Комп’ютерна залежність у дітей

Компьютерная зависимость у детей

Багато батьків вважають комп’ютер цінним придбанням: дитина сидить вдома, не зв’язалася з поганою компанією, завжди під наглядом. Тривога зазвичай виникає, коли такий спосіб проведення дозвілля стає єдиним прийнятним варіантом для дитини. Відсутність друзів і захоплень, погана успішність у школі, агресія стосовно близьких – усе це входить до переліку можливих проявів комп’ютерної залежності в дітей. З кожним роком це явище стає дедалі поширенішим, але водночас успішно піддається лікуванню. Як вчасно розпізнати проблему і впоратися з нею – відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в нашій статті.

Чому виникає залежність від комп’ютерних ігор у дітей?

Для початку спробуймо розібратися, через що діти так прив’язуються до комп’ютера і чому для одних хлопців та дівчат нова іграшка стає швидкоплинним захопленням, а інші з часом не уявляють свого життя без неї:

  1. Один на один із комп’ютером дитина отримує свободу, якої їй бракує в реальному житті. Тут не передбачено батьківського контролю, а загальноприйняті норми поведінки, що вимагають напруження, координації та врахування інтересів оточуючих, змінюються на правила гри, якими дитина керує самостійно. Вона більше не залежний виконавець, а активний гравець. Така ілюзія керування дійсністю – найсильніший мотив онлайн-ігор, особливо для хлопчиків, яким важливо розширювати свої можливості та підвищувати психологічний статус. Комп’ютер дає їм шанс домогтися авторитету хоча б у віртуальній реальності;
  2. Комп’ютерні ігри сприяють розвитку пам’яті та оперативної уваги. Малеча любить вчитися чогось нового, а потім хвалитися своїми навичками. У цьому немає нічого поганого, але в нашому випадку прагнення до розвитку нерідко призводить до плачевного результату;
  3. Відеоігри стимулюють уяву, втягуючи дітей у нові динамічні та яскраві світи. Нам відомо дуже мало про гіпнотичний ефект екранних технологій, проте його існування не можна заперечувати. Анімація, як і будь-які рухомі предмети, здатна заворожувати, поглинати увагу. Високу концентрацію перед монітором під час гри можна порівняти із зануренням у гіпнотичний сон. Контроль часу в такому стані відсутній, а простір звужується до меж екрана;
  4. Почасти комп’ютерна залежність у дітей є провиною розробників. Більшість ігор будуються за принципом серіалу – закінчується одна серія, але тут же починається інша, набагато цікавіша – і мають варіативність дій, завдяки чому грати в них можна нескінченно;
  5. Головний герой гри завжди є привабливим. Дитині приємно ідентифікувати себе з персонажем: з ним цікаво, він не лякається труднощів і практично завжди виграє;
  6. Комп’ютерні ігри, як і азартні, призводять до викиду певних гормонів у кров. Це не просто симулятори нових світів – вони викликають сильні емоції, яскраві переживання. Залежність від комп’ютерних ігор у дітей певною мірою є гормональною. Якщо в реальному житті дитина не відчуває подібних відчуттів, вона ставатиме все сильніше занурюватися у віртуальну реальність;
  7. Керувати комп’ютером досить легко. Простота здійснення найскладніших операцій вельми приваблює дітлахів, яким поки що все дається з труднощами. Що й казати, це зачаровує навіть деяких батьків, у яких у дитинстві не було такої іграшки. Дорослим здається, що їхня дитина – юний геній, наділений особливими здібностями, а малечі лестить відчуття зверхності над ними.

Симптоми комп’ютерної залежності у дітей

Існує дві групи симптомів комп’ютерної залежності у дітей: психологічні та соматичні. До перших належать:

  • Нетерпіння, постійне очікування того моменту, коли можна буде знову сісти за комп’ютер;
  • Відсутність контролю над часом, проведеним біля монітора;
  • Прагнення збільшити час перебування в грі або мережі;
  • Часті прояви гніву, роздратування, апатії;
  • Нездатність знайти собі заняття за відсутності можливості пограти або вийти в мережу;
  • Труднощі у спілкуванні з однолітками, вчителями та батьками.

До числа соматичних проявів входять:

  • Сухість і почервоніння очей;
  • Втрата апетиту або бажання приймати їжу прямо біля монітора;
  • Неохайність;
  • Порушення сну;
  • Сутулість, неправильна постава;
  • Головні болі.

Лікування комп’ютерної залежності у дітей

Специфічного лікування комп’ютерної залежності у дітей не існує. У терапії цього стану можуть використовуватися різні групи медичних препаратів з метою усунення порушень, що супроводжують і посилюють його перебіг. Водночас не останню роль у тому, як поводитиметься дитина, відіграють батьки. Щоб не допустити розвитку залежності або виправити стан речей, дотримуйтеся таких порад:

  1. Не варто вважати комп’ютер шкідливою звичкою. За правильного підходу віртуальна реальність може стати хорошим підґрунтям для розвитку, навчання та самовдосконалення;
  2. Якщо малеча почала занадто багато часу проводити за комп’ютерними іграми, зверніть увагу на її оточення, успіхи в побудові соціальних контактів. Не виключено, що в неї виникли проблеми в навчанні або стосунках з однолітками, і в такий спосіб вона компенсує свою незадоволеність;
  3. Приділяйте дитині увагу. Пам’ятайте, що навіть підлітки, які прагнуть незалежності, гостро потребують схвалення батьків. Вчіться не просто слухати, як у дитини минув день, а цікавтеся її почуттями, переживаннями. Не чекайте, що вона перша почне ділитися з вами – тактовно запитуйте в ненав’язливій формі;
  4. Заохочуйте прагнення дитини до успіхів у реальному житті, навіть якщо воно закінчується нічим або призводить до мізерних, на ваш погляд, результатів. Підтримка батьків має бути відчутною, але тут важливо не переборщити. Дайте підлітку можливість відчути, що він самостійно контролює своє життя, – це навчить його відповідальності.

Текст: Марина Кулицька