження.

У яких випадках можлива вагітність при кісті?

Доброякісні новоутворення яєчників бувають двох основних типів: функціональні та органічні. Виникнення перших (фолікулярних і лютеїнових кіст) пов’язане зі збоями в процесі вироблення яйцеклітин. Органічні кісти (ендометріоїдні, дермоїдні, параоваріальні та муцинозні) виникають через порушення роботи ендокринної системи або інфекційно-запальні процеси в організмі.

З кістою можна завагітніти, якщо новоутворення не спричиняє змін гормонального фону, що перешкоджають виробленню зрілих яйцеклітин. Функціональні кісти мають таку особливість: їхні оболонки виділяють прогестерон, який гальмує дозрівання фолікулів. За наявності фолікулярної кісти виникає затримка менструацій, яка може тривати до 3 місяців. У цей час зачаття неможливе. Лютеїнова кіста (кіста жовтого тіла) іноді існує паралельно з вагітністю. У багатьох випадках новоутворення мимовільно розсмоктується протягом перших місяців виношування (у міру природного зворотного розвитку жовтого тіла). Функціональні кісти вважаються найбільш безневинними новоутвореннями такого роду, оскільки вони рідко досягають великих розмірів і часто зникають без лікування.

З фолікулярною кістою варто розібратися окремо, тому що вона прямо заважає зачаттю. У нормі до 14 дня циклу один фолікул доростає до 20 мм, розривається — і настає овуляція. Якщо овуляція не сталася, на місці фолікула утворюється кіста, яка стає перешкодою для росту наступних фолікулів. Поки вона є, вагітність не настає. Хороша новина в тому, що за кілька місяців такі кісти зазвичай регресують самі або після консервативної терапії, не потребуючи операції.

Можна завагітніти і з кістою органічного типу, особливо в тому разі, коли вона невелика і її наявність ніяк не позначається на самопочутті жінки. Дуже поширена ситуація, коли кіста виявляється під час першого планового УЗД, яке проходить майбутня мама. Панікувати не варто: імовірність нормального виношування здорового малюка дуже висока. Однак вагітна повинна знати, що за подібного діагнозу можливі такі ускладнення:

• Кісти можуть швидко збільшуватися, особливо в тих випадках, коли їхній ріст залежить від особливостей гормонального фону (як, наприклад, у ендометріоїдних утворень). Коли діаметр міхура з рідиною сягає 15-20 см, він починає здавлювати внутрішні органи, викликаючи біль, порушення випорожнення та сечовипускання, перешкоджаючи кровотоку у венах ніг;
• Стінка будь-якої кісти може стоншитися. При цьому не виключено, що пухир лопне, а його вміст виллється в черевну порожнину, і виникне ситуація, небезпечна для життя жінки та плода;
• Деякі новоутворення мають грибоподібну форму (кісти на ніжках). Їхня наявність небезпечна тим, що при перекручуванні тонкої частини живлення кісти припиняється, вона гине і починає розкладатися. Це загрожує розвитком перитоніту.

Окрема історія — ендометріоїдні кісти: на ріст фолікулів і саме зачаття вони майже не впливають. Тому нерідко жінка, яка давно не заглядала до гінеколога, дізнається про таку кісту, вже будучи вагітною. Передбачити, як піде виношування, лікарям у цьому разі складно: навіть коли онкологічна небезпека виключена, залишається підвищений ризик розриву кісти або перекруту її ніжки, а це показання до екстреної операції.

Якщо зачаття відбулося за наявності кісти або новоутворення виникло протягом періоду виношування, майбутня мама повинна перебувати під постійним наглядом гінеколога. У більшості випадків вдається нормально доносити малюка, проте не виключена ймовірність, що жінці буде потрібне хірургічне втручання з метою видалення небезпечного новоутворення.

Імовірність зачаття після лікування кісти

На думку фахівців, оптимальним варіантом за наявності кісти яєчника є позбавлення від патології ще до вагітності. Однак жоден лікар не стверджуватиме, що процес лікування кісти не впливає на зачаття. Після кісти можна завагітніти, але деякі складнощі неминучі. Новоутворення невеликого розміру зазвичай піддаються лікарській терапії. При цьому застосовують курси гормональних препаратів, що призводить до збоїв менструального циклу, який потім відновлюється протягом кількох місяців.

Видалення кісти хірургічним шляхом також певною мірою впливає на успішність зачаття. Попри те, що при таких операціях зазвичай використовуються щадні методи (наприклад, лапароскопія), тканина яєчників все одно травмується. Крім того, оперативне втручання завжди пов’язане з ризиком виникнення спайкового процесу, який теж негативно позначається на ймовірності настання вагітності.

Скільки чекати після операції? Як правило, організму потрібно від 2 до 6 місяців на повне відновлення, і планувати зачаття раніше не варто. У цей час важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування та способу життя: вони допомагають відновити гормональний баланс і знижують ризик, що кіста з’явиться знову. А перш ніж відмовлятися від контрацепції, лікар має переконатися у відсутності рецидиву.

Не варто забувати і про те, що будь-яка кіста яєчника тією чи іншою мірою знижує вироблення зрілих яйцеклітин. Тому у жінок, які страждають на такі патології, часто виникають складнощі під час спроб завести довгоочікуваного малюка. Але це не привід опускати руки. З кістою можна завагітніти і виносити дитину, але правильніше все ж вилікуватися на етапі планування зачаття.