Залежність від солодкого: типи та причини «цукрової наркоманії»

Пристрасть сучасних людей до солодкого — проблема глобальна. Споживання продуктів, що містять прості вуглеводи, стрімко зростає, а разом із ним збільшується і кількість хворих на цукровий діабет другого типу, ожиріння, різноманітні серцево-судинні патології та багато інших недуг, безпосередньою причиною розвитку яких є порушення харчової поведінки. Про те, що солодке дуже шкідливе, знають практично всі. Чому ж дорослі, розумні люди продовжують кілограмами закуповувати цукерки, перекушувати шоколадками та тримати в холодильниках торти й тістечка? Невже від бажання з’їсти чергову «смаколик» так важко втриматися? Спробуємо розібратися в цих питаннях.

Як виникає цукрова «наркоманія»

Промислове виробництво білого очищеного цукру почалося трохи більше ніж 200 років тому. У ті часи середньостатистичний європеєць з’їдав на рік близько 2 кг рафінаду. На сьогодні цей показник уже перевищує 40 кг. Цукор входить до складу більшості готових продуктів харчування (консервів, випічки та кондитерських виробів, бакалійних товарів, хліба, молочних продуктів, соусів, соків та солодких вод, ковбасних виробів), а також численних напівфабрикатів. Виробники чудово розуміють, що солодка складова покращує смак цих товарів, і постійно підвищують її кількість у своїй продукції для того, щоб її частіше купували та споживали у дедалі більших обсягах.

Більшість учених стверджує, що очищений цукор є одним із найшкідливіших продуктів на планеті. Він являє собою чисту сахарозу — вуглевод, який, потрапляючи в організм людини, практично миттєво розщеплюється на глюкозу та фруктозу. Через кілька хвилин після того, як людина з’їдає цукерку або шматочок торта, у її крові з’являється велика кількість глюкози — універсального джерела енергії. Прагнучи якнайшвидше засвоїти отриману порцію «палива», організм активізує вироблення інсуліну. Чим частіше повторюється такий епізод, тим швидше відбувається доставка глюкози до клітин, падіння її рівня в крові й, як наслідок, відчуття, що тілу терміново потрібна добавка. При цьому організм не розбирається в тому, чи потрібна йому нова порція енергії. Виникає замкнене коло: чим частіше ми вживаємо сахарозу, тим більшу потребу в ній відчуваємо. Так розвивається фізіологічна залежність від солодкого.

Здавалося б, розумна людина має розуміти, що додаткові калорії потрібні її організму не так уже й часто, і обмежувати себе у споживанні солодкого, але не тут-то було. Глюкоза сприяє виробленню так званих гормонів щастя — ендорфінів. При цьому асоціативний зв’язок солодкої їжі з позитивними емоціями закладається ще в дитинстві: материнське молоко містить велику кількість цукрів, і відчуття спокою та абсолютної захищеності, яке людина відчувала в моменти поглинання своєї першої їжі, зберігається в неї на все життя. Саме тому люди так легко звикають заїдати солодощами неприємні відчуття та невдачі. Механізм виникнення психологічної залежності від цукру (звикання до підвищеного вироблення ендорфінів) дуже схожий на спосіб звикання до опіатів. Саме тому такий тип пристрасті до солодкого іноді називають «цукровою наркоманією».

Попри те, що потяг до солодкого можна вважати універсальною особливістю людського організму, люди схильні до нього неоднаковою мірою. Особлива чутливість до зниження рівня глюкози в крові, на думку вчених, передається генетично. Ті, у кого вона є, потрапляють у «солодку залежність» дуже швидко. За неможливості дістатися до чергової порції цукру, вони страждають від різкого зниження фізичної активності та перепадів настрою, і бувають змушені постійно носити із собою солодощі, щоб підтримувати нормальну працездатність.

Що робити?

Людина, що вживає велику кількість солодкого, ризикує швидко розпрощатися з гарним самопочуттям і отримати масу проблем зі здоров’ям. Не варто забувати й про те, що багато продуктів, поряд із цукром, містять і ударні дози жирів, що збільшує їхній шкідливий вплив на організм. Проте позбутися «цукрової наркоманії» непросто. Низьковуглеводні дієти в цьому разі приносять більше шкоди, ніж користі. На жаль, зв’язок споживання солодощів із позитивними емоціями створює серйозні перешкоди на шляху вирішення проблеми: більшість людей, що дотримуються подібних харчових обмежень, почуваються не стільки голодними, скільки нещасними й обділеними. Багато хто зривається, починає знову їсти багато солодкого, чим провокує появу почуття провини, а як засіб від поганого настрою використовує нові «смаколики».

Спосіб розірвати порочне коло і радикально знизити споживання цукру все ж таки існує. Відомо, що фізичні вправи теж активізують вироблення гормонів щастя і в цьому сенсі заняття в спортзалі або активні піші прогулянки можуть цілком успішно конкурувати з кондитерськими виробами, варенням і випічкою. Крім того, для позбавлення від потягу до солодкого фахівці рекомендують:

• Збільшити частку білкової їжі в раціоні. Переважно м’ясо птиці, свіжа риба, а також рослинні джерела протеїнів (бобові та горіхи);
• Вживати продукти з високим вмістом вітамінів групи B — вони підвищують стійкість організму до стресів, що дозволяє утримуватися від спроб втішатися за допомогою солодощів;
• Додати до свого раціону їжу, до складу якої входять сполуки хрому (жирну морську рибу та морепродукти, яловичу печінку, річкову рибу, перлову крупу, качине м’ясо). Доведено, що при потраплянні в організм цього мікроелемента потяг до солодкого знижується;
• Вживати продукти, що містять глутамін — амінокислоту, яка знімає нервове та мозкове напруження, і зменшує таким чином потребу в глюкозі. Цєю речовиною багаті курячі яйця, кисломолочний сир, тверді сорти сиру, м’ясо гусей і курей, баранина, яловичина, горох і соя;
• Дотримуватися оптимального режиму сну та неспання. Лікарі стверджують, що в людей, схильних пізно лягати, частіше виникає потяг до солодкого. Зокрема, піки споживання продуктів, що містять цукор, припадають у них на 12 годину ночі та 3-4 годину ранку.

Слід пам’ятати про те, що заміна звичайних солодощів на їжу, до складу якої входять замінники цукру, проблему не вирішує. Дуже сумнівна і ефективність численних БАДів, які активно рекламуються виробниками. До того ж ці препарати здатні завдати відчутної шкоди здоров’ю, особливо якщо їх вживають без попередньої консультації лікаря.

Окремо варто відзначити важливість профілактики «цукрової наркоманії». Таку роботу необхідно проводити з дитинства, і основна роль у цьому належить батькам. Необхідно максимально убезпечити малюків від вживання цукерок і шоколадних батончиків, жувальної гумки, кондитерських виробів, пакетованих соків, солодких газованих напоїв, а також молочних продуктів, що містять підсолоджувачі, карамель та фруктово-ягідні джеми. Дорослі повинні знати, що їжа такого роду не тільки не приносить дітлахам жодної користі, а й викликає звикання до великої кількості цукру, яке може фатально позначитися на їхньому здоров’ї в майбутньому.