Діагностика мовлення у дітей

Якщо дитина погано розмовляє – візит до логопеда неминучий. Батьки не мають права ігнорувати проблему: від правильного мовленнєвого розвитку малюка значною мірою залежить його майбутнє. Грамотна і вчасна діагностика мовлення дітей дозволяє зрозуміти причини негараздів та у найкоротші терміни здійснити їхню корекцію.

Як проводиться діагностика мовлення дітей раннього віку

Для більшості малюків 2,5-3 років неправильне відтворення деяких звуків певною мірою є нормою. Попри це, дитину все ж варто показати фахівцю: якщо мовленнєвий розвиток малюка відповідає віку, лікар заспокоїть батьків. Якщо ж відхилення будуть виявлені, це дозволить вчасно розпочати заняття, спрямовані на їхнє усунення.

Діагностика мовлення дітей молодшого віку повинна містити:

• Перевірку будови артикуляційного апарату;
• Обстеження розвитку слуху;
• Визначення наявності навичок вимови окремих звуків;
• З’ясування параметрів загального та психічного розвитку дитини.

Обстеження зазвичай проводиться в ігровій формі. Наприклад, малюкові пропонують назвати предмети, зображені на картинках. Малюнки підбираються заздалегідь таким чином, щоб у словах, які вимовить дитина, проблемні звуки стояли на початку, в середині та в кінці. Це робиться для того, щоб зрозуміти, у яких випадках дитина відчуває труднощі при відтворенні звуків.

Проводячи діагностику мовлення дітей, лікар повинен бути терплячим і доброзичливим. Процедура не може тривати довше 15 хвилин: малюки швидко втомлюються, увага у них розсіюється. За результатами обстеження логопед робить висновки про причини виникнення дефектів мовлення у дитини та надає рекомендації щодо способів їхньої корекції. Батьки повинні бути готові до того, що за наявності серйозних відхилень їхній дитині може знадобитися допомога невролога, отоларинголога та інших лікарів, а також заняття у спеціалізованому дитячому дошкільному закладі.

Особливості діагностики мовлення дітей дошкільного віку

Перевірка мовлення дошкільняти має свою специфіку: у цьому випадку акцент робиться не стільки на з’ясуванні наявності порушень звуковідтворення (до цього моменту подібна інформація, як правило, уже є), скільки на оцінці словникового запасу та вміння правильно ним користуватися. Для цього застосовуються спеціально розроблені тести, складність яких залежить від віку дитини.

Наприклад, чотирирічному малюкові можуть запропонувати назвати якомога більше слів, що починаються на певну літеру, або продовжити слова, впізнавши їх за першим складом. Дитина п’яти років повинна вміти складати фрази, що містять запропоновані їй слова, підбирати нескладні рими, описувати властивості знайомих предметів. Рівень мовленнєвого розвитку малюка можна визначити за здатністю утворювати нові слова: назви професій (будує – будівельник), матеріалів (дерево – дерев’яний), пестливих або збільшувальних форм (дім – будиночок – будинище).

Діти старшого дошкільного віку повинні вільно висловлювати свої думки на теми, доступні їхньому розумінню, переказувати зміст літературних творів і вигадувати варіанти розвитку їхніх сюжетів, вести осмислений діалог. Їхнє мовлення в нормі складається з довгих фраз, побудованих відповідно до граматичних правил.

Батьки повинні пам’ятати про те, що виправлення більшості дефектів мовленнєвого розвитку потребує участі фахівців. Тому рання діагностика мовлення дітей є одним із найважливіших факторів успішного вирішення таких проблем.