Інгаляції при нежиті у дітей

Ингаляции при насморке для детей

Риніт (нежить) у малечі трапляється настільки часто, що багато батьків ставляться до його лікування автоматично: просто періодично закапують у носик крихітки звичні краплі. Між тим, недолікований риніт часто стає причиною важких ускладнень і серйозного погіршення якості життя дитини. Сьогодні існує низка ефективних способів допомоги хворому малюку. Інгаляція для дітей при нежиті – один із найефективніших, найбезпечніших і найдоступніших методів терапії.

Традиційні прийоми інгаляції для дітей при нежиті

При лікуванні риніту сенс процедури полягає в наступному:

  • Речовина, що знімає набряк слизової та пригнічує патогенну мікрофлору, потрапляє не тільки в носик крихітки, а й у бронхи та навколоносові пазухи. При цьому розширюється зона дії лікарського засобу, що прискорює процес одужання та знижує ймовірність розвитку ускладнень;
  • Інгаляція сприяє розрідженню слизового секрету, його відтоку та полегшенню дихання;
  • При вдиханні цілющої пари поверхня слизових зволожується й очищається; зникає відчуття закладеності носа;
  • На відміну від назальних крапель, які часто стікають по задній стінці носоглотки та проковтуються дитиною, речовини, що потрапляють у ніс під час інгаляції, осідають на слизовій, надаючи максимальний терапевтичний ефект;
  • Багато дітей легше переносять інгаляції, ніж обробку назальними препаратами; процедура менше травмує їхню психіку.

Традиційним способом проведення інгаляцій для дітей при нежиті є вдихання гарячої пари над каструлею або через носик чайника. Існують і спеціальні парові інгалятори, що мають схожий принцип роботи. Як діючий компонент можна використовувати розчин морської солі або соди, фізрозчин із додаванням ефірних олій, мінеральну воду. Дуже ефективні відвари лікарських трав: ромашки, шавлії, багна, мати-й-мачухи, чебрецю, календули, евкаліпта. Багато батьків лікують риніт у своїх малюків за допомогою інгаляцій парою свіжозвареної картоплі, яка має пом’якшувальну дію.

Парові процедури мають два суттєві недоліки. По-перше, під час підготовки процедури доволі складно витримати температуру пари, яку вдихають. Вона не повинна перевищувати 40 градусів; перевищення цього показника загрожує малюку опіком слизової. По-друге, застосовувати парові інгаляції для дітей при нежиті можна лише в тих випадках, коли катаральні явища не супроводжуються підвищенням температури тіла.

Інгаляції небулайзером для дітей при нежиті: рецепти розчинів і правила проведення процедур

Небулайзери – сучасні пристосування для проведення інгаляцій. Прилади такого типу не випаровують рідину за допомогою нагрівання, а розпилюють її, створюючи мікроскопічні крапельки, які під час вдихання осідають на слизових. Їхнє використання не несе ризику опіку, ними можна користуватися при підвищеній температурі. Деякі моделі комплектуються спеціальними масками, що дозволяють вдихати водну завись у лежачому положенні, що дуже зручно, якщо крихітка ще не вміє сидіти. Інгаляції небулайзером при нежиті у дитини вельми ефективні.

Недоліком можна вважати шум, що його створюють пристрої під час роботи. Якщо крихітка боїться гучних звуків, батьки повинні підібрати для неї найтихішу модель небулайзера. Існує також низка обмежень щодо використання розчинів, які поміщають у прилад. Оптимальним вважається використання спеціальних аптечних препаратів, які слід змішувати з фізрозчином. Втім, у небулайзер дозволяється заливати і відвари трав, і воду з кількома краплями ефірної олії.

Інгаляції для дітей при нежиті повинні проводитися з урахуванням низки правил:

  • Малюк має намагатися вдихати пару або водну завись обома ніздрями;
  • Процедуру слід проводити за годину до або через дві години після їди;
  • Не можна виходити на вулицю раніше, ніж через три години після інгаляції;
  • Не варто дозволяти крихітці дихати парою або зависсю довше 10 хвилин, і проводити процедури частіше трьох разів на добу;
  • Якщо дитина нервує, протестує, плаче, інгаляцію треба скасувати.

Найважливіше в лікуванні малюка – не погіршити його стан. Тому батьки зобов’язані заздалегідь проконсультуватися з лікарем щодо частоти та тривалості інгаляцій, використання лікарських розчинів та всіх інших нюансів проведення процедур.

Текст: Емма Мурга