Нежить у немовляти

Більшість людей не вважають риніт небезпечною недугою, проте поява нежитю у немовляти може ввести молоду маму в стан паніки. Річ тут не стільки в побоюваннях, що малюк підхопив якусь серйозну хворобу, скільки в тому, що закладений носик створює для нього безліч очевидних незручностей: крихітка відчуває труднощі під час годування, погано спить, задихається, плаче. У такій ситуації необхідно насамперед розібратися в причинах виникнення проблем зі здоров’ям і грамотно допомогти дитині.

Причини появи нежитю у немовлят

Закладеність носа та наявність рідких виділень далеко не завжди свідчать про те, що малюк хворий. Кашель і нежить у немовлят можуть виникати з таких причин:

• Інфікування збудниками сезонних вірусних захворювань (грипу або ГРВІ). Як правило, немовлята заражаються від дорослих членів сім’ї, якщо в домі не дотримується санітарно-гігієнічний режим. Крім нежитю, для цих хвороб характерні й такі симптоми, як підвищення температури тіла, млявість, зниження апетиту тощо;
• Алергічна реакція. У малюка, що перебуває на грудному вигодовуванні, алергічний нежить може трапитися, якщо в раціон його мами потраплять продукти, що змінюють склад молока і викликають індивідуальну непереносимість (наприклад, шоколад, яскраво забарвлені фрукти або ягоди, цитрусові, консерви, копчене м’ясо або риба). Дітлахи-штучники, які харчуються замінниками грудного молока, іноді страждають на непереносимість сумішей, випущених певним виробником. У більшості випадків алергічний нежить у немовлят не є єдиним симптомом; йому супроводжують шкірні висипання та набряки різних частин тіла;
• Несприятливі умови зовнішнього середовища. Якщо повітря в приміщенні занадто сухе або насичене сторонніми частинками (пилом, димом тощо), посилюється так званий фізіологічний нежить у немовляти, тією чи іншою мірою характерний для всіх дітлахів молодше 3 місяців. Він виражається в появі надмірної кількості виділень із носа без набряку слизової оболонки. У цьому разі говорити про патологію не доводиться. Просто організм малюка перебуває в процесі пристосування до життя поза водним середовищем. При нормальному складі й температурі повітря в приміщенні фізіологічний нежить у немовляти минає самостійно.

Специфіка анатомії та фізіології маленької дитини сприяє тому, що нежить завдає крихітці безліч незручностей. Малюк ще не вміє дихати ротом, тому закладеність носа змушує його часто переривати процес годування, заважає нормально спати. Крім того, у дітей першого року життя природні проходи, що з’єднують носові порожнини з глоткою та внутрішнім вухом, дуже короткі. Тому нежить у немовляти може швидко спровокувати розвиток отиту або бронхіту, якщо крихітці не буде надана негайна допомога.

Як лікувати нежить у немовляти

Батьки немовляти повинні твердо засвоїти, що для малюка однаково небезпечні як зволікання в початку лікування нежитю, так і некваліфіковані спроби полегшити його стан. Тому, помітивши у своєї дитини соплі або утруднене дихання, мама повинна зробити таке:

• Перестати панікувати й терміново викликати дільничного педіатра;
• До приходу лікаря постаратися згадати, чи не потрапляли в її їжу або їжу крихітки (якщо він штучник) продукти, здатні викликати алергію;
• Обережно протерти носові ходи дитини скрученим шматочком вати, щоб видалити надлишки слизу та кірочки (використовувати тверді ватні палички для цього не варто). Можна скористатися спеціальним пристроєм (аспіратором) для звільнення носових порожнин малюка від слизу, оскільки зробити це самостійно він не може;
• Ввести в носик крихітки кілька крапель розчину кухонної солі або аптечного препарату, виготовленого на основі морської води. Цей засіб допоможе зменшити набряк слизової та полегшить носове дихання. Дуже важливо закапувати розчин із піпетки, оскільки його введення під тиском (наприклад, зі шприца) може сприяти потраплянню рідини в євстахієву трубу і розвитку отиту;
• Провітрити кімнату малюка, зволожити повітря за допомогою мокрих рушників або ємностей із водою, провести вологе прибирання.

Необхідно простежити за тим, щоб дитина отримувала необхідну кількість їжі, і догодовувати її з ложки або піпетки в тому разі, якщо їй важко ссати.

Призначити лікування нежитю у немовляти повинен лікар, виходячи зі стану крихітки та встановленого діагнозу. Якщо нездужання викликане алергічною реакцією, слід виключити з раціону мами або малюка продукти, які стали її причиною. При нежиті інфекційного походження терапія зазвичай включає прийом противірусних або антибактеріальних препаратів, а також використання препаратів місцевої дії (крапель у ніс), які зволожують слизову, знищують патогенні мікроорганізми й активізують імунітет.

Застосування народних методів (введення в носові ходи відварів лікарських трав або соку кімнатних рослин, соку редьки чи цибулі, меду, обліпихової олії тощо) для лікування нежитю у немовлят не підходить, оскільки більшість таких засобів або подразнюють слизову, або викликають алергію. Використання інгаляцій також є не найбільш щадним методом. Всупереч поширеній думці, закапувати в носик крихітки грудне молоко в разі нежитю не тільки марно, а й небезпечно, оскільки жири та білки є хорошим живильним середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів. Найрозумніше, що може зробити молода мама при кашлі та нежиті у немовляти, — це дотримуватися рекомендацій фахівця.