Як робити інгаляції дитині

Інгаляція — це процес вдихання лікарських речовин. Ця процедура широко застосовується в терапії та профілактиці багатьох захворювань дихальних шляхів. Як відомо, діти найбільше схильні до застуд, ГРЗ, ГРВІ, бронхітів, пневмоній та інших хвороб, при яких уражаються органи дихання. У таких випадках лікарі нерідко призначають інгаляцію як додатковий і вельми ефективний метод лікування. Тому багато батьків цікавляться, як робити інгаляції дитині. Важливо проводити цю процедуру правильно, щоб не нашкодити малюкові й отримати максимальний ефект. Розглянемо поради щодо проведення інгаляції дітям у домашніх умовах.

Загальні правила

Робити інгаляції вдома можна старим перевіреним способом (парові інгаляції) або ж за допомогою спеціального апарату — небулайзера. Незалежно від способу проведення, перед тим як робити інгаляції дитині, варто ознайомитися з рекомендаціями фахівців:

• Процедуру потрібно проводити через 1,5-2 години після їди. Не можна робити інгаляцію відразу після фізичного навантаження, краще почекати 30-45 хвилин;
• Тривалість процедури — 5-7 хвилин, для маленьких дітей — 3-4 хвилини;
• При хворобах глотки, трахеї, бронхів та легень вдих робиться через рот, а видих через ніс. У разі захворювань носа та придаткових пазух пару вдихають і видихають через ніс;
• Під час процедури дитина повинна дихати повільно, спокійно, не робити глибоких вдихів-видихів;
• Якщо малюкові призначено кілька фізіопроцедур, інгаляції проводять в останню чергу;
• Приймати їжу та воду можна не раніше ніж через 4-5 хвилин після інгаляції.

Також слід знати, що ця процедура має протипоказання. Не можна проводити інгаляції при таких станах та захворюваннях:

• Дитячий вік до 3 років;
• Схильність до носових або легеневих кровотеч;
• Температура тіла вище 37,5°С;
• Порушення мозкового кровообігу;
• Серцева або дихальна недостатність;
• Гнійна ангіна.

Парові інгаляції дітям у домашніх умовах

Отже, як робити дитині інгаляції? Парові інгаляції можна проводити, використовуючи невелику каструлю або чайник із воронкою. Для маленьких дітей краще підійде чайник, причому що менший вік малюка, то довшою має бути воронка.

При використанні каструлі в неї кидають лікарські трави й заливають окропом. Потім дитина повинна нахилитися над посудом (не ближче ніж на 25-30 см), її з головою накривають рушником.

Якщо ж використовується чайник, то в нього кидають лікарський засіб і заливають окропом. Після цього дитина через воронку вдихає пару.

Для проведення парових інгаляцій зазвичай використовуються трав’яні відвари та настої. Наведемо рецепт цілющого настою для зменшення кашлю, пом’якшення болю в горлі та поліпшення відходження мокротиння. Готують суміш сухих трав: евкаліпт (3 частини), чебрець (2 частини), корені оману (4 частини), бруньки сосни (3 частини), м’ята перцева (2 частини), квітки ромашки (2 частини), шавлія (4 частини). Дві столові ложки суміші заливають окропом (500 мл) і настоюють 2-3 години (краще в термосі). Перед інгаляцією слід нагріти настій до необхідної температури.

Добре чергувати інгаляції з настоями трав із содовими інгаляціями. Для приготування содового розчину в літрі води розчиняють чайну ложку харчової соди.

Під час проведення цих процедур у жодному разі не можна залишати дитину саму, навіть на секунду. З нею повинен постійно перебувати хтось із дорослих. Якщо малюк починає задихатися або плакати, слід припинити інгаляцію.

Як робити дитині інгаляції з небулайзером?

Небулайзер — це апарат, у якому відбувається розпилення лікарського засобу до стану аерозолю, після чого він подається в дихальні шляхи людини. Інгаляції з небулайзером мають багато переваг, головна з яких — безпека. При користуванні цим апаратом дитина не зможе обпектися гарячою парою, як при паровій інгаляції. Крім того, розпилення ліків на найдрібніші частинки дає можливість їм проникати в найвіддаленіші ділянки дихальних шляхів, що істотно підвищує ефективність терапії.

Перед тим як робити дитині інгаляції небулайзером, у стаканчик апарату заливають лікарський засіб. Потім до стаканчика приєднують трубку, яка закінчується маскою або мундштуком. Дітям віком до 5 років краще використовувати маску.

Як правило, у небулайзерах застосовуються лікарські розчини. Залежно від захворювання дітям призначаються такі засоби та ліки для інгаляцій:

• Для кращого розрідження та виведення мокротиння при важкому відкашлюванні застосовуються АЦЦ-ін’єкт та Флуімуцил, які розводяться фізрозчином у пропорції 1:1. Інгаляції роблять 1-2 рази на день, не більше 10 днів. Ці препарати не можна застосовувати одночасно з антибактеріальною терапією;
• При нежиті, вологому кашлі та ларингіті рекомендуються інгаляції з мінеральною водою та хлоридом натрію. Їх краще робити через маску;
• При в’язкому мокротинні, яке важко відкашлюється, призначається Амбробене, який розводиться фізрозчином у пропорції 1:1;
• При неускладненому бронхіті, кашлюку та трахеїті рекомендується проводити процедуру з Пертусином, розведеним фізрозчином.

Як робити інгаляції з Лазолваном

Лазолван часто є препаратом вибору для проведення лікувальних інгаляцій при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. При потраплянні у вигляді аерозолю на стінки альвеол і бронхів дана речовина стимулює клітини слизової оболонки. Це призводить до збільшення обсягу мокротиння, його розрідження та легкого відходження.

Показаннями до застосування інгаляцій з Лазолваном є багато бронхолегеневих хвороб, які супроводжуються сухим кашлем. Особливо ефективні такі інгаляції при хронічному обструктивному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, бронхіальній астмі.

Як же робити інгаляції з Лазолваном? Перед використанням розчин Лазолвану розводиться навпіл із фізрозчином і підігрівається до кімнатної температури. Найкраще для проведення інгаляції використовувати небулайзер. Дозування препарату для кожної дитини має визначати лікар.

Інгаляції — ефективний спосіб лікування захворювань. Головне, проводити їх правильно, дотримуючись лікарських рекомендацій та уважно спостерігаючи за станом дитини.