Логічне мислення у дітей

«Я мислю, отже – існую!» — сказав колись великий філософ і вчений Декарт, і з ним не можна не погодитися. Адже небагато зусиль потрібно, щоб пояснити дитині, як писати й рахувати, додавати та віднімати. А от навчити мислити – завдання набагато складніше. Батькам важливо зрозуміти, що їхні малюки потребують не лише смачної їжі, ласки й уваги. Необхідно також «підгодовувати» мозок дитини, адже що раніше почати розвивати логічне мислення у дітей, то більше шансів виростити їх успішними. До відома, переважна більшість людей, що досягли визнання, стали такими не стільки через гарну освіту чи вигідні зв’язки, скільки завдяки корисній звичці працювати головою та нестандартно мислити.

Логічне мислення у дітей дошкільного віку

Здатність відділяти важливе від другорядного, знаходити спільне і доходити певних висновків, вміння доводити й спростовувати, бути вдумливим і ґрунтовним – ось що означає логічне мислення. Протягом життя людина неодноразово користується цією якістю, проте більшість людей у наш час мислять шаблонно і не прагнуть розвивати логіку. А її ж потрібно тренувати, причому робити це слід з раннього віку. Важливо лише знати, за якими правилами здійснюється розвиток логічного мислення у дітей, а також розуміти принцип дії цих правил.

Зовсім маленькі дітки ще не можуть мислити абстрактно. Для них характерне наочно-дієве, а трохи пізніше – наочно-образне мислення. Все, що їм потрібно, – це торкатися і бачити, вони «думають руками».

У старшому дошкільному віці у дітей розвивається словесно-логічне мислення. Цей етап вважається вершиною розвитку, з цього моменту логіка вдосконалюється протягом усього наступного життя. Для дитини перестає бути важливим споглядання або обмацування того, про що вона думає чи говорить. З часом, вже ставши дорослою, вона навчиться оцінювати завдання, поставлені перед нею, а також ставити цілі, планувати й шукати способи вирішення проблем.

Методика розвитку логічного мислення у дітей

Починати займатися розвитком логічного мислення у дітей можна вже з дворічного віку. Зазвичай у цей період малюк уже робить перші спроби у розумінні найпростіших причинно-наслідкових зв’язків. Головне, що слід при цьому пам’ятати: діяти потрібно зовсім необтяжливо для дитини, використовуючи ігри та розмови. Зрозуміло, що провідна роль у бесіді спочатку належатиме дорослому: «Чому так світло в кімнаті? Правильно! Сонечко світить у вікно!», «А хто це у нас у дворі кукурікає? Точно, півник». Якщо крихітка почне додавати щось своє і ділитися власною думкою, це означатиме, що вона прийняла правила гри й із задоволенням включилася в неї.

З 3-4-річним малюком, який уже знає основні кольори та геометричні фігури, можна спробувати пограти у «вгадайку». Причому загадувати можна не тільки властивості предметів, а й їхні ознаки (наприклад, огірок може бути довгим, зеленим, свіжим тощо). У цьому віці дітям величезну радість приносить вирішення завдань із сортування чого-небудь, схожого за однією ознакою (розмір, форма, колір). Також можна починати навчати малюка порівнювати речі. Спочатку простіше визначити, чим вони між собою відрізняються, а потім уже шукати щось спільне. У цей період для дітей дуже важливі ігри з конструкторами та мозаїкою. При створенні об’ємних споруд чи картинок у них формується здатність до узагальнення.

Для розвитку логічного мислення у дітей дошкільного віку завдання стають усе складнішими. Наприклад, можна зайнятися розгадуванням загадок, складанням пазлів, аналізом прислів’їв та приказок. Під час пояснення чого-небудь бажано звертати увагу малюка на конкретні слова, визначення та поняття; вчити підбирати для них синоніми й антоніми (попередньо, звісно, розповівши про значення цих термінів). Усе це благотворно позначається на розумових процесах і розвитку логіки.

Поряд із вправами в межах математичних понять (більше-менше, класифікація за зростанням-спаданням, прибрати зайве), корисними будуть заняття з удосконалення мовлення. У старшому дошкільному віці дитина здатна осягати досить складні причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, можна разом обговорити прочитану книгу чи щось побачене, даючи можливість малюку самостійно зробити висновки.

Усьому свій час

Усі наведені вище методики, безсумнівно, дуже корисні для розвитку логічного мислення у дітей. Природно, для їх реалізації необхідно докласти чималих зусиль. Але ж будь-яке, навіть найскладніше завдання, якщо до його вирішення підійти творчо, легко здійсненне. Головне – розуміти ключові закони логічного мислення:

• Розвивати логіку можна завжди: і будучи зовсім крихіткою, і вже маючи за плечима чималий життєвий досвід;
• Для кожного рівня розумової діяльності існують певні вправи, не потрібно перестрибувати через сходинки, якими б примітивними й банальними ці завдання не здавалися. Не варто, наприклад, від маленького карапуза з його наочним мисленням вимагати якихось складних умовиводів;
• У жодному разі не потрібно розділяти логіку та творчість. Адже гармонійний розвиток розумових здібностей неможливий без фантазії та уяви. Тільки комплексні заняття сформують повноцінну інтелектуальну силу людини.

Підбиваючи підсумок, хочеться сказати: щоб досягти успіху у вихованні дитини різнобічною особистістю з розвиненим логічним мисленням, варто обирати ті ігри та заняття, які їй подобаються. Навряд чи нудні вправи принесуть багато користі, та й сенсу в цьому немає — можна ж здобувати нові знання і при цьому отримувати задоволення. Успіхів!