Психомоторний розвиток дитини

Практично одразу після народження дитини новоспечені батьки починають перейматися питаннями: «Чи все гаразд у мого малюка?», «Чи правильно він розвивається?». Ці хвилювання абсолютно природні, а щоб їх розвіяти, варто озброїтися бодай мінімальною інформацією про психомоторний розвиток дитини у різні вікові періоди. Іншими словами, потрібно навчитися оцінювати рівень розвитку крихітки, його навички та вміння з погляду відповідності нормам, прийнятим для певного проміжку життя. І не варто покладатися в оцінках на власний досвід або спостереження за чужими дітьми.

Психомоторний розвиток дитини до року

Ведмежою послугою можна назвати поради деяких закордонних фахівців, які вважають, що у кожного малюка розвиток відбувається індивідуально, тому не можна покладатися на норми, а краще залишити його в спокої й не заважати природному процесу. Такий підхід може виявитися фатальним, якщо батьки через неуважність не помітять якесь відхилення у психомоторному розвитку дитини. Адже що пізніше виявлено те чи інше захворювання, то складніше з ним впоратися.

У перші роки життя розвиток малюка відбувається дуже інтенсивно, щомісяця формується певний набір умінь і навичок. Щоб дати правильну оцінку психомоторному розвитку дитини, необхідно зіставляти показники, встановлені для дітей однакової вікової групи. Адже, звісно, усі розуміють, що той рівень розвитку, який є нормальним для місячної крихітки, у піврічного малюка вважатиметься абсолютною патологією.

Безперечно, не всі діти як під копірку опановують різні навички одночасно, нерідко спостерігаються досить суттєві коливання у межах норм. Загалом психомоторний розвиток дитини до року можна охарактеризувати кількома етапами. Спробуємо коротко описати, чого нового вчиться малюк протягом перших місяців свого життя:

• Один місяць. Дитина намагається зафіксувати погляд на предметах і яскравому світлі, від різкого звуку вона здригається і кліпає. Поки нечітко, але вже вимовляє звуки. У положенні лежачи на животі піднімає голівку і кілька секунд утримує її;
• Два місяці. Це період перших усвідомлених посмішок і спроб гуління. Малюк спостерігає за рухом предметів, обличчями, повертає голову в напрямку звуку. Якщо крихітку покласти на живіт, він підніме і буде утримувати голову кілька хвилин. Запросто розводить ручки й ніжки в сторони, тримаючи при цьому затиснутими кулачки;
• Три місяці. У цей період психомоторний розвиток дитини відбувається досить інтенсивно. Голівку малюк тримає вже досить добре, може впиратися ручками й розгойдуватися, здійснює перші спроби повернутися на бік. За будь-яким предметом, що рухається, стежить досить тривалий час, тягнеться за іграшками, довго тримає речі в руках, тягне їх до рота. Гуління стає різноманітнішим, крихітка пробує сміятися;
• Чотири місяці. Дитина вже досить легко повертається на бік. Лежачи на животі, вона може піднятися на ручках і спертися на них. Впевненішими стають спроби перевернутися зі спини на животик, а якщо є можливість підтягнутися, то виходить навіть сісти з випрямленою спинкою. Малюк зацікавлено досліджує навколишні предмети, любить тримати все в руках, дедалі більше гулить (причому робить це дуже різноманітно), а негативні емоції виражає не лише плачем, а й хлипанням;
• П’ять місяців. Крихітка безпомилково впізнає рідних, особливо маму. Все, що потрапляє під руку, малюк одразу тягне до рота, пробує повзати на животі, за підтримки непогано сидить. Якщо підтягнути його з положення лежачи на спині, намагається одразу ж підскочити на ніжки. Дуже зацікавлено грається з брязкальцями, відгукується на різні інтонації;
• Шість місяців. Сидіти дитина вже може і без підтримки, а якщо взяти її під пахви й підняти, пробує по черзі ступати ніжками. Крихітка робить перші спроби вимовляти склади;
• Сім місяців. У психомоторному розвитку дитини спостерігаються суттєві зрушення. Малюк повзає, стає на карачки, впевнено сидить, а якщо підтримувати, досить твердо ступає ніжками. Він досить легко піднімає предмети, що впали, не забуваючи при цьому тягнути їх до рота;
• Вісім місяців. Підтягуючись за опору, крихітка сміливо піднімається і намагається ходити, може стояти, якщо тримати його за одну руку. Починає копіювати міміку й емоції дорослих, опановує найпростіші ігри («ладусі», «хованки»);
• Дев’ять місяців. Спираючись на що-небудь, дитина піднімається, стоїть і ходить. Може перебирати досить дрібні предмети. Робить спроби вимовляти перші односкладові слова, розуміє, коли забороняють або просять щось зробити;
• Десять місяців. З’являється непідробний інтерес до книжок, малюк уже може легко перегортати двома пальцями сторінки, роздивлятися картинки. Він отримує задоволення від демонстрації своїх умінь і любить, коли його хвалять. Крихітка здатна проявляти ревнощі, ображається, якщо комусь приділяється більше уваги;
• Одинадцять і дванадцять місяців. Малюк уже впевнено стоїть, присідає, нахиляється, повзає. Він намагається домінувати, розуміє і може виконати досить багато вимог. Словниковий запас крихітки стає різноманітнішим. Завершується психомоторний розвиток дитини до року першими самостійними кроками.

Затримка психомоторного розвитку у дітей

Перший рік життя є дуже важливим, у цей період закладається фундамент для подальшого фізичного, розумового й емоційного формування людини. Безперечно, основну роль в успішній оцінці психомоторного розвитку дитини відіграє те, наскільки уважно вся родина, а особливо мама, спостерігає за своїм чадом.

Якщо ж закралися сумніви, що малюк відстає в розвитку, насамперед є сенс виключити наслідки виховання. Адже, наприклад, дитина може не повзати як через проблеми з м’язами та кістками, так і через те, що мама не давала їй цього робити через малу площу квартири або холодну підлогу.

У будь-якому разі при найменшій підозрі на будь-які відхилення від норми батькам потрібно звернутися до кваліфікованого лікаря. Щоб з’ясувати причину затримки розвитку, можливо, потрібно буде пройти спеціальні обстеження (УЗД, рентгенографія, МРТ, ЕЕГ), здати лабораторні аналізи, отримати консультацію у фахівців вужчого профілю.

Що раніше буде виявлено справжню причину затримки психомоторного розвитку у дітей, то меншими зусиллями і в коротший термін настане бажаний терапевтичний ефект. У більшості випадків хороші результати досягаються без застосування лікарських засобів, достатньо лише кількох курсів масажу та фізіопроцедур, а також активних розвивальних занять із малюком.

При серйозніших проблемах можливий прийом певних медикаментів: починаючи від полівітамінних комплексів і закінчуючи досить серйозними препаратами, що мають стимулювальну дію на мозок.

Слід врахувати, що методи лікування вибираються суворо індивідуально і залежать від віку, особливостей дитини та специфіки порушень.