Аппендицит у детей

Якщо у вас самих колись був апендицит, то ви прекрасно пам’ятаєте ті «незабутні» відчуття. Але чи одразу ви здогадалися, що больові відчуття викликає саме апендикс? Чи спочатку подумали, що це отруєння або переїдання? Найімовірніше, друге. Спершу біль охоплює весь живіт, і лише потім поступово починає локалізуватися у правому боці. У дітей животики болять часто, цього не заперечить жоден батько. І насправді швидко і правильно визначити симптоми апендициту в дітей багатьом буває складно. Або ж навпаки, кожен, навіть найменший біль чи дискомфорт у животику своєї дитини багато батьків сприймають як загрозу під назвою «апендицит». Давайте розберемося, що таке апендикс, чому він запалюється і як зрозуміти, що причиною хворобливих відчуттів є саме він.

Апендицит у дітей: визначення, діагностика та основні симптоми

У товстому кишечнику людини є кілька ділянок, одна з яких називається сліпою кишкою. У свою чергу, сліпа кишка має невеликий відросток, зовні схожий на черв’яка. Саме цей відросток, або, як його ще називають, придаток, і є апендикс – головний винуватець апендициту в дітей і дорослих. Багато хто помилково думає, що незрозумілий черво­подібний орган у черевній порожнині так і називається – апендицит. Насправді апендицит – це запалення апендикса, яке може статися з різних причин, і про це ми розповімо трохи пізніше.

На думку лікарів, апендикс відіграє далеко не найважливішу роль в організмі людини, але все ж таки користь від нього є. Наприклад, саме він піклується про стан мікрофлори кишечника, а також є «будиночком» для корисних бактерій і мікроорганізмів. Однак навіть у разі його видалення, завдяки сучасній медицині та фармакології, людина продовжує повноцінно жити і радіти життю.

Отже, як розпізнати апендицит у дітей? У перші роки життя в малюків апендицит трапляється вкрай рідко. Як правило, до лікарень зі скаргами потрапляють дітлахи віком від 6-7 років. За статистикою, майже в половині випадків причиною болю виявляється зовсім не апендицит, а кишкові інфекції, отруєння чи сильний розлад живота. Друга половина дітей, у яких серйозно підозрюється апендицит, обов’язково залишається в лікарні під наглядом, щоб лікарі змогли виключити або запобігти ускладненням.

Провести правильну діагностику апендициту в дітей часом складно навіть досвідченим лікарям-хірургам, особливо якщо симптоми належать до ранніх, а малюк не може повноцінно описати свій стан. Звичайно, окрім болю в животі, що посилюється при спробі змінити положення тіла, існують й інші симптоми апендициту в дітей, такі як постійна нудота, блювання, пронос, тремтіння в тілі, схоже на озноб, млявість, сухість у роті, також може піднятися температура. І якщо всі перелічені симптоми присутні комплексно або накладаються один на одного поступово, то йдеться про апендицит. Батькам необхідно дуже уважно спостерігати за станом дитини, бо переважно з їхніх слів лікар робитиме перші висновки. І все ж у лікарні проводиться детальна діагностика апендициту в дітей: зовнішнє обстеження живота (пальпація), ректальне обстеження, взяття аналізів крові та сечі, рентген або навіть лапароскопія в операційній. Останній засіб діагностики практично зі 100%-ю точністю дозволяє сказати, у чому причина нездужання.

Причини апендициту в дітей

Кажучи простою мовою, апендицит у дітей трапляється, якщо в апендикс потрапляють складні частинки, що не піддаються перетравленню. Як правило, вони накопичуються за певний проміжок часу. В один «чудовий» момент ці частинки просто переповнюють апендикс, і він, немов сміттєвий мішечок, змушений тримати в собі цей вантаж. Зрештою апендикс запалюється, що, у свою чергу, не дає повноцінно працювати кишечнику. Як наслідок – біль, нудота, блювання, пронос та інші небезпечні симптоми.

Лікарі виділяють два основні види апендициту в дітей – хронічний і гострий. Гострий трапляється набагато частіше, оскільки дитячому організму властивий дуже швидкий розвиток запалення. Тому дуже важливо в разі виявлення хоча б кількох ознак можливого апендициту якомога швидше викликати швидку допомогу або самостійно дістатися до лікарні. Після діагностики, у разі підтвердження сумних очікувань, проводиться негайне видалення апендициту в дітей. На жаль, через таку стрімку розвиток запалення приблизно у 25-45% випадків відбувається розрив апендикса. У разі зволікання з боку батьків чи лікарів це може призвести в кращому разі до інфекції в черевній ділянці, а в гіршому – до летального наслідку.

Післяопераційний період: що потрібно знати

Видалення апендициту в дітей – доволі проста і швидка операція за мірками лікарів. Це стосується і післяопераційного періоду та режиму. Як правило, якщо хірург встиг видалити апендикс до розвитку перитоніту (розриву апендикса), то в лікарні дитина пролежить близько тижня, при цьому буквально з кожним днем їй ставатиме краще. Якщо ж відросток все-таки встиг лопнути, операція триватиме трохи довше, адже лікар має видалити все зайве і провести ретельне очищення черевної порожнини. Період перебування в лікарні після апендициту в дітей також у цьому разі трохи збільшиться, щоб медперсонал зміг запобігти можливим ускладненням, серед яких абсцес і кишкова непрохідність.

І все ж апендицит у дітей може викликати ускладнення навіть після проведення операції та виписки додому. Щоб не допустити цього, спостерігайте за поведінкою дитини, запитуйте про її самопочуття, не пропускайте повз вуха скарги на біль і нездужання. Рекомендується навіть вести записи про стан малюка, щоб у разі повторного звернення до лікарні точно розповісти про скарги дитини.

Текст: Дарʼя Седих