Істерика у дитини
З упевненістю можна сказати, що навіть найтурботливіші батьки хоча б один раз стикалися з таким неприємним явищем, як істерика у дитини. Найбільше до подібних проявів характеру схильні малюки віком від одного до трьох років. У таких ситуаціях батьки повинні намагатися всіма силами зберігати спокій і не піддаватися паніці разом із улюбленим чадом. Фахівці стверджують, що у 90% випадків саме неправильна поведінка родичів стає причиною регулярного повторення затяжних істерик.
Чому дитина влаштовує істерику
У міру дорослішання у малюків починають з’являтися власні потреби та інтереси. На жаль, лише в рідкісних випадках вони повністю збігаються з бажаннями оточуючих. Якщо малеча не може отримати те, чого хоче, вона починає відчувати досаду, злість і роздратування, а вони, своєю чергою, можуть перерости у справжню «домашню катастрофу».
Існує низка типових ситуацій, у яких дитина влаштовує істерику найчастіше, а саме:
- Малюка раптово відривають від дуже цікавого заняття;
- Дитина дуже втомилася і хоче відпочити;
- Дитина намагається отримати бракуючу увагу від старших членів сім’ї;
- Малюк не здатний висловити свої почуття вербально, тому намагається домогтися бажаного за допомогою плачу та крику.
Як запобігти істерикам у дитини
Досвідчені психологи стверджують, що миттєво зупинити істерику, яка вже почалася, практично неможливо, проте її можна легко попередити, дотримуючись таких рекомендацій:
- Дотримуйтесь режиму. Малюки, які ще не почали відвідувати дитячий садок, не здатні самостійно контролювати відчуття втоми. Перевтома є однією з найбільш поширених причин виникнення істерик у дитини. Чіткий розпорядок дня та контроль щоденних навантажень допоможуть уникнути подібних труднощів;
- Постарайтеся якомога раніше навчити малюка висловлювати почуття та потреби. Якщо дитина зможе самостійно пояснити свою проблему, у неї не буде причин для плачу та неадекватної поведінки;
- Надавайте малечі право голосу. З ранніх років дитина повинна відчувати, що її думка має значення і з нею рахуються. Давайте їй можливість самостійно робити вибір хоча б у простих питаннях (що їсти на сніданок, яку футболку вдягнути або куди піти на прогулянку), і тоді вона зможе вирости впевненою та сильною особистістю.
Як реагувати на істерику дитини
Якщо батьки не змогли запобігти істериці у дитини, то перш за все їм не варто піддаватися на провокаційну поведінку малюка. У цей момент дитина перебуває в неадекватному стані, тому вмовляння та крики не дадуть позитивного результату. Деякі фахівці рекомендують обіймати дітей у моменти істерик, інші – повністю ігнорувати їхню поведінку. Але варто пам’ятати, що кожен малюк індивідуальний, тому тільки методом спроб і помилок батьки зможуть навчитися давати раду його капризам.
Навіть якщо істерика триває дуже довго, не варто йти на поступки, домовлятися і давати дитині те, чого вона хоче. Якщо діти помічають, що можуть домогтися бажаного від дорослих подібною поведінкою, такі «концерти» вони повторюватимуть із завидною регулярністю.
У віці від 3 до 7 років у дітей часто спостерігаються нічні напади плачу; зазвичай вони викликані жахливими сновидіннями або поганим самопочуттям. Якщо у дитини нічна істерика, батьки перш за все мають з’ясувати причину переляку та сліз. Постарайтеся заспокоїти малюка, розкажіть веселу казку – це допоможе йому перемкнутися на позитивні емоції та спокійно спати до самого ранку.
Пам’ятайте, що навіть після дуже неприємної істерики батьки не повинні відвертатися від улюбленого чада. Не відмовляйте дитині в ласці, навіть якщо вона сильно зіпсувала вам настрій за останні кілька годин. У будь-якій ситуації намагайтеся бути терплячими та лояльними, адже тільки з’ясувавши справжню причину істерики, ви зможете попередити її в майбутньому.
Текст: Любов Коваленко
