Менінгококова інфекція у дітей

Як правило, спалахи менінгококової інфекції спостерігаються з періодичністю 20-30 років. Зазвичай хворіють діти молодше 5 років, проте ризику піддаються люди різного віку. Спровокувати розвиток менінгококової інфекції у дітей, як і у дорослих, здатна бактерія менінгокока, що утворює пари – диплококи. Зараження здійснюється повітряно-крапельним шляхом, причому гострий інфекційний процес може проявлятися у трьох основних формах: гнійний менінгіт, назофарингіт та менінгококцемія.

Бактерії менінгокока вельми чутливі до впливів навколишнього середовища – будь-які температурні коливання та зміни вологості повітря є для них смертельними. Виходить, що заразитися побутовим шляхом цією інфекцією неможливо. Поза людським організмом менінгокок не може існувати і дуже швидко гине.

Особливо небезпечна менінгококова інфекція у дітей, оскільки для них захворювання може обернутися інвалідністю і навіть летальним результатом. Саме тому так важливо вчасно розпізнати справжню причину нездужання. Дуже часто батькам складно зрозуміти, чим захворіла дитина: ГРЗ, грипом чи менінгітом, оскільки первинні симптоми цих захворювань дуже схожі. Однак у останньому випадку з лікуванням зволікати не можна, оскільки на кону може стояти життя малюка.

Симптоми менінгококової інфекції у дітей

Виявити у дитини менінгококове захворювання нескладно, але тут важливо не запізнитися і не переплутати серйозну недугу зі звичайною застудою. Отже, серед основних симптомів менінгококової інфекції у дітей можна виділити:

• Раптове погіршення самопочуття;
• Млявість, слабкість, підвищення температури тіла;
• Інколи нежить, кашель, прояви дихальної недостатності;
• Виражені, часом нестерпні болі у м’язах та суглобах;
• Високий внутрішньочерепний тиск;
• Часта блювота (без нудоти), що не має відношення до прийому їжі чи ліків;
• Висип по тілу у вигляді зірочок;
• Сухість і блідість шкірних покривів, спрага;
• Втрата апетиту;
• Тремор кінцівок, особливо рук;
• Судоми, параліч окремих ділянок тіла;
• У немовлят можливе набухання тім’ячка.

Необхідно зазначити, що менінгококова інфекція розвивається блискавично, тому за наявності таких ознак краще одразу викликати бригаду швидкої допомоги. Якщо підозри підтвердяться, лікар визначить тип захворювання, до розвитку якого призвели бактерії. Виділяють локалізовані (гострий назофарингіт), генералізовані (менінгіт, менінгококцемія), змішані (менінгіт у поєднанні з менінгококцемією) та рідкісні (менінгококовий ендокардит, менінгококова пневмонія, менінгококовий іридоцикліт) форми менінгококової інфекції. Те, як проявить себе хвороба, залежить від ступеня ослаблення імунітету дитини.

Так, гострий назофарингіт, який по суті є реакцією слизової носоглотки на бактерії менінгокока, дуже нагадує звичайну застуду і триває 3-5 днів, проте може спровокувати серйозні ускладнення. У разі менінгококцемії збудники потрапляють у кров малюка, викликаючи синдром системної запальної відповіді, або, простіше кажучи, сепсис. Цей стан є дуже важким і може обернутися летальним результатом.

Найбільш поширеною формою менінгококової інфекції у дітей вважається менінгіт – запалення оболонок головного та спинного мозку. Буває, що менінгіт перетікає в менінгоенцефаліт, при якому уражується сіра речовина, що закінчується важкими ускладненнями навіть після одужання.

У деяких випадках у дитини розвиваються рідкісні типи захворювання: менінгококовий артрит (запалення суглобів), менінгококовий ендокардит (ураження серцевих клапанів) або менінгококовий іридоцикліт (запалення райдужок очей).

Лікування менінгококової інфекції у дітей

Пам’ятайте, що лікування менінгококової інфекції у дітей можливе лише в умовах інфекційного стаціонару, а при важких формах може знадобитися реанімація або переведення хворого до палати інтенсивної терапії. До приїзду швидкої дитині можна дати знеболювальні та жарознижувальні засоби, рекомендується рясне пиття (найкраще підійде звичайна вода). Щоб усунути джерела подразнення, приглушіть усі звуки та щільно зачиніть штори в кімнаті хворого.

В основі лікування лежать антибіотики – пеніцилін, оксацилін, ампіцилін. Дозування підбирається виходячи з тяжкості захворювання, ваги та віку дитини. Паралельно вживають заходів щодо зниження інтоксикації організму – для цих цілей використовують розчин глюкози, гемодез, реополіглюкін. При судомах призначають фенобарбітал або седуксен.

Медики наполягають, що лікуванню має піддаватися навіть бактеріоносійство, оскільки будь-якої миті безсимптомний перебіг захворювання може перейти у важку форму. Менінгококова інфекція у дітей небезпечна з огляду на гостроту перебігу, а також ускладнення, серед яких набряк головного мозку, інфекційно-токсичний шок, крововиливи у надниркові залози, відшарування сітківки, погіршення зору чи слуху, часті головні болі.

Способи профілактики менінгококової інфекції у дітей

Сьогодні для попередження менінгокока використовують вакцинацію, яка допомагає організму сформувати імунітет до бактерій-збудників на 3-4 роки. Однак значно більша роль у профілактиці менінгококової інфекції у дітей покладається на неспецифічні методи, завданням яких є підтримка імунітету дитини, а саме:

• Раціональний розпорядок дня;
• Прогулянки на свіжому повітрі, регулярне провітрювання приміщень;
• Збалансоване харчування;
• Попередження перегріву та переохолоджень;
• Своєчасне лікування вогнищ інфекцій та хронічних захворювань.

До того ж, постарайтеся мінімізувати ймовірність контакту своєї дитини з потенційними носіями інфекції, особливо у грудному віці, коли її імунітет досить слабкий.